-
1 діючий
I ді́ючийприч.де́йствующийII дію́чийприл.де́йственный -
2 активнодіючий
активноде́йствующий -
3 біючий
диал.бью́щийся -
4 вододіючий
мех.вододе́йствующий -
5 жевріючий
тле́ющий; те́плящийся; рде́ющий -
6 недіючий
I прил. II прил.недействующий, бездействующий -
7 нержавіючий
мет. -
8 нестаріючий
-
9 пломеніючий
пламене́ющий -
10 половіючий
( о созревающих хлебах) желте́ющий -
11 поломеніючий
пламене́ющий -
12 полуменіючий
пламене́ющий -
13 полум'яніючий
пламене́ющий -
14 попеліючий
пепеля́щийся -
15 протидіючий
см. протидієвий -
16 радіючий
ра́дующийся; лику́ющий -
17 рівнодіючий
равноде́йствующий -
18 рожевіючий
розове́ющий -
19 самодіючий
самоде́йствующий -
20 сильнодіючий
фарм.сильноде́йствующий
- 1
- 2
См. также в других словарях:
недіючий — I неді ючий а, е. Позбавлений активності; пасивний. II нед іючий а, е. Який не діє, не працює в даний момент … Український тлумачний словник
довгодіючий — а, е. Діючий, функціонуючий тривалий час … Український тлумачний словник
надшвидкодіючий — а, е. Який вирізняється підвищеною швидкодією (про обчислювальну техніку). Надшвидкодіючий запам ятовуючий пристрій … Український тлумачний словник
активнодіючий — прикметник … Орфографічний словник української мови
даленіючий — прикметник … Орфографічний словник української мови
діючий — прикметник … Орфографічний словник української мови
довгодіючий — прикметник … Орфографічний словник української мови
короткодіючий — прикметник … Орфографічний словник української мови
лисіючий — прикметник … Орфографічний словник української мови
льоносіючий — прикметник … Орфографічний словник української мови
міцніючий — дієприкметник … Орфографічний словник української мови