-
1 шматка
техн. ве́тошка ( для нанесения политуры) -
2 szmatka
[шматка]fганчірка, шматка -
3 ветошка
-
4 araphorostic
aзроблений з цільного куска, шматка; безшовний -
5 bluchers
n pl1) короткі важкі чоботи2) старомодні чоловічі черевики на шнурках* * *n; plкороткі важкі чоботи; чоловічі черевики на шнурках (язичок, верх з одного шматка шкіри) -
6 entire
1. n1) повнота; всеосяжний характер2) ціле3) с.г. некастрована тварина, жеребець2. adj1) повний, цілий, весь2) суцільний, одним шматком; незайманий, непочатий3) безперервний4) чистий, без домішок; однорідний5) некастрований (про тварину)6) чесний; морально чистий; непорочний7) вірний, відданий8) відвертий, щирий9) нестомлений; свіжий, із свіжими силами* * *I n1) повнота, всеосяжний характер; ціле2) c-г. невихолощена тварина, жеребецьII a1) повний, цілий, весь2) цілий, неушкоджений; неторканий3) цільний, з одного шматка4) чистий, без домішків; однорідний5) невихолощений ( про тварину)6) icт. чистий; незайманий, непорочний -
7 monoxylous
-
8 pieceless
adjсуцільний, з одного куска* * *[`piːslis]aцільний, з одного шматка -
9 seamless
adj1) без шва, з одного куска2) тех. суцільнотягнений (про труби); без зварювання, суцільний* * *[`siːmlis]aбез шва, з одного шматка; тex. суцільнотягнений ( про труби) -
10 araphorostic
aзроблений з цільного куска, шматка; безшовний -
11 bluchers
n; plкороткі важкі чоботи; чоловічі черевики на шнурках (язичок, верх з одного шматка шкіри) -
12 entire
I n1) повнота, всеосяжний характер; ціле2) c-г. невихолощена тварина, жеребецьII a1) повний, цілий, весь2) цілий, неушкоджений; неторканий3) цільний, з одного шматка4) чистий, без домішків; однорідний5) невихолощений ( про тварину)6) icт. чистий; незайманий, непорочний -
13 monoxylous
-
14 pieceless
[`piːslis]aцільний, з одного шматка -
15 seamless
[`siːmlis]aбез шва, з одного шматка; тex. суцільнотягнений ( про труби) -
16 из-за
I. 1) (і)з-за кого, (і)з-за чого, з-поза кого, з-поза чого. [Сіло сонце, з-за діброви небо червоніє (Шевч.). З-поза срібного туману хвиля срібного фонтану плеще та бринить (Крим.)]. Встать из-за стола - встати з-за столу. Возвратиться из-за границы - повернутися (о мног. повертатися) з-за кордону. Выглянуть из-за двери - виглянути, визирнути з-поза дверей. [З-поза дверей визирнуло веселе Одарчине обличчя (Крим.)]. Из- за горы - (і)з-за гори, з-поза гори. [Із-за гори вітер віє, березоньку хилить (Метл.). З-поза скали виїхало двоє кавказців-верхівців (Крим.)]. Из-за тучи (туч) - з-за, з-поза хмари (хмар). Из-за моря - (і)з-за моря, з-поза моря;2) (вследствие, по причине чего) за чим, через що, (диал., зап.) без що; (ради чего) за-для чого, за-ради, ради чого, (диал.) про що, (за что) за що. [Довго не спали обоє - кожне за своїми думками (Грінч.). За лихими людьми та за ворогами гуляти не вільно (Пісня). Мусів через малярію й болюче знервування покинути тепле Туапсе (Крим.). Ой вронила я віночок без свій дурний розумочок (Чуб. V). Отож і є найважніші причини, за-для яких я вдягаюся бідно (Крим.). За-ради власних інтересів (Корол.). Стида ради не зможе вимовити ні словечка (Квітка). Як я тепер мушу рідні свої чада про хліба кавалок тручати до аду? (Федьк.). За карії оченята, за чорнії брови серце рвалося, сміялось, виливало мову (Шевч.). Йому ця квартира незвичайно припала до вподоби за свою ідеальну тихість і безшумність (Крим.)]. Из-за собственной неосторожности - через власну необережність. Из-за кого (меня, тебя и т. д.) - через кого (мене, тебе і т. д.). [Через неї мій вік молодий пропадає (М. Вовч.). Ідіть, діти, ви од нас, нема життя через вас (Гнід.)]. Спорить, ссориться из-за чего, из-за пустяка - сперечатися (суперечитися), сваритися за щось, за дурницю. [От учора взяла за щось суперечитися зо мною (Крим.)]. Из-за выеденного яйца - за масляні вишкварки, за онучу. [За онучу збили бучу]. Соперничество из-за кого, чего - суперництво за кого, за що, через кого, через що.II. см. под Из.* * *предл. с род. п.1) (при обозначении действия или движения откуда-л.) з-за, із-за, з-по́за, з-по́між, з-над, з-по́надиз-за грани́цы — з-за (із-за) кордо́ну
из-за двере́й — з-за (із-за) двере́й
из-за крыш — з-за (із-за, з-по́за, з-по́над) дахі́в
из-за кусто́в — з-за (із-за, з-по́за, з-по́між) кущі́в
из-за о́блака — з-за (із-за, з-по́за, з-над, з-по́над) хма́ри
из-за угла́ — см. угол 2)
2) (по вине, по причине кого-чего-л.) че́рез (кого-що), з-за, із-за (чого), за (що), по (чому); за́для (кого-чого)из-за вас — че́рез вас
из-за отсу́тствия — че́рез відсу́тність
из-за сла́бости — че́рез сла́бість, по сла́бості
из-за со́бственной неосторо́жности — че́рез вла́сну необере́жність
из-за чего́ — че́рез що
ссо́ра из-за пустяка́ — сварка за дурни́цю
3) ( при указании цели действия) ра́ди, зара́дииз-за куска́ хле́ба — ра́ди (зара́ди) шматка́ (куска́) хлі́ба
-
17 лишать
лишить кого чего позбавляти, позбавити кого чого, (отнимать) відбирати, відібрати (-беру, -береш) у кого и кому що, (вульг.) рішати, рішити кого чого. [Не позбавляй мене того вінця, що бог мені показує що ночі (Л. Укр.). Сварка та бійка, кого вони не позбавлять веселости! (Франко). Ти пан над життям людським, коли можеш відібрати його в кождій хвилі (Франко). А жінка й діти? адже ти їх усього рішив! (Квітка)]. -шать, -шить жизни кого - позбавляти, позбавити життя кого, вкорочувати, вкоротити віку (життя) кому, заподіювати, заподіяти смерть кому, (сжить со света) зганяти, зігнати кого з світу, (казнить) страчувати, тратити, стратити кого. [Позбавиш життя людину (Коцюб.). Вкоротив йому віку (Неч.-Лев.). Чи-ж я кого з світу зігнав, чи я в кого одняв? (Пісня). Страть свого брата, як він додому прийде (Казка)]. -шать, -шить себя жизни - смерть собі заподіювати, заподіяти, відбирати, відібрати собі життя, вкорочувати, вкоротити собі віку, страчуватися, тратитися, стратитися. [Я сама собі смерть заподію (Тобілев.). І сама страчуся (Франко)]. -шать, -шить здоровья - позбавляти, позбавити здоров'я, виймати, вийняти з кого здоров'я. -шить дара слова, речи - відібрати (відняти) мову кому, знімити, онімити кого, (перен.) замкнути уста, мову кому. [Сам не оглух, других не онімив (Боровик.). Сильне зворушення, гнів відняли їй мову (Коцюб.)]. Паралич -шил его речи - після паралічу відібрало йому мову. Лишать, -шить девственности - см. Невинность 2 (Лишить -ти). [Їхав, мати, козак молоденький, зірвав з мене вінок зелененький (Пісня)]. -шать, -шить зрения - відбирати, відібрати зір (очі) кому, отемнювати, отемнити кого, (ослеплять) сліпити, осліплювати и осліпляти, осліпити, (о мног.) посліпити кого. -шать, -шить рассудка - позбавляти, позбавити розуму кого, відбирати, відібрати розум, (насм.) глузд, пантелик кому, з[о]безглуздити кого. [Який вас обезглуздив кат? (Котл.)]. -шать, -шить силы - позбавляти, позбавити сили кого, вибирати, вибрати з кого силу. -шать, -шить сознания, чувств - позбавляти, позбавити, свідомости, знепритомнювати, знепритомнити кого. -шать покоя - відбирати спокій кому, позбавляти кого спокою, занепокоювати кого. -шать себя удовольствия - позбавляти себе втіхи. -шать, -шить охоты, желания - позбавляти, позбавити кого охоти (бажання) до чого, відбирати, відібрати кому охоту (бажання) до чого, знеохочувати, знеохотити кого до чого. Он -шил меня своей дружбы, благосклонности, своего расположения - він позбавив мене своєї приязні, прихильности, свого прихилля, він відібрав мені свою приязнь, прихильність, своє прихилля. Недостойные поступки -шили его любви и уважения товарищей - негідні вчинки позбавили його товариської любови й пошани. -шить имущества, состояния - позбавити кого добра (майна, маєтности), відібрати майно кому и у кого. -шить наследства - позбавити (не дати) спадку. Судьба -шила его всего - доля відібрала йому все. -шать, -шить хлеба-соли - позбавляти кого хліба-соли, (поэтич.) збавляти кого з хліба-соли. [Близьких сусід з хліба-соли збавляв (Мартин.)]. -шать, -шить куска хлеба - позбавляти, позбавити кого шматка хліба, відбирати, відібрати кому шматок хліба. -шать места, должности - позбавляти кого посади, відбирати кому посаду, звільняти з посади кого. -шать власти, сана - позбавляти влади, сану кого, відбирати владу, сан кому, скидати кого з влади, з сану. -шать кредита - позбавляти кого кредиту, відбирати кредит кому, припиняти боргування кого. -шать, -шить прав - позбавляти, позбавити прав, (прав состояния) громадських прав, (избирательных прав) виборчих прав. -шать, шить слова - позбавляти, позбавити слова кого, відбирати, відібрати голос кому, забороняти, заборонити мову кому, (перен.) умкнути мову кому. [За теє суд його позбавив слова (Л. Укр.)]. -шить чести, человеческого достоинства - позбавити чести, людської гідности, знеславити кого. -шать, -шить свободы - позбавляти позбавити волі, зневолювати, зневоляти, зневолити кого, (о мн.) позневолювати, (перен., связывать) залигувати, залигати, загнуздувати, загнуздати, запетльовувати, запетлювати кого, (арестовывать) ув'язнювати, ув'язнити кого. [Убогого зневоляють (Сл. Гр.). А що? запетльовано тебе? (Запоріжжя). Мене залигали того таки дня і держали під арештом (Новомосковщ.)]. Лишённый - позбавлений. Я -шён возможности - я не маю змоги, мене позбавлено змоги. Это не -шено остроумия - це не без дотепу. Этот слух -шён всякого основания - ця поголоска цілком безпідставна, не має для себе жадної підстави. -шённый избирательных прав - позбавлений виборчих прав; срв. Лишенец. -шённый чести - позбавлений чести, знеславлений. -шённый свободы - позбавлений волі, зневолений, (теснее) ув'язнений.* * *несов.; сов. - лиш`ить(кого чего) позбавля́ти, позба́вити (кого чого); ( отнимать) відбирати, відібра́ти и мног. повідбира́ти (у кого що, кому що); ріша́ти, ріши́ти (кого чого) -
18 Изрывок
дрантя (общ. р.), шмата, шматка. -
19 one-piece
[ˌwʌn'piːs]adjщо склада́ється з одно́го шматка́ -
20 seamless
['siːmlɪs]adjбез шва, з одного́ шматка́
- 1
- 2
См. также в других словарях:
шматка — и, ж., розм. Те саме, що шматина 1) … Український тлумачний словник
шматка — іменник жіночого роду розм … Орфографічний словник української мови
шматка — кы, ж. Ол. Дівчина поганої поведінки (зневажл.) … Словник лемківскої говірки
шматок — шматок, шматки, шматка, шматков, шматку, шматкам, шматок, шматки, шматком, шматками, шматке, шматках (Источник: «Полная акцентуированная парадигма по А. А. Зализняку») … Формы слов
шмато́к — шматок, шматка … Русское словесное ударение
ШМАТОК — ШМАТОК, шматка, муж. (от польск. szmat Кусок) (прост.). Кусок, лоскут, сгусток. Шматок сала. «Откинулся на спину, глухо кашляя и выплевывая изо рта целые шматки крови.» Максим Горький. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 … Толковый словарь Ушакова
шматок — (2 м), Р. шматка/; мн. шматки/, Р. шматко/в … Орфографический словарь русского языка
біфштекс — а, ч. Страва у вигляді підсмаженого шматка яловичини … Український тлумачний словник
витяжний — а/, е/. 1) Зроблений способом витягання, розтягання. •• Витяжні/ чо/боти чоботи, в яких із суцільного шматка шкіри зроблені передок і халява. 2) Який може витягатися, який служить для витягання, висмикування, діставання чого небудь. Витяжне… … Український тлумачний словник
довбаний — а, е. 1) Вигот. із суцільного шматка дерева довбанням, видовбуванням. 2) лайл., жарг. Пришелепуватий … Український тлумачний словник
довбанка — и, ж. 1) Предмет, видовбаний із суцільного шматка дерева. 2) Рибальський човен, видовбаний із стовбура дерева … Український тлумачний словник