-
1 ячий
-
2 ячий
-
3 ячий
adjyakokse-. -
4 ячий
jaka, jaku -
5 ячий
зоол.я́ковий, яча́чий -
6 ячий
зоол. якавы -
7 ячий
-
8 ячий
-ья -ье επ. του γιακ, του βοδιού. -
9 ячий
jaki- -
10 бабий
1) бабський, баб'ячий, жіночий. [Бабські забобони];2) бабин, бабівський. [Бабина хустка]. -ье лето - бабине літо. -ий ум, бот. - перекотиполе, покотиполе. -ий зуб (гриб) - ріжки, чорні ріжки. -ьи зубья, бот. - зубниця, женець (р. -нця). -ьи румяны, бот. - краснокорінь (р. -еня).* * *1) жіно́чий; ба́бський, ба́б'ячий; молоди́чий2) жіно́чий; ба́бський, ба́б'ячий3) см. бабушкинба́бье ле́то — ба́бине літо
-
11 воробьиный
гороб'ячий, горобиний, горобинячий. -ный горох, бот. - горобиний (гороб'ячий, гадючий) горошок, дикий горошок. -ное семя - см. Воробейник. -ная ночь - горобина ніч (р. ночи). -ный носок - з комаре[о]ву ніжку.* * *гороби́ний, гороб'я́чий, гороби́нячий -
12 вороний
воронячий, ґав'ячий, ґавин.* * *воро́нячий, ґа́в'ячий, ґа́вин\вороний глаз — бот. воро́няче о́ко
-
13 жабий
жаб'ячий, жабиний, (редко) жабинський. -бье мясо - жаб'ятина. -бья икра - клек, (кое-где) жабуриння.* * *жа́б'ячий, жаби́ний -
14 кипящий
кип'ячий, киплячий. [Він тебе кип'ячою смолою напоїть (Шевч.). Виліз з кип'ячого молока (Яворський). Кипляча течія життя (Кон.)]. -щая вода - см. Кипяток.* * *яки́й (що) кипи́ть, кипля́чий; диал. кип'ячий, кипу́чий -
15 коровий
коров'ячий; (о коже, рогах, изделиях из рога и т. п. также) яловичий. -вье молоко - коров'яче молоко. -вья смерть - пошесть (-ти), промірок (-рку), виздих (-ху) на корови (на корів); срвн. Падёж. -вий праздник - коров'яче свято (31-е квітня), Власа. Отольются медведю -вьи слезы - одізвуться вовкові коров'ячі слізки (Номис). -вья петрушка, бот. Anthriscus silvestris Hoffm. - бугила, борщівник, свербигуз. -вья трава, бот. Camelina sativa Crantz. - рижій (-жію). -вий цвет - см. Калужница.* * *коро́в'ячий -
16 львиный
лев'ячий, левовий, левиний, (зап.) львовий, львиний. [Зробив аркана з лев'ячої шкури (Крим.). Левового молока достати (Рудч. Казки). Криваві щелепи левині (Куліш). Пане отамане, голово ти львова (Рудан.). Дам йому наймення львине (Франко)]. -ная доля - лев'яча частка, лев'яча пайка. -ный хвост - см. Львинохвост. -ная лапа, бот. Alchemilla vulgaris L. - приворотень звичайний, наворотник, лапушник. -ный зуб (одуванчик), бот. Taraxacum vulgare Schrk. - кульбаба звичайна, бабка, маївка, баранки. -ный зев, бот. Antirrbinum L. - ротики (-ків), паротка, роззявротик.* * *ле́в'ячий, ле́вовий, леви́ний, ле́вій -
17 любить
-бливать1) (чувствовать страсть, быть влюблённым) кохати, любити кого, кохатися, любитися в кому. [Ой, знаю, знаю, кого кохаю, тільки не знаю, з ким жити маю (Пісня). Ой, знати, знати, хто кого любить: горне до серденька, ще й приголубить (Пісня). Любиш батька, матір, а кохаєш милого (Мирн.). Нема тії дівчиноньки, що я в ній кохався (Метл.)]. -бить сильно, крепко - дуже, тяжко, рідно, рідненько кохати, любити кого. [Я люблю тебе рідненько (М. Вовч.)]. Он её -бил безумно - він її шалено кохав. -бить пылко, страстно - палко, жагуче кохати, любити кого. -бить искренно - щиро кохати, любити кого. Кого -лю того и бью - хто кого любить, той того й губить. -бить друг друга - кохати, любити одно одного, кохатися, любитися; срв. Любиться. [Любімося, кохаймося, як ті голубочки (Пісня). Ой, коли ми кохалися, сухі дуби розвивалися (Пісня)];2) (питать расположение к кому, к чему) любити, полюбляти, залюблювати и -ляти кого. [Усі його в нас любили, - балакливий був чоловік, веселий, громадський (М. Вовч.). Всі сусіда полюбляють (Пісня). Вовки, бачте, вовкулаку не залюблюють (Г. Барв.)]. -бить друг друга - любитися, мати любов між собою. [Любітеся, брати мої! (Шевч.)]. Он -бит родителей - він любить батьків. Я тебя -лю как самого себя - я тебе люблю як себе самого. -бить родину - любити батьківщину, рідний (свій) край. -бить больше всего на свете - любити над усе в світі. [Над усе в світі любив ті деревця (М. Вовч.)];3) (иметь наклонность к чему, быть любителем чего, быть охотником до чего) любити, полюбляти, бути охочим, ласим до чого, любитися, кохатися в чому. [Люблю розмовляти (Шевч.). Не полюбляю я цього (Зміївщ.)]. Он -бит труд - він любить працювати, він охочий до праці. Я -лю фрукты - я люблю садовину, мені садовина до смаку (смакує). Я -лю жизнь в деревне - я люблю (мені до вподоби) жити на селі. Я больше -лю это блюдо - мені смакує більше ця страва. Я -лю больше эту работу - мені ця робота більше до вподоби, я волію цю роботу; срв. Предпочитать. Он -бит свободу - він любить волю. Он -бит гулять - він любить (охочий, ласий) гуляти. Она -бит пение - вона любить співи, охоча до співів. Он -бит выпить - він любить чарку, він ласий (голінний) до чарки, (шутл.) до скляного бога. Это растение -бит тень - ця рослина любить холодок. Сосна -бит песчаную почву - сосна любить піскуватий ґрунт. Деньги -бят счёт - гроші лічбу люблять. -бишь кататься, -би и саночки возить - любиш узяток, люби й даток; заїздив конячку - неси сам кульбачку. -бить науку, искусство, театр - любити науку, мистецтво, театр, кохатися в науці, у мистецтві, в театрі, бути охочим до науки, до мистецтва, до театру;4) (жалеть) жалувати. [Чи добре тобі тут, сину, чи жалують тебе? (Н.- Лев.)]. Любящий - що любить, що кохає; (полный любви) люблячий, люб'ячий, прихильний. [Люблячою рукою списує Бордуляк (Єфр.). Такий він люб'ячий до мене (М. Вовч.). Прихильним оком подививсь на сина (Крим.)]. -щий что (любитель чего) - охочий, щирий, голінний, ласий до чого, на що; срв. Любитель. -щий детей - дітолюбний.* * *(кого-что) люби́ти, полюбля́ти (кого-що); подо́бати (кого-що); ( питать любовь к чему) коха́тися, милува́тися (в чому); (преим. быть влюблённым) коха́ти -
18 отроческий
хлоп'ячий, підпарубочий. -кий возраст - вік хлоп'ячий, підпарубочий, літа хлоп'ячі.* * * -
19 рыбий
ри́б'ячий\рыбий ий жир — ри́б'ячий жи́р
\рыбий ий зуб — морже́ве і́кло
-
20 Закипчивый
кип'ячий, кипущий. [Оцей чавунець кип'ячий: тільки до вогню, уже й кипить].
См. также в других словарях:
ЯЧИЙ — ЯЧИЙ, ячья, ячье. прил. к як. Ячьи рога. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 … Толковый словарь Ушакова
ЯЧИЙ — см. як. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 … Толковый словарь Ожегова
ячий — ячий, ячья, ячье (от як) … Русский орфографический словарь
Ячий — прил. 1. соотн. с сущ. як, связанный с ним 2. Принадлежащий яку. Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 … Современный толковый словарь русского языка Ефремовой
ячий — ячий, ячья, ячье, ячьи, ячьего, ячьей, ячьего, ячьих, ячьему, ячьей, ячьему, ячьим, ячий, ячью, ячье, ячьи, ячьего, ячью, ячье, ячьих, ячьим, ячьей, ячьею, ячьим, ячьими, ячьем, ячьей, ячьем, ячьих (Источник: «Полная акцентуированная парадигма по … Формы слов
ячий — я/чья, я/чье, я/чьи … Орфографический словарь русского языка
ячий — см. Як … Энциклопедический словарь
ячий — см. як; ячья, ячье Я/чий хвост. Ячья шерсть … Словарь многих выражений
ячий — яч/ий/ (от як/) … Морфемно-орфографический словарь
риб'ячий — а, е. 1) Прикм. до риба 1). || Притаманний рибам, характерний для них. || Пов язаний з рибою. || Якого добувають, одержують із риби. •• Ри/б яче бо/рошно білковий корм, що його виготовляють з висушеної й розмеленої риби та відходів її переробки.… … Український тлумачний словник
трав'ячий — Трав ячий: отруйний [25] … Толковый украинский словарь
