(вірьовкою)

n мор.

1) троси

2) ліктрос

* * *

n; мор.

1. n

1) вірьовка; шнур; шнурок

2) товста струна

3) pl перен. окови, кайдани; тенета; узи

4) анат. зв'язка

5) спинний мозок (тж spinal cord)

6) пуповина (тж umbilical cord)

7) ел. шнур

8) текст. корд

9) рубчик (на тканині)

10) pl штани з рубчастого плису

11) корд (міра дров)

2. v

зв'язувати вірьовкою (шнуром)

* * *

1) ( тонка) мотузка, шнурок

2) pl окови, ланцюги; узи

3) aнaт. зв'язка; спинний мозок (тж. spinal cord);. пуповина (тж. umbilical cord); cord dressing перев'язування пуповини

4) eл. шнур

5) строп ( парашута)

6) кocм. фал

7) тeкcт. корд

8) тeкcт.; = corduroy 1

9) рубчик ( на тканині)

10) pl штани з рубчастого вельвету

11) корд ( міра дров)

1) зв'язувати мотузкою ( часто cord up)

2) складати дрова в корди

1) перев'язаний вірьовкою (шнуром)

2) рубчастий, в рубчик

3) складений в корди

* * *

1) перев'язаний мотузкою

2) рубчастий, у рубчик ( про тканину)

3) складений у корди

4) жилавий

1. n

1) канат; вірьовка, мотузка; трос

2) (the rope) вірьовка (на шибениці)

3) страта через повішення

4) (the ropes) канати, що обгороджують ринг (арену)

5) в'язка, низка

6) амер. ласо, аркан

7) pl мор. такелаж

8) тягуча, клейка рідина

9) міра довжини

2. v

1) прив'язувати, зв'язувати (вірьовкою тощо)

2) зв'язуватися один з одним (альпінізм)

3) тягти на вірьовці (канаті)

4) заманювати, залучати

5) амер. ловити арканом

6) навмисно стримувати коня (кінний спорт)

7) навмисно програвати (у змаганні)

8) загуснути, стати клейким (про рідину)

9) вішати

* * *

1) канат; мотузка; трос

2) ( the rope) мотузка, петля ( на шибениці); страта через повішення

3) канат ( для канатохідців- у цирку)

4) pl ( the-s) канати, що обгороджують ринг або арену

5) нитка, в'язка, в'язанка

6) pl способи, прийоми ( роботи); уміння орієнтуватися

7) свобода дій

8) aмep. ласо, аркан

9) pl; мop. такелаж

10) тягуча, клейка рідина

1) прив'язувати; зв'язувати (канатом, мотузкою; rope up)

2) зв'язатися один з одним ( альпінізм)

3) тягти на мотузці, канаті; заманювати, втягувати, залучати ( rope in)

4) огороджувати канатом

5) aмep. ловити арканом

6) навмисне стримувати коня ( про жокея- кінний спорт); навмисне програвати ( у спортивному змаганні)

7) густіти, ставати клейким ( про рідину)

1. n

1) вузол; сплутаний клубок

2) заплутане становище; плутанина; безладдя

3) розм. западня, пастка; сильце; петля

4) гарчання, мурчання (тварини)

5) бурчання, буркотіння, гарикання

6) сердите зауваження

7) злісний (злий) вираз (обличчя)

2. v

1) плутати, заплутувати

2) сплутуватися; переплітатися

3) заманити в западню (в пастку); вплутувати (в якусь справу)

4) амер. спричинити безладдя; ускладнити

5) спіймати в сильце (в пастку)

6) сплутати вірьовкою; затягувати, душити (петлею)

7) гарчати, ричати; огризатися

8) бурчати, буркотіти

9) злитися, сердитися

* * *

1) вузол; ( сплутаний) клубок

2) заплутане положення, плутанина; безлад

1) плутати, заплутувати; плутатися, сплутуватися; переплітатися ( snarl together)

2) заманити в пастку; уплутати ( у яку-небудь справу)

3) cл. ( часто snarl up) спричиняти безлад; плутати, ускладнювати; спантеличити, заплутати

1) ричання, гарчання ( тварини)

2) бурчання; сердите зауваження; злобний, злий вираз ( обличчя)

1) ричати, гарчати ( про тварину)

2) бурчати; огризатися; злитися, гніватися

1. n

1) сіпання; смикання

2) судорога, судома; конвульсія

3) петля, дужка

4) гірн. раптове звуження жили

5) бот. повзучий пирій

2. v

1) сіпати, тягти (за — at); шарпати, смикати

2) смикатися, сіпатися

3) стягати; висмикувати

4) щипати; ущипнути

5) зав'язувати; закріпляти (вірьовкою)

* * *

1) різке смикаюче або таке, що тягне зусилля; смикання

2) петля, скоба ( для затискання морди коня під час хворобливої операції)

3) сурма, пережим жив

1) смикати, тягнути

2) смикати; a horse twitches his ears кінь пряде вухами; сіпатися his face twitched with emotion [with pain]у нього сіпалася особа від хвилювання [від болю]

3) зривати; висмикувати

4) щипати; ущипнути

5) мучити

6) дiaл. зав'язувати; закріплювати

шмагати вірьовкою

в'язати, зв'язувати, пов'язувати П-К; байляйляр бойнундан йиплен його прив'язують за шию вірьовкою Б; бийаз платох та байлямадым башыма навіть білою хусткою я не запиналася Б; пор. бавла-, бағла-, байла-, байле-, бейле-, бийле-.

(бойну) шия, шийка СБСК; бойун сӱйеклер О, бойун т'емик К шийні хребці; лампаан бойуну шийка лампи У; т'емене / т'имене бойну шийка грифа скрипки Зп. / НМ; шишениң бойуну шийка пляшки НМ; бойун ға ал-, бойун (ун) а ал- брати на себе зобов'язання, провину О, Б, Г, К; бойнума алыйым беру на себе Г, К; байляйляр бойнундан йиплен прив'язують за шию вірьовкою Б; бойнум бӱкӱльдӱ я зажурився, впав у тугу СЛ; бойну пӱкӱльмиш він засмутився, затужив СК; бойун бағ шийна прикраса, хрестик на нитці тощо К; бойун борҗу неодмінний обов'язок, обов'язок сумління Г; бойнум хылдан инҗе я скоряюся вашій волі — моя шия є тоншою за волосину СЛ; бойну бурух засмучений, сумний СМ; ханаты сыных, бойну бурух він втратив опору, його огорнула безнадія — крила в нього поламані, шия скручена СБА.

щоб; архан абеле сырыхнен, шоп тутмаа (шопсуз урумҗасна чыхмай айтмаа) — тутмаа хойун да алып соймаа така жердина з вірьовкою, щоб ловити (без "щоб" по-урумськи сказати не виходить) — ловити овець і, спіймавши, різати К.