-
1 ясніти
1) ( світліти) to lighten, to become lighter; ( світати) to dawn; ( про погоду) to clear (up)2) ( блищати) to shine3) ( виднітися) to be visible4) ( про обличчя) to shine, to glow, to beam, to be radiant ( with)5) (ставати яснішим, логічнішим) to clear (up), to become clear(er) -
2 ясніти
1) ясне́ть; ( становиться светлее) светле́ть; (о свете, светилах) станови́ться я́рче; (о погоде и перен.: становиться весёлым, приветливым) проясня́ться2) ( излучать свет) сия́ть; свети́ться; ( переливаясь) сверка́ть3) (о человеке, лице, глазах - выражать радость) сия́ть, свети́ться4) ( виднеться) светле́ть; светле́ться5) ясне́ть, станови́ться ясне́е -
3 ясніти
aydınlamaq -
4 яснішати
-
5 ясність
жclearness, brightness; (про мову, стиль тж.) lucidity; ( очевидність) plainness; внести -
6 ясність
clarity, obviousness -
7 ясність
- ості1) я́сность; я́ркость2) я́сность; све́тлость; ( когда хорошо видно) светлы́нь; я́ркость3) сия́ние; блеск; сверка́ние4) я́сность; све́тлость, чистота́5) я́сность; я́вственность; вня́тность; чёткость6) я́сность; вразуми́тельность -
8 яснішати
1) ясне́ть; светле́ть; проясня́ться2) ясне́ть, станови́ться ясне́е -
9 яснісінький
jasnisjn'kyjприкм. -
10 ясність
jasnist'ж. -
11 ясність
სიცხადე -
12 ясність
aydınlıq -
13 яснішати
aydınlamaq -
14 м'ясні консерви
tinned meat; амер. canned meat -
15 вносити
= внести1) ( заносити всередину) to bring in, to carry in, to get in2) ( поправки) to introduce, to insert, to emend; (у список, у книгу) to enter on a list, to list, to book, to put, to enrol(l)3) ( ставити на обговорення) to move, to bring in, to put forwardвносити зміни — to make alterations/changes
вносити поправки — to insert/introduce amendments ( into)
вносити пропозицію — to move a proposal, to propose, to bring in a motion
4) ( робити внесок) to contribute (to); ( гроші) to pay in, to depositвносити на поточний рахунок — to pay in, to deposit
5) (викликати, бути причиною) to bring about, to causeвносити безлад — to cause disorder, to bring about disorder
вносити пожвавлення — to tiven up; to brighten up
6)вносити уточнення — to give a more precise definition (to), to introduce clarity ( into)
вносити ясність — to make things clear, to put things right; to clarify something
-
16 котлета
-
17 наочність
-
18 Гербарт, Йоган Фридрих
Гербарт, Йоган Фридрих (1776, Ольденбург - 1841) - нім. філософ і педагог Н. авчався в Єні (разом з Фіхте). Філософія Г. є розвитком ідей Канта у напрямі філософського реалізму, зі включенням багатьох важливих моментів філософії Ляйбніца. У центрі метафізики Г. - поняття речі у собі, відмінне, однак, від кантівського: за допомогою критики повсякденного розуміння поняття "речі" він приходить до поняття "реалу" як кінцевого елемента і носія буття (на кшталт монади Ляйбніца). Повсякденне розуміння поняття речі відповідає комплексу простих сутностей, шлях до пізнання яких відкривають властивості речі, що подані у відчутті. Таким чином, річ у явищі - це більш-менш постійний зв'язок простих сутностей, які знаходяться у "інтелігібельному просторі". На відміну від "феноменального простору", тобто простору уявлень, який знаходиться у нашій душі, "інтелігібельний простір" у Г. - абстрактне поняття, співвідносне з поняттям простору у математиці А. налогічна математизація має місце і в психології Г. Філософія Г. не набула значного поширення у Німеччині, у той час як в Австрії вона органічно вписалася у традицію філософського реалізму і в серед. XIX ст. стала офіційною університетською системою філософії. Великою популярністю в європейській педагогіці друг. пол. XIX - поч. XX ст. користувалося вчення Г. про чотири ступені освіти: "ясність", "асоціація", "система", "метод".[br]Осн. тв.: "Загальна теорія освіти" (1806); "Головні пункти метафізики" (1808); "Загальна практична філософія" (1808); "Загальна метафізика, поряд із початками філософського вчення про природу"(1829).Філософський енциклопедичний словник > Гербарт, Йоган Фридрих
-
19 раціоналізм
РАЦІОНАЛІЗМ ( від лат. rationalis - розумний) - напрям у філософії, що визнає розум єдиною достовірною основою пізнання і поведінки людей. Р. проголошує розум єдиним джерелом і основою наших знань. У цьому розумінні Р. протистоїть як сенсуалізму (емпіризму), який шукає джерело пізнання у свідченнях органів чуття, а в знанні фактів - головну форму пізнання, так і ірраціоналізму. В історичному плані елементи Р. вже містяться у філософії Парменіда і Платана. Як цілісна гносеологічна система Р. виникає в XVII - XVIII ст. внаслідок розвитку математики і природознавства. Найвідоміші представники Р. цієї доби - Декарт, Спіноза, Вольф Р. аціоналісти вважали, що "істини розуму" принципово відрізняються від сумнівних емпіричних узагальнень, які не можуть дати істинного знання, оскільки ознаками останнього є ясність, чіткість і безсумнівна самоочевидність. Проголошення Р. розуму як єдиного джерела знання спричинилося до хибних висновків про існування вроджених ідей (Декарт), задатків мислення, незалежних від чуттєвості (Ляйбніц), апріорних форм знання (Кант). Кант зробив спробу примирити Р. і сенсуалізм, висунувши положення про те, що всяке знання починається з чуттів, згодом переходить до розсудку і закінчується в розумі. Однак Р. Канта стосувався тільки світу феноменів (явищ), а не ноуменів (сутностей), що привело його до агностицизму. У Гегеля процес пізнання розкривався як самопізнання розуму, тому в нього розвиток світу постає як чисто раціональний, логічний процес, що надало йому форми панлогізму. У XX ст. за ігнорування Р. чуттєвості і практики розпочалася його різка критика і заперечення з боку фрейдизму, інтуїтивізму, прагматизму і екзистенціалізму. -
20 Щербацький, Григорій
Щербацький, Григорій (Георгій) (1725, с. Рогозів Переяславського полку - бл. 1754) Народився в козацькій родині, небіж Київського митрополита Тимофія Щербацького (1748 - 1757). У 1737 - 1747 рр. Щ. вчився у КМА, в 1749 - 1752 рр. викладав там поетику, риторику, грецьку мову та філософію А. втор п'єси під назвою "Трагедокомедія, нарицаемая Фотий...". Філософський курс Щ., прочитаний ним упродовж 1751 - 1752 рр., відзначається яскраво вираженою картезіанською спрямованістю, орієнтацією на підручник послідовника Декарта проф. Сорбонни Турхоція. Цей курс складається з логіки, метафізики, фізики й етики. У своїх розмірковуваннях Щ. спирається не на досвід і спостереження, а на розум і самосвідомість. В основу філософського мислення кладе принцип очевидності, який передбачає необхідність перевірки будьякого знання з допомогою природного світла розуму або світла філософії. Під останнім ІЦ. розуміє ясні й виразні ідеї С. еред них він виокремлює ідею Бога, ідею істинного й хибного тощо. Абсолютно безсумнівним вважає твердження "мислю, отже, існую". Визнаючи необхідність чуттєвого досвіду, Щ. вважає його радше джерелом помилок, аніж підґрунтям для віднайдення істини І. стина, на його думку, осягається з допомогою єдиного правильного методу, яким є дедукція, що уможливлює виведення й обґрунтування вроджених ідей В. одночас Щ. вважає - для здобуття істини шляхом дедукції необхідна інтуїція, тобто пов'язане з природним світлом розуму глибинне розуміння істини, миттєве осяяння, що досягається завдяки відкритості людської самосвідомості стосовно Бога, який і є гарантом об'єктивної значущості людського мислення. Субстанцію Щ., як і Декарт, поділяє на мислячу (непротяжну й неподільну) і тілесну (протяжну і нескінченно подільну) Н. а відміну від інших професорів КМА, Щ. розуміє матерію не як складник (compositum) з матерії і форми, а як субстанцію. Щ. відходить від традиційного для викладачів КМА гілеморфічного уявлення про основу речей як про хаотичний субстрат природи і, перетворюючи матерію на форму, надає їй здатності до визначення. Картезіанські впливи помітні також у його інтерпретації простору, хоча загалом, подібно до схоластів, він розуміє простір як корелятивне відношення між тілами. Філософський курс Щ. дає змогу побачити, як в укр. думці пер. пол. XVIII ст. відбувалася рецепція європейського раціоналізму.[br]Осн. тв.: "Трагекомедія, нарицаемая Фотий, т.е. об отступлении западной церкви от восточной" (1749).
См. также в других словарях:
ясніти — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
ясніше — прислівник незмінювана словникова одиниця … Орфографічний словник української мови
ясніти — і/ю, і/єш, недок. 1) Ставати, робитися ясним, яснішим; світліти. 2) Випромінювати світло; світитися, сяяти. || Те саме, що блищати 1). || Вирізнятися з поміж чого небудь світлим, яскравим кольором; виднітися. 3) перен. Набирати веселішого,… … Український тлумачний словник
яснёхонький — яснёхонький; кратк. форма нек, нька … Русский орфографический словарь
яснёшенький — прил., кол во синонимов: 1 • яснешенький (3) Словарь синонимов ASIS. В.Н. Тришин. 2013 … Словарь синонимов
яснёхонький — яснёхонький … Словарь употребления буквы Ё
яснёшенький — яснёшенький … Словарь употребления буквы Ё
яснісінький — прикметник … Орфографічний словник української мови
яснішати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
ясніший — прикметник, вищий ступінь … Орфографічний словник української мови
яснёхонький — ясн/ёхоньк/ий … Морфемно-орфографический словарь