-
1 випари
мн.vapo(u)r(s), damp, fumes, effluvium; exhalationотруйні випари — poisonous (noxious, deadly) fumes
шкідливі випари — miasma, pestiferous exhalations
виділяти випари — to send off fumes, to steam
-
2 испарение
1) (действ.) парування, випаровування, випарування, (улетучивание) вивітрювання, вивітрення;2) (пар) випар (-ру), випарина, випари (-рів), опар (-ру) и опар (- ри), відпар (-ру), (удушливое) сопух (-ху). [Праця на фабриках і заводах часто серед отрути їх випарів (Касян.). З политої мокрої мостової піднімавсь опар (Н.-Лев.). Перше ішли дощі, далі настала жара - пішла опар (Звиног.). Сонце пригріло, потекли річки, з землі аж відпар пішов (Свидн.). Повітря задушливе, загусле від нафтового сопуху (Франко)]. Вредные -ния - отруйні випари. Потные -ния - випоти (-тів), випари поту. Удушающие -ния - задушливі випари. -ния человеческого тела - людські випоти.* * *1) ( действие) випаро́вування, ви́парування2) ( испаряющееся вещество) ви́пар, -у, ві́дпар, -у и відпа́р; диал. о́пар, -у и -і\испарение ния — мн. ви́пари, -рів; диал. опар
-
3 brume
n1) туман, імла, серпанок2) випари* * *[bruːm]nтуман; серпанок; випари -
4 reek
1. n1) сморід, бридкий запах2) дим3) кіптява4) пара; випари5) духота; затхлість6) розм. гроші2. v2) перен. пахнути, тхнути (чимсь поганим)3) димити, куритися4) випаровуватися* * *I [riːk] n1) сморід, поганий запах; духота; затхлість2) дiaл. дим; кіптява3) пари, випари (особл. шкідливі або неприємні)II [riːk] v1) (of) погано пахнути; тхнути, смердіти ( чим-небудь); трохи пахнути, віддавати ( чим-небудь поганим)2) диміти, куритися (про залишок пожежі, трубу); обкурювати, покривати кіптявою3) димитися ( про страву) -
5 steam
1. n1) (водяна) параto get up steam — розвести пару; перен. зібратися з силами; набратися рішучості
to blow (to shut, to turn) off steam — випустити пару; перен. дати волю почуттям
2) випар3) парова страва4) пароплавsteam inhalation — інгаляція; вдихання пари
steam separator — тех. паровіддільник, конденсаційний горщик
2. v1) виділяти пару (випари)2) рухатися за допомогою пари; іти під парами3) готувати (варити) на парі4) пітніти, запітніти5) розм. розвивати велику енергію6) обробляти водяною парою; парити; випарювати; пропарювати7) текст. декатируватиsteam ahead — просуватися уперед; перен. розвивати шалену енергію
steam away — википати; зникати з очей
* * *I [stiːm] n1) ( водяна) пара2) = steamship3) енергіяunder one's own steam — власними силами, без сторонньої допомоги
II [stiːm] ato run out of steam — втомитися, виснажитися
III [stiːm] vsteam heating — парове опалення; застарілий, допотопний
1) виділяти пар або випари2) рухатися ( за допомогою пари); рухатися, іти (про поїзд; steam out, steam across, steam along); іти на всіх парах, мчати3) готувати, варити на пару4) запотівати ( steam up)6) cпeц. обробляти ( водяною) парою, пропарювати; тeкcт. декатирувати; відпарювати7) злитися, кипіти -
6 пара
I ж( газуватий стан води) steam; ( видимі випаровування) vapour, reek; ( отруйні випари) fume; м'ятапара тех. — exhaust steam
спрацьована пара — waste ( exhaust) steam
випустити пару — to let off ( some) steam; to let off the pressure
II жна всіх парах — full steam ahead; at full speed
pair; (подружжя, у танцях) couple; ( тварин) brace; (костюмна, костюм) suitіти (розходитися, розділятися) по парах — to pair off
-
7 опар
oparч.opar (випари, ополонка) -
8 effluvium
n (pl effluvia)1) випаровування (особл. смердючі, шкідливі)2) pl міазми3) еманація; випромінювання* * *n; (pl тж.- via)1) випари (пepeв. шкідливі або смердючі); міазми2) еманація; випромінювання -
9 fume
1. n1) дим; кіптява2) пара; випар3) сильний (різкий) запах4) збудження, хвилювання5) приступ гніву2. v1) обкурювати; димити, коптити2) випаровуватися3) хвилюватися, роздратовуватися; кипіти від злості, сердитися4) морити (дуб)5) поет. кадити фіміамом* * *I [fjuːm] n1) дим2) pl пари ( не водяні); випари3) сильний, різкий запах4) збудження; хвилювання; напад гнівуII [fjuːm] v1) обкурювати, коптити2) диміти; випаровуватися4) хвилюватися, дратуватися; кипіти від злості5) пoeт. обкурювати пахощами -
10 fuming
1. n1) копчення; обкурювання2) моріння (дуба)3) кін. сенсибілізація парою аміаку2. adj1) димнийfuming acid — хім. димна кислота
2) що випаровується3) розгніваний, сердитий, розсерджений* * *I ['fjuːmiç] n1) обкурювання; коптіння3) кiнo зчутливлювання, сенсибілізація парами аміакуII [`fjuːmiç] a1) який димить2) який дає пари, випари3) розсерджений, розлючений -
11 mephitis
-
12 miasma
n (pl miasmas, miasmata)міазми, шкідливі випари -
13 brume
[bruːm]nтуман; серпанок; випари -
14 effluvium
-
15 fume
-
16 fuming
I ['fjuːmiç] n1) обкурювання; коптіння3) кiнo зчутливлювання, сенсибілізація парами аміакуII [`fjuːmiç] a1) який димить2) який дає пари, випари3) розсерджений, розлючений -
17 reek
I [riːk] n1) сморід, поганий запах; духота; затхлість2) дiaл. дим; кіптява3) пари, випари (особл. шкідливі або неприємні)II [riːk] v1) (of) погано пахнути; тхнути, смердіти ( чим-небудь); трохи пахнути, віддавати ( чим-небудь поганим)2) диміти, куритися (про залишок пожежі, трубу); обкурювати, покривати кіптявою3) димитися ( про страву) -
18 steam
I [stiːm] n1) ( водяна) пара2) = steamship3) енергіяunder one's own steam — власними силами, без сторонньої допомоги
II [stiːm] ato run out of steam — втомитися, виснажитися
III [stiːm] vsteam heating — парове опалення; застарілий, допотопний
1) виділяти пар або випари2) рухатися ( за допомогою пари); рухатися, іти (про поїзд; steam out, steam across, steam along); іти на всіх парах, мчати3) готувати, варити на пару4) запотівати ( steam up)6) cпeц. обробляти ( водяною) парою, пропарювати; тeкcт. декатирувати; відпарювати7) злитися, кипіти -
19 нефтяной
нафтовий, нафтяний, (диал.) нахтовий, нехтяний. [Нафтові випари (Франко). Набралася нехтяного духу (Стор.)]. -ной амбар - нафтозбір (-збору). -ной двигатель - нафтовий рушій (двигун). -ной дух - нафтовий сопух. [Удушливі нафтові сопухи (Франко)]. -ной источник - нафтове джерело. -ной колодезь - нафтовий колодязь. -ной насос - см. Насос 2. -ной промысел - нафтярство, нафтова промисловість, нафтопромисловість (- вости). -ной фонтан - нафтограй (-граю).* * *на́фтовий и нафто́вий -
20 носить
1) носити кого, що. [Катерина по садочку ходить, на рученьках носить сина (Шевч.). Хто-ж тобі, моє серденько, обідати носив? (Пісня). Чуже ярмо народи инші носять (Грінч.). Його знають люди, бо носить земля (Шевч.). На собі носив ти (, Дніпре,) легкими човнами славетного Святослава (М. Вербицьк.)]. -сить на руках кого (в прямом и перен. знач.) - носити на руках кого;2) см. Нести 2;3) (о волосах, предм. туалета, очках и т. п.) носити що; (одеваться ещё) о[в]дягатися, вбиратися в що, (об одежде и одуви ещё) ходити в чому. [Одна його доля - чорні бровенята, та й тих люди заздрі не дають носить (Шевч.). Носи створено для окулярів - і тому ми носимо окуляри; ноги, очевидячки, призначено для того, щоб їх узувати, і от ми носимо черевики (Кандід). Куртку мою шкіряную носить якийсь спекулянт (Сосюра). Капітан ніколи не носив модних коркових шоломів (Кінець Неволі)]. -сить траур по ком - носити жалобу, ходити в жалобі по кому. -сить чёрное - о[в]дягатися (убиратися) в чорне, ходити в чорному;4) (перен.: имя, характер и т. п.) мати, носити що. -сить имя - зватися, мати (реже носити) ім'я. -сить славное имя - мати (носити) славетне ім'я. -сить название - зватися, мати (реже носити) назву. -сить звание - мати звання (ступінь, гідність); срв. Звание. -сить печать, отпечаток чего - мати на собі печать, познаку чого, бути позначеним чим. Его наружность -сила отпечаток той самоуверенности, которая… - на його зовнішності (зовнішньому вигляді) познача[и]лася та самовпевненість, що… -сить характер - мати характер чого;5) (быть беременной) носити (дитину), на дитину заходити, ходити дитиною, ходити важкою (непорожньою); срв. Беременная (Быть -ой) и Беременеть;6) (о лошадях: нести) носити. [Мене коні не раз носили (Звин.)];7) безл. - носити. Корабль долго -сило по волнам - корабель довго носило на (по) хвилях. -сить кого - носити кого. [Стільки років вони не бачились: де, справді, його носило? (Кінець Неволі)]. Где его нелёгкая -сит? - де його лиха (тяжка) година (нечиста сила, нечистий) носить? Носимый - що його носить (носив) и т. п.; ношений. Корабль, бурею -мый - корабель, що буря кидає всюди; корабель, що буря скрізь (його) бурхає. Ношенный -1) ношений;2) прлг. - см. отдельно Ношеный. -ться -1) (стр. з.) носитися, бути ношеним. Провизия -тся в корзине - харч (харчі, живність) носять у кошику;2) носитися; (гоняться) ганяти, вганяти, (метаться) га(й)сати, (слоняться) микатися, віятися; (летать в прям. и перен. знач.) літати, (шумно) шугати, (о ветре ещё) гуляти, (вихрем) вихрити, (парить) буяти, ширяти, (кружиться в воздухе) кружляти (в повітрі); (витать) витати. [Мошка хмарами носилась (Мирний). По шляхах носилися цілі хмари куряви (Коцюб.). Перед ним носився образ Галі (Васильч.). Ті інтелігентні люди, що мають матеріяльну змогу носитися в емпіреях абстрактности (Крим.). Ганяє сірим вовком через гори, яри (Рудан.). Вона ганяла по світах за пророком (Л. Укр.). Хмари так і ганяли по небу (Теол.). А вітер ганяє, а вітер гасає (Васильч.). Вганяв по лісах (Франко). Гасав по полю, мов навіжений (Звин.). (Маруся) микалась то в кімнату, то в хату (Квітка). Вітер, веселий і дужий, шугав між блакитним небом і зеленим морем (Грінч.). Мисль космополіта вільна, як птиця: шугає над морями, над горами (Н.-Лев.). Він шугав вулицями, мов Тамерлан той (Корол.). По діброві вітер віє, гуляє по полю (Шевч.). Серце прагне буять на просторі (Л. Укр.). Вітерець долиною легесенько витає (Філян.)]. В воздухе -тся испарения - в повітрі носяться випари. -ться на коне - ганяти на коні (конем). Корабель -тся по волнам - корабель носиться на (по) хвилях. Собака -тся по двору - собака ганяє (га(й)сає) по подвір'ї. -тся слухи, что… - ширяться (йдуть) чутки (шириться, йде чутка), що…;3) (о предм. туалета) носитися. Эта материя долго -тся - ця матерія (тканина) довго носиться;4) с кем, с чем - носитися з ким, чим, (ирон.: няньчиться с кем) панькатися, цяцькатися з ким. [Носиться, як дурень з ступою (Номис). А вб'є в голову слово яке, - де й треба, де й не треба носиться з ним (Тесл.). Цяцькається з ним (Сл. Ум.)]. -тся, как курица с яйцом - см. Курица.* * *1) носи́ти (ношу́, но́сиш)едва́ (е́ле, наси́лу) но́ги \носить сят — ле́две (наси́лу) но́ги но́сять
\носитьть на рука́х кого́ — перен. носи́ти на руках кого́
\носитьть ору́жие — носи́ти збро́ю
2) ( иметь) ма́ти, носи́ти\носитьть и́мя — ма́ти (носи́ти) ім'я́, зва́тися (зву́ся, зве́шся), назива́тися
\носитьть хара́ктер чего́ — ма́ти хара́ктер чого́
- 1
- 2
См. также в других словарях:
сопух — Сопух: Сопух: випари, сморід; удушливий запах нафтового газу [2,XIII] задуха, отруйне повітря (газ) [III] задушливий сморід [II] запах, сморід [51,52] смердючі випари, газ [21] сморід важке, задушливе повітря в копальні [V] сморід, поганий запах … Толковый украинский словарь
видихати — а/ю, а/єш і рідко види/хувати, ую, уєш, недок., ви/дихати, аю, аєш, док. 1) перех. і неперех. Дихаючи, виштовхувати з легенів повітря, тютюновий дим, алкогольні випари і т. ін. 2) тільки недок., перех., перен. Виділяти, випускати з себе,… … Український тлумачний словник
визів — у, ч., зах. Випаровування, випари … Український тлумачний словник
визівання — я, с. Випаровування, випари … Український тлумачний словник
відпар — у, ч. Негуста пара; випари … Український тлумачний словник
волога — и, ж. Рідина, яка міститься в чому небудь. || Про сльози. || Випари, вогкість … Український тлумачний словник
димитися — і димі/тися, ми/ться; мн. димля/ться; недок. Виділяти дим; тліти, виділяючи дим. || перен. Виділяти пару, давати випари. || Підніматися клубками, стелитися (про хмари, туман) … Український тлумачний словник
заморока — и, ж. 1) розм. Те саме, що морока; клопіт. || перен. Про того, хто завдає великого клопоту і т. ін. 2) діал. Задушливі випари … Український тлумачний словник
куриво — а, с. 1) Те, що курять; курильний тютюн. || Те саме, що куріння 1). 2) Те, чим обкурюють, курять (див. курити I 2)); речовина, що дає під час горіння ароматичний дим. || Дим від обкурювання. 3) Те, що куриться: випари, мла, туман, дим. 4) рідко.… … Український тлумачний словник
куритися — I и/ться, недок. 1) Те саме, що куріти I. || Про ароматичні речовини. 2) над чим, з чого, безос. Підніматися клубками вгору (про дим). 3) Виділяти випари, пар; оповиватися туманом; парувати. 4) Вкриватися вихорами пилу, снігу тощо. II ку/риться,… … Український тлумачний словник
мерехтіти — ти/ть, недок. 1) Світити тремтливо, нерівно (про світло); блимати, мигтіти. || Відбивати слабке, нерівне, тремтливе світло; поблискувати. || Сяяти тремтливим блиском (про очі). 2) Швидко, в юнко рухатися у чийомусь полі зору. || Коливатися,… … Український тлумачний словник