-
1 іноземець
alien, foreigner, foreign national, foreign person -
2 іноземець
ч; ж - іноземкаforeigner, stranger; ( не натуралізований) alien; ( натуралізований) denizen -
3 іноземець
-
4 іноземець
étranger -
5 іноземець
inozemec'ч.cudzoziemiec, obcokrajowiec ( чужоземець) -
6 іноземець
უცხოელი -
7 іноземець
ecnebiy memleketli, çet memleketli, tıs memleketli -
8 іноземець за народженням
Українсько-англійський юридичний словник > іноземець за народженням
-
9 іноземець-іммігрант
Українсько-англійський юридичний словник > іноземець-іммігрант
-
10 іноземець-нерезидент
Українсько-англійський юридичний словник > іноземець-нерезидент
-
11 іноземець-підданий ворожої держави
Українсько-англійський юридичний словник > іноземець-підданий ворожої держави
-
12 іноземець-резидент
-
13 ворожий іноземець
( громадянин або підданий ворожої держави) enemy alienУкраїнсько-англійський юридичний словник > ворожий іноземець
-
14 злочинець-іноземець
Українсько-англійський юридичний словник > злочинець-іноземець
-
15 натуралізований іноземець
denizationen, naturalized alien, naturalized foreignerУкраїнсько-англійський юридичний словник > натуралізований іноземець
-
16 небажаний іноземець
objectionable alien, undesirable alienУкраїнсько-англійський юридичний словник > небажаний іноземець
-
17 підозрілий іноземець
Українсько-англійський юридичний словник > підозрілий іноземець
-
18 підсудний-іноземець
Українсько-англійський юридичний словник > підсудний-іноземець
-
19 постійний мешканець-іноземець
Українсько-англійський юридичний словник > постійний мешканець-іноземець
-
20 свідок-іноземець
- 1
- 2
См. также в других словарях:
іноземець — мця, ч. Громадянин, підданий іншої держави, країни; чужоземець, чужинець … Український тлумачний словник
іноземець — [інозе/меиц ] мц а, ор. мцеим, м. (на) мцеив і/ мц у, мн. мц і, мц іў … Орфоепічний словник української мови
іноземець — іменник чоловічого роду, істота … Орфографічний словник української мови
тлъковин — іноземець … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
гувернер — а, ч. Вихователь і домашній учитель дітей у буржуазних і дворянських родинах, перев. іноземець … Український тлумачний словник
іноземка — и, ж. Жін. до іноземець; чужоземка, чужинка … Український тлумачний словник
консульський — а, е. Прикм. до консул і консульство. •• Ко/нсульська екзеквату/ра дозвіл держави перебування на реалізацію консульських функцій. Ко/нсульська легаліза/ція встановлення і засвідчення справжності підписів на документах та актах і відповідності їх… … Український тлумачний словник
резидент — а, ч. 1) За часів середньовіччя – дипломатичний представник, що постійно перебував у даній країні. 2) Іноземець, який постійно проживає у якій небудь державі; офіційне представництво країни за кордоном, крім того, представництво підприємства,… … Український тлумачний словник
форестьєр — а, ч., заст. Іноземець мандрівник в Італії … Український тлумачний словник
чужинець — нця, ч. 1) Громадянин, підданий чужої держави, країни; іноземець. || Загарбник, ворог (у 2 знач.). 2) Чужа, нетутешня, захожа людина. || Людина, далека від кого небудь своїми поглядами, духом і т. ін … Український тлумачний словник
чужоземець — мця, ч. Людина родом із чужих земель, представник чужої країни, держави; іноземець … Український тлумачний словник