ґудзика

1. n

1) ґудзик

2) кнопка, головка (дзвоника тощо)

3) брунька, пуп'янок

4) молодий грибок

5) спорт. манжета шкіряна на веслі

6) те, що має форму ґудзика (кнопки)

2. v

1) застібати (ся) (звич. button up)

2) пришивати ґудзики; прикрашати ґудзиками

* * *

1) ґудзик

2) кнопка, ґудзичок

3) те, що має форму ґудзичка, кнопки

4) брунька; бутон, що не розпустився; молодий, маленький грибок

5) cпopт. шишечка на вістрі рапіри

6) метал. корольок

7) cпopт. манжета ( шкіряна) на веслі

8) ( круглий) нагрудний значок; бляха ( з емблемою компанії)

9) закрутка ( вид віконної засувки)

10) підборіддя ( у боксі)

11) pl овечий послід

12) pl хлопчик-посильний ( у готелі)

13) мескаль ( горілка з соку алое)

1) застібати (на ґудзики; button up); застібатися; щільно закривати

2) нашивати ґудзики; прикрашати ґудзиками

3) нанести укол супротивникові ( фехтування)

1) кіл (р. кола), ум. колик, кілок (-лка), ув. коляка, (свая) паля, (небольшой) пакіл (- кола), соб. кілля, пакілля; специальнее (с заострённым концом) (г)острокіл (-кола); (прикол) прикіл (-кола), приколень (-льня); (для привязки животных) припін (-пону), прикорень (- рня); (дубина) дрю[у]к (-ка), дрю[у]чок (-чка), патик (-ка); (из тына, плетня) кілок, тинина. [Дурному хоч кіл на голові теши (Номис). Напився п'яний та й хекнув колякою по голові (Грінч.). Аж язик патиком став (Номис). Гляньте сюди: Гарасим якого кілля понаписував (Васильч.). Ворота заперті, з того боку, із подвір'я остроколом підперті (Чуб. V)]. Сесть, засесть, сидеть -лом - сісти, засісти до чого, за що, сидіти коло чого, над чим, каменем сісти. Где он -лом сел? - куди він подівся? Лощадь ходит на -лу - кінь ходить на приколі (на припоні), коло кілка. Падать -лом - см. Камнем падать (под Камень 1). У него ни -ла, ни двора - у його ні кілка, ні дрючка (ні ґудзика). Садить, посадить на кол - саджати, посадити на палю (на кіл), (о мног.) посадити, понабивати (Куліш) на палю кого. Кол сажальный - садильний пакіл. Кол землемерный - мірницький (землемірний) кіл;

2) (школьн.: единица) кіл (р. кола), коляка, одиниця, є[ї]диниця;

3) (конский клык) кілок (-лка);

4) астр. - полярна (бігунова) зоря (зірка).

* * *

нахлестать кого, что

I. нахльостувати, нахльостати, нах(а)лястувати, нах(а)лястати кого, що, по чому, нахвиськувати, нахвиськати, шмагати, нашмагати, пірити, напірити, (настёгивать) настьобувати, настьобати, (бичом) набичовувати, набичувати, (о мног.) понахльостувати и т. п. кого, що. [Нахльостав коня (Брацл.). Нахвиськує коні (Київщ.). Твар мені вітром нашмагало (Липовеч.). Добре напірив хлопчину (Київщ.). Підняв пугу з видимим бажанням набичувати коняку (Корол.)]. Нахлёстанный - нахльостаний, нах(а)лястаний, нахвиськаний, нашмаганий, напірений, настьобаний, набичований, понахльостуваний и т. п. -ться -

1) (стр. з.) нахльостуватися, бути нахльостуваним, нахльостаним, понахльостуваним и т. п.;

2) (возвр. з.) нахльостуватися, нахльостатися, понахльостуватися и (чаще) нахльостувати, нахльостати, понахльостувати себе и т. п.;

3) нахлистуватися, нахлистатися, нахлющуватися, нахлющитися, надудлюватися, надудлитися; см. Напиваться 2;

4) (вдоволь, сов.) нахльостатися, попохльостати (досхочу), (о мног.) понахльостуватися и т. п.; срв. Хлестать.

II. Нахлёстывать, нахлеснуть кого, что -

1) (петлёй) зашморгувати, зашморгнути кого, що чим, накидати, накинути зашморг на кого, на що. [Зашморгни слупа мотузом й тягни додолу! (Брацл.)];

2) (плотн., стол.: отбивать черту шнуром) наводити (відбивати), навести (відбити) пруг на чому;

2) (строит.: нарубать перекладину на столбы) надовбувати, надовбати перекладку (поперечку, поперечний брус) на чому;

4) (наплескивать) напліскувати, наплеснути, нахлюпувати, нахлюпати, нахлюпнути чого в що. Нахлёснутый - зашморгнутий. -ться -

1) (стр. з.) зашморгуватися, бути зашморгуваним, зашморгнутим и т. п.;

2) (возвр. з.) зашморгуватися, зашморгнутися. Нитка -нулась на пуговицу - нитка зашморгнулася на ґудзикові (навколо ґудзика). Доска -нулась - на дошці відбився пруг (відбилася лінія).

* * *

1) (что на кого-что - петлю, верёвку) зашмо́ргувати, -гую, -гуєш, зашморгну́ти (кого-що чим), накида́ти за́шморг, наки́нути за́шморг (на кого-що)

2) ( отбивать черту шнуром) строит. наво́дити (-джу, -диш) пруг, навести́ (-веду́, -веде́ш) пруг, відбива́ти [пруг], відби́ти, -діб'ю́, -ді́б'єш и -діб'є́ш [пруг] (на чому)

1) (одеяла, подкладки) штапування, простьобування, (одежды) вибивання;

2) (пуговицы, запонки) просмикування (в петельку, в застіжку), простібання (ґудзика, шпоньки).

* * *

простегать

1) (одеяло, подкладку) штапувати, виштапувати, стьобати, простьобувати, простьобати;

2) (одежду) вибивати, вибити, (о мн.) повибивати;

3) простёгивать, простегнуть (пуговицу, запонку) - просмикувати, просмикнути (ґудзика, шпоньку у петельку), простібати, простебнути. Простёганный - виштапуваний, штапований, простьобаний, стьобаний; вибитий. Простёгнутый - просмикнутий, простібнутий.

* * *

несов.; сов. - простег`ать

1) петля́ ( для ґудзика)

2) кві́тка в пете́льці; бутоньє́рка

1) мета́ти пе́тлі

2) трима́ти за ґу́дзик, продо́вжуючи до́вго говори́ти

петля, петелька для ґудзика, гаплик П, СМ, Б.

петля, петелькаП, Б, К, СГ; пор. пельтэ.