інтерцесія

См. также в других словарях:

• інтерцесія — ї, ж. 1) У Стародавньому Римі – право посадових осіб (магістратів) призупиняти постанови та дії інших рівних ним або нижчих посадових осіб. 2) В цивільному праві – прийняття на себе чужого боргу, поручительства …   Український тлумачний словник

• інтерцесія — іменник жіночого роду …   Орфографічний словник української мови

• інтерцесія — посередництво …   Зведений словник застарілих та маловживаних слів