-
1 высекать
высечь1) висікати, висікти. [А я той терен мечем висічу]; (из камня, на камне) витісувати, витесати, вирізьблювати, вирізьбити, викарбовувати, викарбувати, накарбувати;2) (огонь) кресати, викресати;3) (розгами) см. Сечь, Пороть. Высеченный -1) вирубаний, висічений; (из камня, дерева) витесаний, вирізьблений, викарбуваний, накарбований;2) (об огне) викресаний;3) вибитий (різками), одшмаганий, випарений, вишпарений.* * *несов.; сов. - в`ысечь1) висіка́ти, ви́сікти и мног. повисіка́ти; (из камня, на камне) вирі́зьблювати, ви́різьбити, виті́сувати, ви́тесати и мног. повиті́сувати2) (огонь, искры) креса́ти и викре́шувати, ви́кресати, добува́ти, добу́ти -
2 вырез
техн.1) ( действие) виріза́ння, вирі́зування2) ( о резной работе - обычно) рі́зьблення, вирі́зьблювання3) (то, что вырезано) ви́різ, -зу; (о камне, дереве) карб, -бу; ( для шеи) ви́кот, -ту -
3 выстилочный
техн.( о деревоматериале) вистілко́вий, вистильни́й; ( о камне) вимостко́вий -
4 вырез
техн.1) ( действие) виріза́ння, вирі́зування2) ( о резной работе - обычно) рі́зьблення, вирі́зьблювання3) (то, что вырезано) ви́різ, -зу; (о камне, дереве) карб, -бу; ( для шеи) ви́кот, -ту -
5 выстилочный
техн.( о деревоматериале) вистілко́вий, вистильни́й; ( о камне) вимостко́вий -
6 вимостковий
техн. вы́стилочный ( о камне) -
7 карб
техн. вы́рез (о камне, дереве), насе́чка, надсе́чка, ри́фель -
8 бордюрный
бордю́рний ( о камне) берегови́й; ( о полоске обоев) окра́йковий -
9 булыжник
бруковий камінь (р. -меня), кругляк, (в большой глыбе) дикар (р. -ря).* * *1) ( об отдельном камне) кругля́к, -а, брукня́к, -а, ди́кий (брукови́й) ка́мінь (-меня), були́жник, -а2) собир. кругля́к, -у, кругляччя, ди́кий (брукови́й) ка́мінь (-меню), були́жник, -у -
10 выветривание
1) вивітрювання, провітрювання;2) (о камне, жидкости) вивітрювання, вітріння, сов. звітріння, вивітріння. Впадина выветривания - казан вивітріння. Карман выветривания - пічурка вивітріння.* * *1) виві́трювання2) виві́трювання, звітрювання -
11 выветривать
-ся, выветрить, -ся1) вивітрювати, -ся, провітрювати, -ся, провітрити, -ся. [Одчини хату, хай вивітрюється];2) (о камне, жидкости) вітріти, звітріти, вивітрюватися, вивітритися. [Камінь вітріє. Без затички горілка звітріє];3) (о паровом поле) підпарюватися, підпаритися. Выветривающий - вивійний. Выветрившийся - звітрілий, вивітрілий.* * *несов.; сов. - в`ыветрить1) ( проветривать) виві́трювати, ви́вітрити2) геол. виві́трювати, ви́вітрити, зві́трювати, звітрити -
12 вырезывание
1) вирізування;2) (резьба) різьблення; (нарезки на камне, дереве и т. п.) карбування.* * *вирі́зування, виріза́ння; рі́зьблення, вирі́зьблювання -
13 высекание
1) висікання, вирублювання; (из камня) витісування; (на камне) різьблення, карбування;2) (огня) кресання, викрешування;3) (розгами) см. Сечение, Порка.* * *1) висіка́ння; вирі́зьблювання, виті́сування2) креса́ння, викре́шування -
14 дробление
(о камне соли и т. п.) дробіння, роздрібнювання, кришіння, розкришування; (о земле) переділювання; (рассеивание) розпорошування. [Отже не обійтися ще тут без деякого, скажу так, розпорошування загального питання на дрібні теми (Єфр.)].* * *1) дро́блення, дробі́ння, дрі́бнення, роздрі́бнювання, роздрі́бнення, подрі́бнення, подрі́бнювання, роздробля́ння, роздро́блювання, криші́ння2) биол. дро́блення -
15 иссекать
иссечь1) что (высечь из камня) - витісувати, витесати (напр. камінну плиту), (изваять) вирізьблювати, вирізьб(л)ити що (статую). -сечь пещеру - вирубати, видовбати печеру. -сечь огонь - викресати (несов. кресати) огню;2) что (изрубить) - рубати, порубати, посікти що;3) кого (саблей и т. п.) - сікти, посікти, рубати, порубати кого; см. Посечь;4) -сечь кого (розгами) - вишмагати, вичухрати, вибити, висікти різками кого; см. Пороть 2. Иссечённый и Иссеченный - витесаний, вирізьблений, вирубаний; (об огне) викресаний; посічений, порубаний; вишмаганий, вичухраний, вибитий, висічений різками. - ться -1) витісуватися, вирізьблюватися; (об огне) кресатися; рубатися, сіктися; бути витесаним, вирізьбленим, викресаним и т. д.;2) (о волосах, тканях и т. п.) сіктися, посіктися, (совершенно) висіктися; см. Посекать, -ся 2.* * *несов.; сов. - исс`ечь1) (высекать, вырубать) висіка́ти, ви́сікти, -січу, -січеш и мног. повисіка́ти; (из камня, на камне) вирі́зьблювати, ви́різьбити, виті́сувати, ви́тесати, -тешу, -тешеш и мног. повиті́сувати2) ( рассекать во многих местах) сікти́ (січу́, січе́ш), посікти́, карбува́ти, покарбува́ти; ( уничтожать) висіка́ти, ви́сікти\иссекать чь в капу́сту — ( изрубить на мелкие куски) посі́кти на капу́сту, пошаткува́ти
3) ( удалять) мед. вирі́зувати и виріза́ти, ви́різати, -ріжу, -ріжеш и мног. повирі́зувати и пови́різати4) (избивать кнутом, плетью) сікти́, ви́сікти, шмага́ти, ви́шмагати -
16 истрескаться
потріскати и потріскатися, порепатися и порепати, (о камне, глине, штукатурке, стене и т. п.) полупатися, (об оболочке орехов, семян и т. п.) полускати(ся); (расщелиться) пошкалубитися, пощілитися, (расколоться) поколотися. [Ворота кам'яні потріскались (Сторож.). Аж шкура на їх порепалась (Куліш). Руки порепали (Поділля)]. Истрескавшийся - потрісканий, порепаний: полупаний, полусканий, пошкалублений, пощіле[я]ний, поколений. [Двоє дверей пощіляних (Г. Барв.)].* * *потрі́скатися; потрі́скати, поре́патися -
17 колоться
1) (раскалываться) колотися, (о камне) лупатися, (о лучине) скі[и]патися;2) (покалывать) колотися, колоти, штрикатися, штрикати;3) (задевать за живое) колотися, шпигатися;4) (друг с другом) колотися, різатися, рубатися;5) (вонзать в себя оружие) заколюватися; колотися;6) (о скоте) битися, (о свинье) колотися, різатися.* * *коло́тися -
18 кругляк
Кругляш, Круглыш (о дереве, камне) кругляк (-ка).* * *спец.; тж. кругл`яшкругля́к, -а -
19 нарезывать
и Нарезать нарезать1) см. Надрезывать;2) (во множестве чего) нарізувати, нарізати, (особенно о ткани, хлебе) накраювати, накраяти, (кромсать) начикрижувати, начикрижити, (кусками) нашматовувати, нашматувати, (большими кусками) набатовувати, набатувати, (мелко) накришувати, накришити, (нарубливать) натинати, натяти, (напиливать) напилювати, напиляти (о мног.) понарізувати, понакраювати, поначикрижувати, понашматовувати, понабатовувати, понакришувати, понатинати, понапилювати чого. [Понарізують хліба багато, а тоді й засихають шматки (Київщ.). Хазяйка накраяла хліба (Н.-Лев.). Одному картоплі начистить, а другому борщ накришить (Борз.)];3) (делать нарезы) нарізувати, нарізати що, (делать пометки на чём) карбувати, накарбовувати, накарбувати що, закарбовувати, закарбувати що на чому, зарізувати, зарізати карб (карба) на чому, (о мног.) понарізувати, понакарбовувати и т. п. [Неписьменні люди закарбовують на паличці хрещиками або карбами, скільки йому хто винен (Крим.). Зміряв купу буряків, та й зарізав на палиці маленького карбика (Звин.)]. -ть винт - нарізувати, нарізати ґвинт(а). -ть зубцы на чём - нарізувати зубці (зубки, зуб'я) на чому, зубити, позубити що;4) (узор на дереве, камне и т. п.) вирізувати, вирізати, карбувати, викарбовувати, викарбувати, різьбити, вирізьбити, (о мног.) повирізувати, повикарбовувати що на чому;5) (землю) нарізувати, нарізати, (о мног.) понарізувати землі (кому). [Нарізали вісім десятин землі (Сл. Ум.)];6) (на музык. инструменте, несов.) тяти и тнути (тну, тнеш), затинати; срв. Наяривать. [Гульня! весільної співають, музики тнуть (Грінч.)]. Нарезанный -1) см. Надрезанный;2) нарізаний, накраяний, начикрижений, нашматований, набатований, накришений, напиляний, понарізуваний и т. п.;3) нарізаний, накарбований, закарбований, зарізаний понарізуваний, понакарбовуваний и т. п.;4) вирізаний, викарбуваний, вирізьблений, повирізуваний, повикарбовуваний;5) нарізаний, понарізуваний. -ться -1) нарізуватися, нарізатися, понарізуватися; бути нарізуваним, нарізаним, понарізуваним и т. п.;2) на кого, на что - напорюватися, напоротися, наражатися, наразитися на кого, на що; срв. Напарываться 2 (под Напарывать);3) надуддюватися, надудлитися, насмоктуватися, насмоктатися; см. Напиваться 2;4) (вдоволь, сов.) нарізатися, накраятися, начикрижитися, набатуватися, попорізати (досхочу) и т. п.; срв. Резать.* * *см. нарезать -
20 необделанный
необроблений, (необработанный) неопрацьований, (о дереве, камне ещё) необтесаний, нетесаний, необточений, (о пашне ещё) невпораний, (сырой) сировий, (неоправленный) неоправлений. [Невпорана нива (Полт.). Скеля нетесана (Куліш). Сировий матеріял (Київ)]. -ный перевод - необроблений (невигладжений, невикінчений) переклад.* * *1) необро́блений2) (не обложенный чем-л.) необкла́дений, необло́жений; ( без оправы) неопра́влений
- 1
- 2
См. также в других словарях:
камне — (без удар.) (книжн., спец.). Первая часть сложных слов с тем же знач., что (камено), напр. камневидный, камнедробилка, камнеломка и др. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 … Толковый словарь Ушакова
камне… — (без удар.) (книжн., спец.). Первая часть сложных слов с тем же знач., что (камено), напр. камневидный, камнедробилка, камнеломка и др. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 … Толковый словарь Ушакова
Камне... — камне... Начальная часть сложных слов, вносящая значение сл.: камень (камнебитный, камневидный, камнеобработка, камнеподобный и т.п.). Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 … Современный толковый словарь русского языка Ефремовой
камне... — камне... Первая часть сложных слов со знач.: 1) относящийся к камню (в 1 знач.), напр. камнеобработка, камнедробилка, камнеуборочный, камнеобделочный, камнешлифовальный, камнелитой (относящийся к каменному литью); 2) содержащий камень (в 1 знач.) … Толковый словарь Ожегова
камне.. — камне... первая часть сложных слов, пишется слитно … Слитно. Раздельно. Через дефис.
камне... — КАМНЕ... Первая часть сложных слов. Вносит зн. сл.: камень. Камневидный, камнекорчевальный, камнеобработка … Энциклопедический словарь
камне… — Первая составная часть сложных слов, соответствующая по значению слову камень, например: камневидный, камнекорчевальный, камнеобработка … Малый академический словарь
камне... — первая часть сложных слов, пишется слитно … Орфографический словарь-справочник
камне... — первая часть сложных слов. вносит зн. сл.: камень. Камневидный, камнекорчевальный, камнеобработка … Словарь многих выражений
КАМНЯ НА КАМНЕ НЕ ОСТАВИТЬ — 1. кто, что [от кого, от чего] Полностью уничтожать, разрушать. Подразумевается, что намеренные или стихийные политические, природные, творческие, научные процессы (изменения), социальные и межличностные отношения ставят под угрозу уничтожения… … Фразеологический словарь русского языка
камня на камне не оставлять — камня на камне не оставлять/не оставить Чаще сов. Обычно 3 л. наст., буд. вр. или прош. вр. 1. Уничтожать, разрушать до основания что либо. С сущ. со знач. лица или отвлеч. предмета: противник, захватчик, враг, война, землетрясение, стихийное… … Учебный фразеологический словарь