-
1 зьвінець
-
2 здзяцінець
здзяцінець зак.Впасть в детство, вести себя подобно ребёнку.Некаторыя хацелі адмахнуцца ад гэтага, казалі, што Агей ужо здзяцінеў на старасць і сам не ведае, што пляце. Крапіва. Зусім ты здзяцінела, Арына, а яшчэ не надта старая. Чарнышэвіч. Да родных магіл трыццаць кіламетраў, а ён стаіць і радуецца ўсяму, як здзяцінеў усё роўна. Казько.Беларуска-расейскі слоўнік безэквівалентнай лексікі > здзяцінець
-
3 дзяцінець
гл.впадать в детствовыживать из ума|| Дзяцінець ужо стаў стары, нічога не зробіш — гады́...
см. тж дзяцініцца -
4 адзьвінець
см. адзвінець -
5 зьдзяцінець
см. здзяцінець -
6 празьвінець
см. празвінець -
7 сьсінець
см. ссінець -
8 ссінець
lat. ssinéte; essinéteпосинеть, иссиниться* * *посинеть -
9 заінець
-
10 здзяцінець
-
11 аб'інець
-
12 адзвінець
-
13 зазьвінець
-
14 пасінець
-
15 празвінець
lat. prozwinéte -
16 сінець
-
17 odzwinéte
кір. адзвінець; адзьвінецьБеларуска (лацінка)-рускі слоўнік і слоўнік беларускай кірыліцы > odzwinéte
-
18 prozwinéte
кір. празвінець; празьвінецьБеларуска (лацінка)-рускі слоўнік і слоўнік беларускай кірыліцы > prozwinéte
-
19 sdetinéte
кір. здзяцінець; зьдзяцінецьБеларуска (лацінка)-рускі слоўнік і слоўнік беларускай кірыліцы > sdetinéte
-
20 ssinéte
кір. ссінець; сьсінецьпосинеть, иссинитьсяБеларуска (лацінка)-рускі слоўнік і слоўнік беларускай кірыліцы > ssinéte
- 1
- 2
См. также в других словарях:
вінець — (ст.слов.) Один замкнений ряд розташованих по горизонталі колод у зрубі, які з єднані в кутах врубками та у плані складають 4 , 6 або 8 кутник. Кількість вінців зумовлює висоту зрубу. Прийнято виділяти: вінець верхній те саме, що і мауерлат.… … Архітектура і монументальне мистецтво
текінець — 1 іменник чоловічого роду, істота представник етнографічної групи текінець 2 іменник чоловічого роду, істота кінь … Орфографічний словник української мови
насамкінець — присл. Під кінець, на завершення всього … Український тлумачний словник
вінець — і вінець шлюбний, розм. вінок Корона або вінок, який кладуть на голови або тримають над головами заручених, здійснюючи вінчання; корона … Словник церковно-обрядової термінології
шлюбний вінець — див. вінець … Словник церковно-обрядової термінології
сестрінець — Сестрінець: син сестри, племінник [51] … Толковый украинский словарь
абіссінець — іменник чоловічого роду, істота ефіоп іст … Орфографічний словник української мови
ахалтекінець — іменник чоловічого роду, істота кінь … Орфографічний словник української мови
берлінець — іменник чоловічого роду, істота … Орфографічний словник української мови
вкраїнець — іменник чоловічого роду, істота … Орфографічний словник української мови
денікінець — іменник чоловічого роду, істота іст … Орфографічний словник української мови
