-
1 атрибути
мн.paraphernalia, impedimenta, things, trappings -
2 атрибути влади
-
3 атрибути солідної компанії
features of a reputable company; characteristics of a bona fide business; trappings of an established company -
4 symbols of power
-
5 trappings of an established company
The English-Ukrainian Dictionary > trappings of an established company
-
6 атрибутивний
атрибути́вный -
7 attributiv
атрибути́вный, определи́тельный -
8 trappings
n; pl1) прикраси; нарядиthe trappings of a house at Christmas — убрання вдома на різдво; атрибути; ознаки
he had all the trappings of a cowboy — у нього були всі зовнішні атрибути ковбоя, він був одягнений як ковбой
2) амуніція; парадний мундир; церемоніал, парадна сторона3) кінська збруя; попона (особ. парадн) -
9 trappings
n; pl1) прикраси; нарядиthe trappings of a house at Christmas — убрання вдома на різдво; атрибути; ознаки
he had all the trappings of a cowboy — у нього були всі зовнішні атрибути ковбоя, він був одягнений як ковбой
2) амуніція; парадний мундир; церемоніал, парадна сторона3) кінська збруя; попона (особ. парадн) -
10 fasces
n pl1) пучок лозин ліктора (у стародавньому Римі)2) перен. символ (атрибути) влади* * *[`fʒsiːz]n; plпучок прутів ліктора ( у Древньому Римі); символ, атрибути влади -
11 paraphernalia
n pl1) особисте майно; особиста власність; особисті речі (одяг тощо)2) речі, атрибути3) убрання* * *n; pl1) особисте майно; юp. окреме майно дружини2) особисті речі (прикраси, одяг)3) атрибути4) cл. супровідне у торгівлі героїном (упаковка героїну, порошки, що до нього додаються) -
12 template
компј. образец. Посебен фајл креиран од корисникот. Ги содржи сите специјални знаци и кодови за форматирање на страница, атрибути на текст, а се користи како матрица за брзо создавање на документи со исти атрибути на текст и форматирање. Спореди: boilerplate. -
13 Спіноза, Бенедикт
Спіноза, Бенедикт (Барух) (1632, Амстердам - 1677) - нідерл. філософ-пантеїст. Походив із родини купця, продовжив справу батька після його смерті В. наслідок розходження з релігією С. було вигнано з євр. общини Амстердама по звинуваченню в атеїзмі, після чого він жив у с. Регенсбург (поблизу Гааги), в яку переселився біля 1670 р., а на життя заробляв шліфуванням лінз. Його вчення - критична переробка філософії Декарта і розбудова нової системи поглядів. У Декарта фізика і метафізика відокремлені - перша має матеріалістичний характер, друга - ідеалістичний. С. об'єднує їх через об'єднання природи і Бога, внаслідок чого останній - носій не лише мислення, а й тілесності, а всі предмети природи, хоча і різною мірою, живі, одушевлені. Головне поняття, що поєднує Бога і природу, - субстанція. Бог, або субстанція, що складається з безлічі атрибутів (невід'ємних властивостей), з яких кожний виражає вічну і безконечну сутність, існує необхідно - це вихідна теза С. З цих атрибутів ми знаємо два - протяжність і мислення. Висунення саме їх пояснюється розвитком механіки і математики, зростанням ролі наукового пізнання на той час. Бог і природа єдині, але не тотожні: Бог - це іманентна, внутрішня, а не трансцендентна причина всіх речей. Все знаходиться в Богові і в ньому рухається. Природа - це "всі речі", або "все", а субстанція - єдність і необхідність існування в ній. Атрибути Бога - одночасно і атрибути природи. Вони були виділені ще Декартом як властивості двох незалежних субстанцій - тілесної і мислячої. Згідно зі С., існує тільки одна субстанція, бо він, на відміну від Декарта, дуаліста, - моніст. У дійсності не існує нічого випадкового, а лише єдине і необхідне, які складають дві головні риси субстанції. Вони ж є підставами для систематичного впорядкування знання, бо дозволяють дедуктивним шляхом вивести всю систему світу. Такий шлях наявний в математиці, і С. переносить "геометричний метод" в філософію, яким викладає головні свої твори Ц. им пояснюється та обставина, що С. свідомо розробив величну систему задовго до "героїчної епохи філософії в Німеччині" (Маркс), коли мислителі почали будувати подібні системи. Метою С. було - осягнути загальний природний порядок, частину котрого становить людина. Стисло його закони викладені в "Короткому трактаті про Бога, людину та її щастя" (1658 - 1660), розгорнуто - в п'яти розділах головного твору "Етика" (1677), самі назви яких являють її зміст: про Бога; про природу і походження душі; про походження і природу афектів (пристрастей); про людське рабство, або про силу афектів; про могутність розуму, або про людську свободу. В цілому це - метафізика, антропологія і теорія пізнання, остання як засіб для досягнення щастя людини. Звільнення від афектів передбачає свободу думки і слова, а також сприятливий для цього суспільний лад. їм суперечили офіційна релігія і соціально-політичні відносини, які вона обслуговувала. Вони обидві виключали або обмежували свободу мислення. Звідси критика Біблії і тяжіння С. до республіканського суспільного ладу. Релігію, засновану на канонічному тлумаченні "Святого Письма", він називав марновірством і наголошував: між релігією і марновірством існує та головна відмінність, що перша своєю підставою має мудрість, а друге - неосвіченість (невігластво). Тому вчення С. філософсько-релігійне. Бейль визначав його як систему атеїзму; вона і є такою, порівняно з ортодоксальною релігією, але не сама по собі. С. доводив, що з найвищого роду пізнання - інтелектуальної інтуїції - необхідно виникає пізнавальна любов до Бога, яка є найвище благо. Багатогранністю системи С. пояснюється її вплив на подальшу історію думки, особливо на нім. мислителів від Лессинга до Фоєрбаха. Перший навіть вважав, що немає ніякої філософії поза філософією С., а останній називав його Моїсеєм новітніх свободних мислителів. Вплив ішов саме через ідеї про єдність усього існуючого. С. так і сприймали: "все - єдине" (Лессинг); "Бог і матерія єдині", "Бог це - все у всьому" (Едельман); "все, що є, єдине, і більше нічого немає" (Ліхтенберг); єдині мислення, відчуття і матерія (Гердер); Гете знайшов у С. самого себе і водночас найкращу опору для себе. Показовою стала "суперечка про пантеїзм" С. наприкін. XVIII ст. в Німеччині, в якій взяли участь і виявили себе прибічниками або супротивниками культурні діячі різних напрямів. Од того часу і до сьогодення ця суперечка не згасає вже не тільки в Німеччині. Складна структура вчення С. робить її привабливою для багатьох течій думки - релігійних і атеїстичних, матеріалістичних та ідеалістичних. Всі вони прагнуть використати його у своїх інтересах.[br]Осн. тв.: "Короткий трактат про Бога, людину та її щастя" (1660); "Богословсько-політичний трактат" (1670); "Етика" (1677).М. Булатов -
14 attributive
attributive [əˊtrɪbjυtɪv]1. n грам. атрибу́т, определе́ние2. a грам. атрибути́вный, определи́тельный -
15 przymiotnikowy
прил.• атрибутивный* * *przymiotnikow|y1. прил. om przymiotnik;końcówka \przymiotnikowya окончание прилагательного; deklinacja \przymiotnikowya склонение по образцу прилагательных;
2. грам. атрибутивный* * *1) прил. от przymiotnikkońcówka przymiotnikowa — оконча́ние прилага́тельного
deklinacja przymiotnikowa — склоне́ние по образцу́ прилага́тельных
2) грам. атрибути́вный -
16 атрибутив
прил.; лингв.атрибути́вный -
17 адвербіально-атрибутивний
адвербиа́льно-атрибути́вный -
18 theodicy
theodicy[ui´ɔdisi] n теодицея; защита на божествените атрибути. -
19 toilet-set
{'tɔilitset}
n комплект от тоалетни принадлежности* * *{'tъilitset} n комплект от тоалетни принадлежности.* * *n комплект от тоалетни принадлежности* * *toilet-set[´tɔilit¸set] n тоалетни принадлежности, книж. атрибути; ост. комплект от кана, леген и пр. за спалня. -
20 toiletry
{'tɔilitri}
n обик. pl тоалетни артикули (паста за зъби, за бръснене, одеколон и пр.)* * *{'tъilitri} n обик. pl тоалетни артикули (паста за зьби, за* * *n обик. pl тоалетни артикули (паста за зъби, за бръснене, одеколон и пр.)* * *
См. также в других словарях:
атрибути́вный — атрибутивный … Русское словесное ударение
атрибути́вность — и, ж. грамм. Свойство по знач. прил. атрибутивный … Малый академический словарь
атрибути́вный — ая, ое. грамм. Определительный. Атрибутивная связь слов. Атрибутивные отношения … Малый академический словарь
атрибутивный — атрибутивный, атрибутивная, атрибутивное, атрибутивные, атрибутивного, атрибутивной, атрибутивного, атрибутивных, атрибутивному, атрибутивной, атрибутивному, атрибутивным, атрибутивный, атрибутивную, атрибутивное, атрибутивные, атрибутивного,… … Формы слов
атрибутивность — атрибутивность, атрибутивности, атрибутивности, атрибутивностей, атрибутивности, атрибутивностям, атрибутивность, атрибутивности, атрибутивностью, атрибутивностями, атрибутивности, атрибутивностях (Источник: «Полная акцентуированная парадигма по… … Формы слов
Атрибутивность — ж. отвлеч. сущ. по прил. атрибутивный Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 … Современный толковый словарь русского языка Ефремовой
Атрибутивный — прил. соотн. с сущ. атрибут II, связанный с ним Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 … Современный толковый словарь русского языка Ефремовой
атрибутивный — грам. определительный, относящийся к определению, употребляющийся в качестве определения (см. атрибут 2). Новый словарь иностранных слов. by EdwART, , 2009. атрибутивный определительный, относящийся к определению, употребляющийся в качестве… … Словарь иностранных слов русского языка
атрибутивний — прикметник … Орфографічний словник української мови
атрибутивність — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
атрибут безпеки — атрибу/т безпе/ки, род. атрибута безпеки, мн. атрибути безпеки, род. мн. атрибутів безпеки (від лат. attributio – ознака) інформація, пов язана із суб єктами, користувачами та (або) об єктами, яка використовується для здійснення політика безпеки… … Фізико-технічний словник-мінімум