ізольований

См. также в других словарях:

• ізольований — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до ізолювати. || ізольо/вано, безос. присудк. сл. 2) у знач. прикм. Окремий, відокремлений …   Український тлумачний словник

• ізольований — [ізол’о/ванией] м. (на) ному/ н ім, мн. н і …   Орфоепічний словник української мови

• ізольований — дієприкметник …   Орфографічний словник української мови

• ізольований — Syn: виокремлений …   Словарь синонимов металлургических терминов

• звукоізольований — а, е. До якого не проникають звуки; ізольований від звуків …   Український тлумачний словник

• напівізольований — а, е. Ізольований не повністю, частково …   Український тлумачний словник

• теплоізольований — а, е. Ізольований від впливу тепла …   Український тлумачний словник

• неізольований — а, е. 1) Не відокремлений від чого небудь; спільний. 2) тех. Який не має ізоляції …   Український тлумачний словник

• теплозвукоізольований — а, е. Який захищений від теплових впливів або теплових втрат і проникання звуків …   Український тлумачний словник

• заізольований — дієприкметник …   Орфографічний словник української мови

• звукоізольований — прикметник …   Орфографічний словник української мови