-
1 іспитувати
подверга́ть испыта́нию (или испыта́ниям), экзаменова́ть -
2 спитувати
про́бовать, испы́тывать -
3 іспитувати
ispytuwatyдієсл.wypróbowywać ( випробовувати), testować, próbować -
4 проіспитувати
проэкзаменова́ть, подве́ргнуть испыта́нию
См. также в других словарях:
іспитувати — у/ю, у/єш, недок., перех. Проводити іспит; екзаменувати … Український тлумачний словник
спитувати — ую, уєш, недок., розм. 1) перех. Те саме, що випробовувати. 2) неперех., також з інфін. Те саме, що спитуватися … Український тлумачний словник
іспитувати — (проводити іспити), випробовувати, перевіряти, екзаменувати; ганяти (задавати під час іспиту багато додаткових питань) … Словник синонімів української мови
іспитувати — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
спитувати — дієслово недоконаного виду розм … Орфографічний словник української мови
проіспитувати — у/ю, у/єш, перех. Док. до іспитувати … Український тлумачний словник
проіспитувати — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
екзаменувати — у/ю, у/єш, недок., перех. Проводити екзамен; іспитувати … Український тлумачний словник
іспитований — а, е. Дієприкм. пас. теп. ч. до іспитувати. || у знач. ім. іспито/ваний, ного, ч. Той, кого іспитують … Український тлумачний словник
проіспитований — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до проіспитувати … Український тлумачний словник
перевіряти — перевірити (з ясовувати правильність, точність, придатність чогось; розпитувати кого н. із метою з ясування певних якостей, знань тощо); вивіряти, вивірити (ретельно з метою встановлення точности, наявности, відповідности); звіряти, звірити… … Словник синонімів української мови
