інтеграція

См. также в других словарях:

• інтеграція — ї, ж. 1) Об єднання в ціле будь яких окремих частин. || Об єднання та координація дій різних частин цілісної системи. || Процес упорядкування, узгодження та об єднання структур і функцій у цілому організмі. •• Валю/тна інтегра/ція процес… …   Український тлумачний словник

• інтеграція — взаємозв’язок і взаємодія країн у рамках міждержавних союзів на основі уніфікації й гармонізації національних фінансових систем, синхронізації проведення заходів фінансово економічної політики, а також створення спільних наддержавних інститутів.… …   Словник бюджетної термінології

• інтеграційний — прикметник …   Орфографічний словник української мови

• інтеграційний — а, е. Стос. до інтеграції (об єднанню частин у ціле), об єднувальний; те саме, що інтегративний (у 1 знач.) …   Український тлумачний словник

• інтеграція — [інтеигра/ц ійа] йі, ор. йеійу …   Орфоепічний словник української мови

• інтеграція — іменник жіночого роду …   Орфографічний словник української мови

• євроінтеграційний — прикметник …   Орфографічний словник української мови

• дезінтеграція — ї, ж., спец. 1) Розпад, подрібнення цілого на частини. 2) Втрата або серйозне порушення злагодженості в якій небудь системі. 3) У психіатрії – роз єднання окремих психічних процесів …   Український тлумачний словник

• реінтеграція — ї, ж. 1) Об єднання на нових принципах того, що раніше було роз єднаним. 2) Відновлення у громадянстві якої небудь держави осіб, що раніше його мали …   Український тлумачний словник

• дезінтеграція — [де/з інтеигра/ц ійа] йі, ор. йеійу …   Орфоепічний словник української мови

• реінтеграція — [ре/інтеигра/ц ійа] йі, ор. йеійу …   Орфоепічний словник української мови