ілюзіон

См. также в других словарях:

• ілюзія — (ілюзорність) (польс. < фр. < лат. обман) Помилкове зорове і дотикове сприйняття пластичних мас, архітектурних просторів, зображень. Використання І. за допомогою перспективних викривлень у монументальному живопису спрямовано на створення… …   Архітектура і монументальне мистецтво

• ілюзіон — іменник чоловічого роду кінотеатр арх …   Орфографічний словник української мови

• ілюзіонізм — іменник чоловічого роду …   Орфографічний словник української мови

• ілюзіоніст — іменник чоловічого роду, істота …   Орфографічний словник української мови

• ілюзіонізм — у, ч. 1) філос. Суб єктивно ідеалістичний погляд, згідно з яким матеріальний світ є видимість, ілюзія. 2) Вид циркового мистецтва, сутність якого полягає в тому, що актор за допомогою спеціальної апаратури, приладів та особливої спритності рук,… …   Український тлумачний словник

• ілюзіоніст — а, ч. 1) Актор цирку, який показує фокуси. 2) філос. Послідовник ілюзіонізму (у 1 знач.) …   Український тлумачний словник

• ілюзія — ї, ж. 1) Оманливе, хибне сприймання дійсності: хибне уявлення про що небудь. || Необґрунтована надія, нездійсненна мрія. 2) Програмний номер ілюзіоніста (у 1 знач.) …   Український тлумачний словник

• ілюзійний — прикметник …   Орфографічний словник української мови

• ілюзіоністичний — прикметник …   Орфографічний словник української мови

• ілюзіоністка — іменник жіночого роду, істота …   Орфографічний словник української мови

• ілюзіоністський — прикметник …   Орфографічний словник української мови