-
1 ять
(род. -я); филол. -
2 ять
ч -
3 пам'ять
ж1) memoryзорова пам'ять — sight ( visual) memory
добра (гарна) пам'ять — good (tenacious, retentive) memory
2) (спогад, згадка) recollection, remembranceу (на) пам'ять — in commemoration (of), in memory (of)
подарунок на пам'ять — keepsake: недобра (добра) пам'ять (про когось, щось) evil (good, warm) memory (of)
3) mind, consciousnessбез пам'яті — unconscious, sense less
4) комп. storage, memoryоперативна пам'ять — main memory, Random Access Memory, RAM
ємність — пам'яті storage ( memory) capacity
5)по — пам'яті from memory
-
4 напам'ять
by heart, by rote, from memory, without bookзаучувати напам'ять — to learn by heart; to con
знати напам'ять — to know by heart; to remember
-
5 пам'ять соціальна
ПАМ'ЯТЬ СОЦІАЛЬНА - позагенетична пам'ять людини (колективна пам'ять людства), скарбниця виробничого, пізнавального і комунікативного досвіду людини, що є основою творчої діяльності (включаючи теоретичну) і базою формування духовного світу людини. Завдяки П.с. здійснюється впорядкування та об'єктивація конкретно-історичного досвіду людства, на основі чого стає можливим історичне відтворення форми діяльності і спілкування, розвиток матеріальної і духовної культур. П.с. виступає як реалізація культурної спадкоємності на рівні духовно-практичного та духовного освоєння світу. До найважливіших функцій П.с. належать: фіксація, систематизація, збереження і передача суспільно значущої інформації. У смисловому аспекті П.с. постає інтерсуб'єктивною, у нерозривному зв'язку об'єктивного і суб'єктивного, загальнозначущого і особистісного, що зумовлює здійснення загальнозначущого через життєдіяльність індивіда, смисложиттєвий пошук окремого носія П.с. як складової універсуму людського буття. У такому аспекті П.с. виступає передумовою становлення і розвитку індивідуальної і суспільної самосвідомості людини. П.с. є тим реальним механізмом, завдяки якому опосередковується розвиток матеріальної і духовної культур. Поняття "П. с." дозволяє схарактеризувати ланки взаємодії спадкоємності предметно-практичної діяльності і спадкоємності культури, притаманні їм обом категоріальні смисли. Характерною рисою П.с. є її вибірковість, спрямованість на закріплення і відтворення суспільно найбільш значущих, інтелектуально, морально і художньо розвинених структур діяльності людини, її буття і свідомості.Є.Андрос -
6 буферна пам'ять
-
7 дев'ять
-
8 тридев'ять
за тридев'ять земель — at the world's end, far away, miles and miles away
-
9 пам'ять
-
10 пам'ять
ПАМ'ЯТЬ - у теорії пізнання одна із пізнавальних здатностей, яка полягає у мимовільному закріпленні, збереженні і відтворенні у свідомості суб'єкта здобутих у процесі пізнавальної діяльності відомостей про суб'єктивний і об'єктивний світи, результати їх творчої переробки, умов і способів відображення. Завдяки П. суб'єкт спроможний примножувати свій минулий досвід, нагромаджувати знання й оперувати в уяві та мисленні образами - замінниками реальних об'єктів, поняттями та уявленнями. Виділяється індивідуальна П., в основі якої лежать механізми вищої нервової діяльності, головного мозку, і колективна П. (соціальна), що виражається в проявах суспільно-історичного досвіду, суспільній свідомості, культурі і реалізується через спілкування. Індивідуальна і соціальна П. тісно пов'язані між собою З. добутки індивідуальної П. в процесі спілкування трансформуються у зміст соціальної П., а останній, засвоюючись індивідом, стає надбанням особистого досвіду. У своїй єдності вони забезпечують безперервність і спадкоємність процесу пізнання, передачу індивідуальних і колективних пізнавальних надбань од покоління до покоління, що робить індивідуальний досвід невмирущим, а соціальний - діеспроможним. П. як пізнавальна здатність розвивається та удосконалюється в індивідуальному та соціальному планах. Вона збагачується не тільки змістовно, а й розширює та поглиблює свої можливості. Насамперед це пов'язано з виникненням писемності, книгодрукування, застосуванням технічних носіїв П. та моделювання. Альтернативою П. є забування, забуття. Біологічну природу і психофізичні властивості П. вивчає фізіологія, психологія та психоаналіз.П. Йолон -
11 соціальна пам'ять
див. пам'ять соціальна -
12 відеопам'ять
-
13 генетична пам'ять
-
14 гнучка пам'ять
комп. -
15 двовходова пам'ять
-
16 двоканальна пам'ять
-
17 дірява пам'ять
short memory, memory like a sieve -
18 додаткова пам'ять
комп.expanded memory, memory upgrade -
19 зарезервована пам'ять
комп. -
20 зорова пам'ять
См. также в других словарях:
ять — ять/ … Морфемно-орфографический словарь
Ять — тридцатая буква русской азбуки, восходящая к старославянскому (древнеболгарскому) кириллическому , также одному из новых знаков славянской азбуки, не имеющих прототипов в греческом алфавите, вследствие отсутствия соответствующих звуков в… … Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона
ять — я; м. Название буквы в церковнославянской и старой русской азбуке, обозначавшей особый звук, впоследствии совпавший с е (существовала в русском алфавите до орфографической реформы 1917 1918 гг.). ◁ На ять, в зн. нареч. Разг. Очень хорошо, отлично … Энциклопедический словарь
ЯТЬ — ЯТЬ, я, муж. Название буквы «», обозначавшей в древности особый звук, впоследствии совпавший с «е». • Корову через ять пишет (разг. шутл.) о том, кто совершенно малограмотен, невежествен. На ять (прост. шутл.) как следует, очень хорошо. Сделано… … Толковый словарь Ожегова
ЯТЬ — ЯТЬ, ятя, муж. Название буквы Ђ , обозначавшей в древности особый звук, впоследствии совпавший с е . «Напиши ты хлеб с ятем или без ятя, нетто не всё равно?» Чехов. ❖ На ять (прост. фам.) очень хорошо, как следует, как полагается. Сделать что… … Толковый словарь Ушакова
ЯТЬ — ЯТЬ, см. яти. | Буква ять, «», гласная, или двугласная, от ие; у нас 30 я, в церк. 33 я. Смысл и значенье буквы этой до того утрачено, что правописанье чрез нее стало шатко, и прибегали для установленья правила то к малорусскому языку, то к… … Толковый словарь Даля
ять — Аз, добро, живете, како, люди, мыслете, рцы, хер, ять. Для характеристики возможности образования новых слов посредством так называемого «сокращения» слов или основ, посредством условного отсечения от них начального слога можно сослаться на… … История слов
ЯТЬ — буква в дореволюционном русском алфавите, исключенная из него орфографической реформой 1917 1918; восходит к кириллической букве h ( ять ), обозначавшей первоначально особый звук, позднее совпавший в русском языке с е … Большой Энциклопедический словарь
ять — ЯТЬ, диал., прост. – см. ядь (в первом значении). – Не станем друг на друга ять лить (1. 271) … Словарь трилогии «Государева вотчина»
Ять — ЯТЬ, буква в русском алфавите, исключенная из него орфографической реформой 1917 18; восходит к кириллической букве· (“ять”), обозначавшей первоначально особый звук, позднее совпавший в русском языке с “е”. … Иллюстрированный энциклопедический словарь
ять — ять, ятя (название буквы) … Русское словесное ударение