-
1 әрепләшү
взаимно-совм. от әрепләүпререка́ться, спо́рить, препира́ться, брани́ться || пререка́ние, спор, препира́ние, препира́тельствоюк-бар өчен әрепләшү — спо́рить (пререка́ться) по пустяка́м
-
2 әрепләшүчән
прил.сварли́вый, вздо́рный; бранчи́вый, бранчли́выйәрепләшүчән карт — сварли́вый стари́к
әрепләшүчән кеше — вздо́рный челове́к
-
3 әрепләү
перех.; диал.; см. әрләү -
4 әрепләшүче
сущ.спо́рщик -
5 әрепләшү
глспорить, перерекаться, препираться -
6 әрепләштерү
понуд. от әрепләшүссо́рить/поссо́рить (соседей, сослуживцев на работе)әрепләштереп бетерү — перессо́рить
-
7 әрепләшүчәнлек
сущ.сварли́вость, вздо́рность -
8 әрепләштерү
глссорить, поссорить -
9 әрепләшергә
-
10 әрепләштерергә
-
11 шөрепләү
перех.вви́нчивать/ввинти́ть шуру́п; укрепля́ть/укрепи́ть, закрепля́ть/закрепи́ть шуру́пами; прикрепля́ть/прикрепи́ть шуру́пами || вви́нчивание; укрепле́ние, закрепле́ние, прикрепле́ние шуру́пами -
12 шөрепләү
глввинчивать -
13 шөрепләргә
гл. ввинчивать/ввинтить -
14 ärepläşergä
-
15 шөреп
сущ.шуру́п ( винт по дереву)шкафның шөрепләрен беркетү — заверну́ть шуру́пы шка́фа
- шөребе какшаукечкенә шөреп — шуру́пчик
••шөребе бушаган — ви́нтика не хвата́ет, мозги́ набекре́нь ( у кого)
См. также в других словарях:
әрепләшү — Кара каршы сүз кайтару; бәхәсләшү ярар, тик торганда әрепләшмик … Татар теленең аңлатмалы сүзлеге
реплікаційний — прикметник … Орфографічний словник української мови
реплікація — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
реплікувати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
реплікаційний — а, е. Прикм. до реплікація. •• Реплікаці/йна терапі/я методика, що її використовують в деяких підходах біхевіоральної терапії … Український тлумачний словник
реплікон — а, ч. Елементарна генетична структура, здатна до реплікації як одне ціле … Український тлумачний словник
репліка — и, ж. 1) Коротке висловлювання, зауваження одного співбесідника іншому з нагоди чого небудь. || Коротке заперечення, закид, зауваження, висловлені з місця ораторові. 2) Відповідь або заперечення, зауваження однієї дійової особи іншій у сценічному … Український тлумачний словник
репліка — (фр.) Повтор художнього твору, близький до оригіналу. Нерідко виконується самим автором з невеликими змінами у якості варіанта … Архітектура і монументальне мистецтво
репліка — [ре/пл іка] ки, д. і м. л іц і … Орфоепічний словник української мови
репліка — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
реплікація — ї, ж. 1) біол. Подвоєння молекул ДНК; лежить в основі редуплікації (у 2 знач.). 2) Термін, що його зазвичай використовують в обговореннях експериментальної методології: а) другий експеримент, який відтворює більш ранні дослідження; б) кожна з… … Український тлумачний словник