Перевод: с украинского на все языки

со всех языков на украинский

існування

  • 1 існування

    I ІСНУВАННЯ (пізньолат. ex(s)istentia, від лат. ex(s)isto - існую) - одне із найважливіших понять європейської філософії, яке мало у різні історичні епохи нетотожний смисл. В історії філософії поняття "І." вживалося звичайно для позначення зовнішнього, речового буття, яке, на відміну від сутності речі, осягається не мисленням, а через досвід С. холастика вбачала в дуалізмі сутності та І. корінну роздвоєність і неповноцінність універсуму, що "знімається" лише на рівні Бога, волі Бога. Радикально розійшлися в інтерпретації І. в XVII - XVIII ст. емпіризм і раціоналізм. Якщо перший (Локк, Г'юм) визнавав реальність одиничних фактів, які виступають єдиним джерелом будь-якого знання (чуттєвий досвід), то представники раціоналізму (Декарт, Спіноза, Фіхте) виходили із тотожності мислення і буття: І. трактується як дещо розумне, раціональне. Ляйбніц і Кант здійснили спробу опосередкувати обидві точки зору. Перший розрізняв істини розуму і істини факту, що має місце лише на рівні людського розуму і "знімається" в розумі божественному. Кант визнавав онтологічне значення речі-у-собі (яка непізнавана), проте акт пізнання, на його думку, відбувається на перехресті категоріальних схем розсудку і того матеріалу, що постачається для їх наповнення чуттєвістю. Поворотом до принципово нового бачення І. є його потрактування К'єркегором. На противагу гегелівському панлогізму, його підхід заснований на розумінні І. як людського буття, що осягається не через конструкції розуму, а безпосередньо. І. - одиничне, особистісне, кінечне, неповторне - розкривається через специфічну екзистенційну діалектику, взаємозв'язок естетичного, етичного і релігійного, де кожен із цих феноменів набуває відповідного змісту не в своїй самосутності, а як момент неповторної індивідуальної долі. Поняття І. належить до визначальних у філософії екзистенціалізму, що обумовлено тими фундаментальними потрясіннями, яких зазнало людство в результаті як першої, так і другої світових воєн, а також всеохопною кризою просвітницької ідеології. Екзистенційне мислення розгортається якраз навколо проблеми буття, потрактованого як буття граничне, а всі інші філософські проблеми виявляються похідними від неї. В екзистенціалізмі І. тісно пов'язане із трансцендуванням, постійним прагненням до осягнення справжніх, незнеособлених рівнів людського буття. Так, Гайдеггер інтерпретував І. "як буття - у світі", яке, виступаючи як трансцендентне по відношенню до знеособленого світу повсякденності (Man), є виходом людини до глибинних підвалин свого існування. Релігійний екзистенціалізм в інтерпретації І. робить наголос на такому способі трансцендування, як звернення до Абсолюту, тобто до Бога. У цьому вбачається можливість залучення окремішної людини до істини буття, до цінностей віри, надії, любові, до осягнення нею себе і Бога на рівні категорії "Я - Ти" (Бубер). Залучення людини до Бога стає для неї самозаглибленням, пізнанням людиною самої себе (Сковорода). Франц. атеїстичний екзистенціалізм (Сартр, Камю) при розгляді І. виходять із того, що справжнє І. передбачає визнання свободи іншого як умови своєї власної свободи. Особливо наголошується на значенні індивідуального вибору. За Сартром, "існування передує сутності", тобто, здійснюючи вибір, людина заперечує "ніщоту" світу і витворює сутність для себе (а також і структуру світу, в якому вона існує). Камю пов'язав справжнє існування із безперервним запереченням та абсолютним нонконформізмом.
    [br]

    Філософський енциклопедичний словник > існування

  • 2 існування

    Українсько-англійський словник > існування

  • 3 існування

    Українсько-англійський юридичний словник > існування

  • 4 снування

    с текст.

    Українсько-англійський словник > снування

  • 5 існування

    существова́ние; бытие́

    Українсько-російський словник > існування

  • 6 снування

    текст.
    снова́ние

    Українсько-російський словник > снування

  • 7 існування

    existence

    Українська-французький словник > існування

  • 8 існування

    isnuwanńa
    с.
    istnienie, byt

    Українсько-польський словник > існування

  • 9 існування

    არსებობა

    Українсько-грузинський словник > існування

  • 10 існування

    yaşayış, ayat, keçinme

    Українсько-турецький словник > існування

  • 11 існування де факто

    Українсько-англійський юридичний словник > існування де факто

  • 12 існування злочинної змови

    Українсько-англійський юридичний словник > існування злочинної змови

  • 13 сутність та існування

    СУТНІСТЬ та ІСНУВАННЯ - дві взаємопов'язані категорії онтології, що характеризують внутрішній і зовнішній аспекти буття. Сутність - категорія онтології на позначення внутрішнього, сукупність істотних властивостей предмета, без яких він існувати не може. Сутність не дана людині у відчуттях, а осягається мисленням. Існування, або екзистенція, - категорія онтології для позначення наявного буття предмета, котре, на відміну від його сутності, осягається чуттями; фактична даність чого-небудь І. снування певною мірою зіставне з категорією "буття" (тому їх нерідко ототожнюють), однак вживається здебільшого для характеристики зовнішніх проявів буття - предметів і явищ у їхній конкретності і нескінченній багатоманітності Щ. е з часів Античності щодо змісту понять "С. та І." висловлювалися різні погляди, часом протилежні. Так, Платон уживав поняття "усія" без розрізнення смислів існування речей (субстанція) і недоступного для чуттів рівня цього буття (сутність). У філософії Аристотеля С. та І. взаємопов'язані. Однак своїм неоднозначним тлумаченням сутності (у "Категоріях" першою сутністю він називав одиничні речі, а в "Метафізиці" - навпаки), Аристотель заклав основи для відриву існування від сутності в епоху Середньовіччя. У цю добу проблема С. та І. найґрунтовніше розроблялася Томою Аквінським, який учив, що тільки в Бозі С. та І. збігаються, а в усіх сущих створеного світу С. та І. незбіжні. Дуне Скот на перше місце ставив не сутність, а неповторне індивідуальне існування. Проблема розбіжностей між С. та І. породила середньовічний реалізм з його орієнтацією на загальне (сутність) і номіналізм з його установкою на одиничне (емпіричне) існування. З томістських позицій трактували С. та І. Декарт і Спіноза. Кант доводив, що існування не входить у визначення предмета, а знаходиться поза межами сутності і тому не може бути предикатом поняття. Гегель розглядав обидві категорії в їх діалектичному взаємозв'язку. З позицій матеріалістичної діалектики аналізує С. та І. марксизм. В екзистенціалізмі на перший план вийшла проблема існування (екзистенції). Сартр твердив, що існування передує сутності.
    Д.Кирик

    Філософський енциклопедичний словник > сутність та існування

  • 14 співіснування

    Українсько-англійський словник > співіснування

  • 15 доказ існування факту

    Українсько-англійський юридичний словник > доказ існування факту

  • 16 засоби до існування

    Українсько-англійський юридичний словник > засоби до існування

  • 17 право на існування

    ( держави тощо) right of existence, ( держави) right to exist

    Українсько-англійський юридичний словник > право на існування

  • 18 припиняти існування

    Українсько-англійський юридичний словник > припиняти існування

  • 19 співіснування

    Українсько-англійський юридичний словник > співіснування

  • 20 юридичне існування особи

    Українсько-англійський юридичний словник > юридичне існування особи

См. также в других словарях:

  • існування — я, с. 1) тільки одн. Буття; наявність кого , чого небудь у дійсності. 2) Життя, спосіб життя …   Український тлумачний словник

  • снування — я, с. Дія за знач. снувати …   Український тлумачний словник

  • існування — [існува/н :а] н :а …   Орфоепічний словник української мови

  • існування — I лише одн. (про когось / щось, що існує в дійсності), буття; побутування (перев. в побуті) Пор. наявність II ▶ див. життя I, 1), життя I, 2) …   Словник синонімів української мови

  • існування — іменник середнього роду …   Орфографічний словник української мови

  • снування — іменник середнього роду …   Орфографічний словник української мови

  • співіснування — я, с. Одночасне або спільне існування кого , чого небудь …   Український тлумачний словник

  • боротьба за існування — Метафоричне поняття, яке включає всі видові і міжвидові відносини, а також відносини з абіотичним середовищем. Результатом боротьби за існування є природний добір …   СЛОВНИК ТЕРМІНІВ З АГРОФІТОЦЕНОЛОГІЇ

  • інтервал температур існування фази — Syn: температурний інтервал існування фази …   Словарь синонимов металлургических терминов

  • температурний інтервал існування фази — Syn: інтервал температур існування фази …   Словарь синонимов металлургических терминов

  • біснування — я, с. Дія за знач. біснуватися …   Український тлумачний словник

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»