-
1 ґалаґан
-а1) орн. галага́н2) диал. и́скра; головня́3) диал. ме́дный таз4) диал. поплаво́к (на не́воде) -
2 ґалаґан
-
3 піала
жphial, teabowl -
4 ґарґала
ж., диал.; = ґарґа́ло (с.)го́рло -
5 піала
-и́пиа́ла -
6 піала
ფიალა -
7 алафа
ала́фа -
8 Паскаль, Блез
Паскаль, Блез (1623, Клермон-Ферран - 1662) - франц. філософ, математик, фізик. Отримав домашню освіту. В житті та творчості П. чітко вирізняється два періоди: 1)дот.зв. "другого навернення" (ніч 23/24.XI.1654) і 2) після нього. П. першого періоду - геній науки, другого - ще й "геній християнства" (Шатобріан), релігійний мислитель. Стояв на порозі відкриття інтеграційного та диференційного числення ("Нариси про конічні перетини", 1639; "Трактат про арифметичний трикутник", 1654; 6 трактатів з проблем циклоїди, 1658 - 1659 та ін.). Уґрунтував основи класичної гідростатики ("Нові досліди щодо пустоти", 1647 та ін.). Сконструював лічильну ("арифметичну") машину. Зазнав впливу творів Янсенія та янсеністів ("перше навернення", 1648); а в 1654 р. відбулося друге навернення - "вогняне хрещення" (перебування більше двох годин у стані екстатичного осяяння). За П., Бог - це не бог філософів і вчених, а персональний (особистісний) Бог Біблії, Євангелій; позарелігійне, світське ("мирське") життя є боговідступництвом. У 1655 р. приєднався до подвижників-самітників Пор-Рояля - групи філософів, логіків і теологів, осередком діяльності яких стало розташоване поблизу Парижа абатство Пор-Рояль; інтелектуальні підвалини осередку становило вчення Янсенія (див. Пор-Рояля логіка). Наприкінці 1655 р. П. був звинувачений у єресі та осуджений. Арно - чільна постать осередку Пор-Рояля В. ідповіддю П. на цю подію були 18 листів ("Провінціали, або Листи провінціала"), у яких він виступав із роз'ясненнями та став на захист поглядів, що їх сповідували прихильники Арно. Від цього часу П. зосередив свої творчі зусилля на обстоюванні християнської віри. Його розмисли з цього питання були посмертно опубліковані у "Думках про релігію". У центрі уваги П. - Бог, Христос, людина. Становище людини у світі П. оцінював як "нестерпне", адже вона не в змозі ані раціонально обґрунтувати свої переконання, ані цілковито капітулювати перед скептицизмом. Славнозвісний вислів П. щодо людини - "очерет, який мислить" містив, з одного боку, думку про велич людини, перевагу людського індивіда над універсумом через наявність свідомості, а з другого - цей же індивід є "ніщота" і безугавна суперечність. Раціонального виходу з цієї суперечності немає; він - на шляху віри Л. юдина, за П., "впала зі свого місця", але може і мусить піднятися. Розрізняв у людині "дві природи": залишок першопочаткової, "величної" та такої, що нас уярмлює, "ушкодженої гріхом". Перша єднає з Богом, друга відокремлює. П. вчив дослухатися до серця; саме воно "чує Бога"; в ідеалі - розумом ми доводимо лише те, що відчуваємо у серці Н. авіть для глибоко гріховної людини, неспроможної повірити у Бога, його присутність доводить існування у світі Божої милості і благодаті. У соціальних стосунках, за П., домінує сила, а не справедливість. Людський загал легковірний і нерозсудливий, тому довіряє владі, яка цим користується задля власних інтересів. Але на народ не потрібно тиснути, аби в чомусь переконати, інакше постає загроза громадянських воєн ("найгіршої із бід"). В управлінні вважав за вірогідне поєднання "імперії розуму" та "імперії влади", підтвердженням чого вбачав владарювання Христини Шведської.[br]Осн. тв.: "Трактат про конічні перетини" (1640); "Бесіди із м. Де Сасі про Епікура та Монтеня" (1645); "Нові дослідження стосовно пустоти" (1647); "Листи провінціала" (1656 - 1657); "Про геометричний розум" (1658); " Думки про релігію"(1669). -
9 алани
-ів; мн. ч.ала́ны -
10 алас
-а; геогр.ала́с -
11 аластрим
-у; мед.ала́стрим -
12 ґарґало
с., см. ґарґала
См. также в других словарях:
ала́рм — аларм … Русское словесное ударение
Ала — Ала: Ала конное вспомогательное подразделение римской армии. Ала (демон) (серб. Ала) демон суккуб в верованиях южнославянских народов. Ала (богиня) (англ. Ala (mythology)) богиня плодородия в верованиях африканского народа… … Википедия
ала — дорбасы алдына түсті. Шаршады, шалдықты, титықтады. Ала көкек. Ұшып қонып жүретін, берекесіз (адам). Біздің кедей болуымыздың себебі манағылардың айтуынша: көкемнің «а л а к ө к е к», «ақылсыздығынан» сияқты (Н. Қазыбеков, Тұсаукесер, 42). Мұның… … Қазақ тілінің түсіндірме сөздігі
қалақ — бет. Жалпиып қалған, жалпиған бет. Қ а л а қ б е т әуелі трубканы көтергісі келмей тыржыңдаса да, тыңдаған бойда орнынан атып тұрды (Ә.Нұрпейісов, Соңғы., 371). Сыртына сірә да қан тепейтін қара сұр қ а л а қ б е т сыздап ала қойған (Бұл да, 403) … Қазақ тілінің түсіндірме сөздігі
ала́н — алан, а; мн. аланы, аланов … Русское словесное ударение
ґалаґан — 1 іменник чоловічого роду, істота півень ґалаґан 2 іменник чоловічого роду поплавок; монета … Орфографічний словник української мови
ала — сущ., кол во синонимов: 2 • крыло (10) • подразделение (47) Словарь синонимов ASIS. В.Н. Тришин. 2013 … Словарь синонимов
Ала — Алевтина, Алина1 2, Алиса, Алла, Аэлита, Олимпиада Словарь русских личных имен. Н. А. Петровский. 2011 … Словарь личных имен
Ґалаґан — прізвище * Жіночі прізвища цього типу як в однині, так і в множині не змінюються … Орфографічний словник української мови
Ала — (крыло), римская конница, причисленная къ легіонамъ; состояла изъ десяти турмъ, по 30 всадниковъ. При императорахъ такъ назывались отдѣльные конные полки въ 500 1000 всадниковъ, предводительствуемые мѣстными вождями и называвшіеся, въ зависимости … Военная энциклопедия
ала — с. Ак һәм кара яки ачык һәм тонык төсләрдән торган. Чуар. Күк, ак, кызыл һ. б. төсләр аралаштырылып ялганып ясалган, тегелгән. АЛА БАЛЫК – КЕРКӘ – Сөләйман балыгы семь. тау елгаларында, күлләрдә үрчи торган, кызыл һәм кара тимгелле балык; рус.… … Татар теленең аңлатмалы сүзлеге