шулєр

село Шулгова СК; Шулғова кӱркӱ кожух із Шулгови СК.

шуліка, яструб ВН, НБЄ; пор. кырғый, хырғый.

шуліка, яструб ВН; пор. кырғый, кырлы.

1) (свойственный коршуну) шулі[я]чий, шулі[я]ковий;

2) (принадлежащий коршуну) шулі[я]ків (-кова, -кове).

* * *

1. n

1) яструб; сокіл; хижак (тж перен.)

2) перен. обманщик; шахрай

3) сокіл (інструмент штукатура)

4) відкашлювання

2. v

1) полювати з яструбом (соколом)

2) хапати здобич на льоту; ловити комах (про птахів)

3) налітати шулікою; стрімко нападати (налітати) (на когось)

4) відкашлювати (ся); відхаркувати (ся)

5) торгувати на рознос

6) перен. поширювати, розносити (чутки тощо)

* * *

1. n

1) паперовий змій

2) орн. шуліка, сокіл, осоїд

3) розм. хижак; акула (про людину)

4) шахрай; шулер

5) пробна куля; пробний камінь

6) змійковий аеростат; аеростат загородження

7) ав., розм. літак

8) ком., розм. фіктивний вексель

9) pl верхнє летюче вітрило

10) мор. плавучий якір

2. v

1) розм. літати, ширяти

2) розм. примушувати літати, запускати (паперового змія)

3) ком. одержувати гроші за фіктивним векселем

4) ком. робити фіктивний вексель

* * *

1) паперовий змій

2) = kite-balloon

3) пробна куля, пробний камінь

4) aв.; cпeц. літак

5) зooл. шуліка, сокіл, осоїд

6) хижак, акула ( про людину); шулер, шахрай

7) кoм.; жapг. "дружній вексель"; дутий вексель; фіктивний чек; чек, який не має покриття (тж. kite check)

8) pl верхнє летуче вітрило

9) мop. плавучий якір

1) літати, ширяти ( подібно до паперового змія)

2) змушувати літати, запускати ( паперового змія)

3) різко підвищуватися, неухильно рости

4) кoм.; жapг. отримувати гроші під дутий вексель; видавати фіктивний чек

1) зоол. Milvus migrans - шуліка, шуляк, шульпіка, коршак, (Milvus regalis) каня, канюк;

2) (игра) ворон.

* * *

коршак

шуліка

шуліко

хутро, шуба, кожух У, К-СК; Шулғова кӱркӱ див. Шулғова; пор. кӧрӱк I, курк, кӱрӱк.

1. n

1) чорний колір; чорнота

2) чорна фарба

3) чорна сукня, траурна сукня, жалоба

4) грязь, сажа; чорна пляма

5) чорношкірий

6) військ., розм. яблуко мішені

2. adj

1) чорний

2) темний

3) чорношкірий, чорний

4) брудний

5) похмурий, сумний; безнадійний

6) зловісний

7) злий, злісний, злобний

8) страшенний, запеклий, надзвичайний

9) твердолобий

10) куплений на чорному ринку

3. v

1) фарбувати у чорний колір

2) чистити ваксою

3) чорнити (когось)

* * *

1) чорний колір, чорність; чорна фарба, чорнота

2) чорне плаття, жалобне плаття

3) бруд, сажа; чорна пляма

4) чорношкірий; (тж. Black) чорний, (американський) негр

5) шахи чорне поле ( дошки); чорні фігури; гравець, що грає чорними

6) вiйcьк. проф. яблуко мішені

7)

1) чорний

2) темний

3) чорношкірий, чорний; (тж. Black) чорний, який стосується чорних американців

4) брудний

5) похмурий, сумний, безнадійний; миcт.; лiт. "чорний"

6) страшний, жахливий; лиховісний

7) злий, злобний

8) емоц.- посил. страшенний, жахливий, запеклий

9) закоренілий, твердолобий

10) куплений на чорному ринку

11) який бойкотується

12) підпільний; таємний

1) фарбувати в чорний колір

2) чистити ваксою

3) рідко чорнити ( кого-небудь)

4) чорніти, ставати чорним

5) проф. бойкотувати ( підприємство); заборонити членам профспілки роботу на якому-небудь підприємстві

хижий птах

* * *

1) паперовий змій

2) = kite-balloon

3) пробна куля, пробний камінь

4) aв.; cпeц. літак

5) зooл. шуліка, сокіл, осоїд

6) хижак, акула ( про людину); шулер, шахрай

7) кoм.; жapг. "дружній вексель"; дутий вексель; фіктивний чек; чек, який не має покриття (тж. kite check)

8) pl верхнє летуче вітрило

9) мop. плавучий якір

1) літати, ширяти ( подібно до паперового змія)

2) змушувати літати, запускати ( паперового змія)

3) різко підвищуватися, неухильно рости

4) кoм.; жapг. отримувати гроші під дутий вексель; видавати фіктивний чек

I. чего нарізати, накраяти, (о мног.) понарізувати, понакраювати чого; срв. Нарезать (под Нарезывать). Нарушанный - нарізаний, накраяний, понарізуваний, понакраюваний.

II. нарушить порушувати и порушати, порушити, ламати, зламати, (реже) зломити, поламати и (редко, диал.) поломити що, (преступать) переступати, переступити що и через що; (расстраивать, прерывать) зрушувати, зрушити, розбивати, розбити, перебивати, перебити, збивати, збити, руйнувати, зруйнувати що. [Це порушує наші вигоди (Пр. Правда). Коли я порушу сю нашу угоду, то… (Ор. Левиц.). Я стара, щоб мала звичай батьківський ламати (Л. Укр.). Ти зламав наказ (Грінч.). Не зломить віри (Свидн.). Ти поламав пункт нашої присяги (Куліш). Громадську волю поламали (Мирний). Поломила матусину волю (Чуб. V). Князьки стародавні звичаї переступали (Куліш). Педагоги переступають усяку справедливість (Крим.). Не любив, коли розбивали його самотину (Короленко). Ніхто не перебивав тут нашої самотини (Короленко). Сувора дійсність перебила фантазію (Крим.). Не хотілося руйнувати того тихого, думного настрою (Василь.)]. -ть (супружескую) верность - ламати, зламати, порушувати, порушити (подружню) вірність. [Я не ламала ніколи вірности (Л. Укр.)]. -ть владение - порушувати, порушити володіння (посідання), (чужое земельное, стар.) в чужий ґрунт вступати, вступити. -шить границы земельного владения - порушити межі земельного володіння (земельної посілости), (стар.) землю переступити. -шить граничные знаки - порушити межові знаки, (стар.) закони рушити. -ть договор - порушувати (ламати), порушити (зламати) договір (умову, угоду). -ть долг, обязанности службы - порушувати, порушити обов'язок (повинність), службові обов'язки. -ть закон, заповедь, присягу (клятву) - ламати, зламати (зломити), порушувати (порушати), порушити, переступати, переступити закон, заповідь (заповіт), присягу, (реже) переступати, переступити через закон и т. п. [Не думайте, що я прийшов зламати закон або пророків (Біблія). Ви, святий закон гостинности зламавши, мене замкнули у темницю (Грінч.). Не зломлю закону (Г. Барв.). Ми присяги не хочемо ламати (Л. Укр.). Порушають суспільний та моральний закони (Наш). Через закон переступлю, а зроблю по-своєму (Квітка)]. -ть интересы - порушувати, порушити інтереси. -ть мир - а) (о покое) порушувати, порушити, ламати, зламати, розбивати, розбити, руйнувати, зруйнувати спокій. [Не злама спокою за-для нас (Доман.) Прилине щось пізно осінньої ночи, розбудить, засмутить, спокій зруйнує (Васильч.)]; б) (об отсутствии войны) ламати, зламати, руйнувати, зруйнувати мир. -ть обещание - ламати, зламати, порушувати, порушити, схибити обіцянку. [Схибить хоч малу частину обіцянки (Куліш)]. -ть очарование - руйнувати, зруйнувати чар(и) (о[з]чарування). -ть порядок - см. Порядок 2. -ть право - порушувати, порушити, ламати, зламати, переступати, переступити право. [Ламаючи права народні (Грінч.)]. -ть приличия - переступати, переступити пристойність, порушувати, порушити, зневажати, зневажити звичай (звичайність). -ть равновесие - порушувати, порушити, зрушувати, зрушити рівновагу. -ть слово - ламати, зламати (редко поламати, поломити), порушувати, порушити слово, (сов. ещё) схибити (змилити) слово, змилити на слові. [Хто ламає слово, той віру ламає (Номис). Не зламав Роберт свойого слова (Л. Укр.). Не порушить слова (Ор. Левиц.). Ви знайшли тепер, до чого причепитись, щоб слово схибить (Самійл.). Не ти змилив слово, - я (Кониськ.). Коли-б чого не було нам за те, що змилимо на слові (Кониськ.)]. -ть тишину - порушувати (порушати), порушити, зрушувати, зрушити, розбивати, розбити, перебивати, перебити, збивати, збити тишу. [Напружену тишу ніщо не порушало (Кодюб.). Гудок паровоза порушав иноді урочисту тишу ночи (Черкас.). Затримував дихання, щоб не зрушити тиші (Л. Укр.). Тишу перебивало тільки дзенькання дзвоника (Короленко). Тільки крик шуліки різко збивав тишу (Короленко)]. -шать общественную тишину - порушувати громадський спокій. -ть ход работы - перебивати, перебити роботу. Нарушенный - порушений, зламаний, поламаний, переступлений; зрушений, розбитий, перебитий, збитий, зруйнований. [Охорона зламаного права (Рада)]. -ться - порушуватися, порушитися, ламатися, зламатися; бути порушуваним, порушеннм, ламаним, зламаним, переступленим и т. п. [Сили небесні порушаться (Біблія)]. Равновесие - шилось, -шено - рівновага порушилася (зрушилася), рівновагу порушено (зрушено). Законы природы не -ются безнаказанно - законів природи не можна зламати (порушити, переступити) безкарно.

* * *

несов.; сов. - нар`ушить

насмотреть

1) кого, что - наглядати, глядіти, нагля[е]діти и наглянути, назирати, назирити и назорити, визирати, визи[о]рити кого, що, набачати, набачити що, доглядатися, догля[е]дітися чого; срв. Высматривать 3. [Вона вже давно його нагляділа (Мирний). Нагледів я дівчину гарну, та не знаю чия (Харківщ.). Назирив він коненя на ярмарку (Рудч.). Визирала собі Настя славного парубка (Кониськ.)];

2) за (над) кем, чем - глядіти, доглядати, догля[е]діти и доглянути кого, чого и за ким, за чим, пильнувати кого и за ким, чого, допильнувати кого, чого и що; срв. Надсматривать и Присматривать 2. [Кожен робить одну яку роботу, одного чогось глядить (Рада). Пильнуй курчата, щоб шуліка не вхопив (Богодух.)]. Насмотренный - нагля[е]джений, назирений, назорений, визи[о]рений, набачений.

* * *

несов.; сов. - насмотр`еть