щебетливий

См. также в других словарях:

• щебетливий — а, е. 1) Який постійно, невпинно щебече (у 1 знач.). 2) перен. Який швидко, жваво говорить, розмовляє (перев. про жінок і дітей) …   Український тлумачний словник

• щебетливий — [шчеибеитли/вией] м. (на) вому/ в ім, мн. в і …   Орфоепічний словник української мови

• щебетливий — прикметник …   Орфографічний словник української мови

• дзюркотливий — а, е. Який постійно дзюркотить. || перен. Який нагадує собою звуки дзюркотання струмка, фонтана; щебетливий …   Український тлумачний словник

• щебетливість — вості, ж. Властивість за знач. щебетливий …   Український тлумачний словник

• балакучий — (який полюбляє багато балакати), балакливий, говіркий, говірливий, язикатий, пащекуватий, просторікуватий; гомінкий, гомінливий, лепетливий (який багато й голосно говорить); щебетливий, цокотливий (перев. про жінок і дітей гомінливий) …   Словник синонімів української мови