-
1 шляхетність
жnobleness; generosity -
2 шляхетність
- остіблагоро́дство -
3 Кленович, Севастян Фабіан
Кленович, Севастян Фабіан (бл. 1545, Калуш, Польща - 1602) - укр.-польськ. гуманіст, поет, громадський діяч. Навчався у Краківській академії, по закінченні якої був бургомістром м. Любліна, а потім викладачем і організатором навчального процесу в Замойській академії. Написав чотири поеми, найвідоміша з яких "Роксоланія" ("Україна"). В ній у дусі властивого для ренесансного гуманізму утвердження самостійної естетичної значущості природи оспівує красу і багатство укр. землі, відтворює історію її міст і сіл, зображує життя і звичаї народу, використовуючи при цьому багатий арсенал поетичних засобів античної літератури і міфології, яка переплітається з давньоукр. Гуманістичний характер філософських поглядів К. виявляється насамперед в його розумінні людини як сповненого гідності, самостійного, активного творця свого земного буття. Герой його творів не аскет, що втікає од світу і а людина дії - моряк, який відкриває нові землі, купець, учений. Власне, вся його поема "Роксоланія" - це гімн праці, заклик до активного земного самоутвердження людини. К. - прихильник етичного раціоналізму С. уть морального вдосконалення вбачав у ошляхетненні людського розуму, а однією з головних чеснот вважав уміння підкорити розумові свої бажання. Моральним ідеалом була стоїчна концепція досконалої людини, згідно з якою головними людськими чеснотами є стійкість, шляхетність, розважливість, справедливість, патріотизм; вони можуть бути прищеплені вже у дитинстві. Кінцева мета виховання, за К., - це формування гідного і доброчесного члена суспільства. К. прагнув навіть заснувати на укр. землях латиномовний Парнас.Філософський енциклопедичний словник > Кленович, Севастян Фабіан
-
4 Григорій Саноцький
Григорій Саноцький (Григорій з Санока) (1406 - 1477) - укр.-польськ. гуманіст, церковний і політичний діяч, архієпископ Львівський. Започаткував ренесансно-гуманістичний етап у філософії України і Польщі. Його творчість визначалася характерним для ренесансного гуманізму критичним ставленням до авторитетів та самостійністю мислення. Дотримуючись вчення про двоїсту істину, виступав за унезалежнення науки від теології та розмежування світської і церковної влади. Г. С. був одним із тих гуманістів, які прагнули реабілітувати не тільки зневажувану феодальним суспільством фізичну працю, а й цілі соціальні верстви, зокрема купців, ремісників, міщан, які "приносять своєю працею пожиток суспільству". Визнавав рівність людей перед Богом, цінував більше талант, аніж родову шляхетність С. пираючись на ренесансне уявлення про людину як істоту, що поєднувала в собі духовну і тілесну природу, Г. С. обстоював всебічний гармонійний розвиток людини, її духу і тіла. З творчості збереглося кілька віршів і листів. -
5 Пекалід, Симон
Пекалід (Пенкальський, Пенкаля), Симон (бл. 1567, Олькуш побл. Кракова - після 1601) - укр.-польськ. гуманіст, поет. Закінчив Краківський ун-т (1585 - 1589), де отримав ступінь бакалавра. Пізніше став придворним поетом князя К. Острозького. Відомі його твори латиною "Острозька війна" (1600) та "Епітафія на честь І.Ф. Гербурта і Є. Заславської із Острозьких" (1601). "Острозька війна" П. - поетичний твір, у якому розкрито історичні події, пов'язані з придушенням К. Острозьким та його сином Янушем селянсько-козацького повстання під проводом Криштофа Косинського. Поема має яскраво виражений ренесансно-гуманістичний характер. Це знайшло вияв у авторській інтерпретації історії як послідовного викладу у часі діянь визначних особистостей, а не як наперед визначеного Богом процесу, де роль людини зводиться до мінімуму; в утвердженні думки про спроможність людини своїми силами за допомогою доброчесності або доблесті піднятися до рівня богоподібності, досягти земного безсмертя; у поцінуванні людини не лише за шляхетність походження, соціальний статус чи багатство, а й за довершеність фізичних і моральних сил, благородство, талант; у заклику дбати не лише про свій гаразд, а й про суспільне благо; в обстоюванні ідеї справедливості, релігійної толерантності, свободи. Будучи прихильником монархічної форми правління, П. розглядав державу як очолювану королем природну організацію людей, що складається з різних станів, кожний з яких посідає відповідне місце в соціально-політичній ієрархії.
См. также в других словарях:
шляхетність — (чистота моральних якостей, висока принциповість тощо), великодушність; лицарство; аристократизм (перев. в манерах, поведінці, ставленні до кого н.) Пор. шляхетний I, 1), шляхетний I, 2) … Словник синонімів української мови
шляхетність — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
шляхетність — ності, ж. Абстр. ім. до шляхетний … Український тлумачний словник
шляхетність — [шл ахе/т( )н іс т ] тнос т і, ор. т(‘)н іс т у … Орфоепічний словник української мови
велич — 1) (повнота видатних, надзвичайних рис, особливостей когось / чогось великого, могутнього, які викликають подив, повагу), величчя, величність, високість, маєстат 2) (велике значення, висока політична, суспільна, культурно історична значущість… … Словник синонімів української мови
зацность — гідність, знаменитість, шляхетність, чесність … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
шляхетний — I 1) (який вирізняється високими моральними якостями, керується високими принципами тощо); великодушний (який має прекрасні душевні якості, доброзичливість) Пор. порядний I, 1), чесний I, 1) 2) (про вчинки, поведінку, переконання тощо який… … Словник синонімів української мови
аристократизм — у, ч. Характерна для аристократів манера поведінки, що виявляється в зовнішній вишуканості, витонченості, гордовитості. || Благородство, шляхетність … Український тлумачний словник
Кадетские корпуса — КАДЕТСКІЕ КОРПУСА, какъ учебно воспит. зав нія, имѣющія цѣлью облегчить в служащимъ воспитаніе и образованіе ихъ дѣтей и являющіяся первоначальною ступенью къ подготовкѣ офицеровъ, ведутъ начало съ 1653 г., когда въ Пруссіи вел. курфюрстомъ б.… … Военная энциклопедия
Миних, Бурхард-Христофор, граф — *МИНИХЪ, гр., Бурхардъ Христофоръ, рус. ген. фельдм., род. 9 мая 1683 г. въ Ольденбургѣ, въ д. Нейнгунтторфъ. Родъ М. принадлежалъ къ крест. сословію, члены коего изъ поколѣнія въ поколѣніе занимались постройкой водн. сообщеній. Отецъ фельдм ла,… … Военная энциклопедия
Аракчеев, Алексей Андреевич, граф — АРАКЧЕЕВЪ, графъ, Алексѣй Андреевичъ, ген. отъ арт., выдающійся дѣятель царствованій императоровъ Павла I и Александра I, именемъ котораго опредѣляютъ характеръ цѣлой эпохи русской исторіи, конецъ XVIII и 1 ю четверть XIX вв. Происходя изъ… … Военная энциклопедия
