-
1 шлюб
-у1) брак; ( брачная жизнь) супру́жество2) ( вступление в семейный союз) жени́тьба; ( обряд) бракосочета́ние, церк. венча́ние, церк. вене́цшлю́б бра́ти, узя́ти з ким — вступа́ть, вступи́ть в брак с кем, заключа́ть, заключи́ть брак с кем; (несоверш. и соверш.) сочета́ться бра́ком с кем; церк. венча́ться, обвенча́ться с кем; ( только о мужчине) жени́ться на ком (несоверш. и соверш.); ( только о женщине) выходи́ть, вы́йти за́муж за кого; (только соверш. - об обоих лицах) пожени́ться (кто с кем, кто и кто)
-
2 брати
1) брать; (о работе, обязанностях) принима́ть; (удаляясь, везти, нести с собой) захва́тывать, прихва́тывать; ( о душевных состояниях) охва́тывать, одолева́ть, разбира́ть; (грибы, ягоды) собира́ть; (перен. - извлекать) черпа́тьбере́ за се́рце перен. — хвата́ет (берёт) за се́рдце
бра́ти в дужки́ — заключа́ть в ско́бки
бра́ти в поло́н — брать в плен; пленя́ть
бра́ти верх (го́ру) — оде́рживать (брать) верх, одолева́ть, торжествова́ть
бра́ти за жарт — принима́ть в шу́тку, счита́ть шу́ткой
бра́ти на до́пит кого́ — подверга́ть допро́су кого́
бра́ти на зу́би — поднима́ть на́ смех
бра́ти на пле́чі — взва́ливать на пле́чи
бра́ти но́ги на пле́чі — уходи́ть
бра́ти під су́мнів — брать под сомне́ние, подверга́ть сомне́нию
бра́ти [свій] поча́ток (в чо́му) — (иметь что-нибудь исходным пунктом, источником) восходи́ть (к чему́)
бра́ти у́часть — принима́ть уча́стие, уча́ствовать
бери́ охотн. — (в значении межд.) ату́
дрімо́та бере́ — кло́нит ко сну
жаль бере́ — охва́тывает скорбь (жа́лость, сожале́ние, го́речь); жа́лко, жаль; стано́вится жа́лко
загало́м беручи́ — в о́бщей сло́жности; вообще́ говоря́ ( в общем)
моро́з бере́ — подмора́живает; ( усиливается) моро́з крепча́ет
нудьга́ — бере́ за се́рце тоска́ гло́жет; ча́сто бра́ти бира́ть
2) (плату, вознаграждение) получа́ть3) (в жёны, в супруги) брать за́муж, жени́тьсябра́ти шлюб — заключа́ть брак; сочета́ться бра́ком
4) (лён, коноплю) с.-х. дёргать, тереби́ть; тяга́ть -
3 крадений
I прич.кра́денныйII прил.кра́деный, воро́ванныйкра́дений шлюб ист. — сва́дьба уво́зом (уво́дом)
-
4 приймати
= прийня́ти; прийми`ти (диал.)1) принима́ть, приня́ть; (только соверш.) приня́тьприйма́ти шлюб — вступа́ть, вступи́ть в брак
2) (забирать, уносить, снимать откуда-нибудь) убира́ть, убра́ть, принима́ть, приня́ть -
5 прияти
1) принима́ть, приня́ть; (только соверш.) прия́тьприя́ти дити́ну в ко́го — принима́ть ребёнка у кого́, принима́ть ро́ды у кого́
прия́ти шлюб — вступа́ть, вступи́ть в брак
до́бре прия́ти кого́ — хорошо́ принима́ть, приня́ть кого́, ока́зывать, оказа́ть хоро́ший приём кому́
2) (забирать, уносить, снимать откуда-нибудь) убира́ть, убра́ть, принима́ть, приня́ть
См. также в других словарях:
ШЛЮБ — муж., южн., зап. свадьба, бракосочетание, венчанье. Толковый словарь Даля. В.И. Даль. 1863 1866 … Толковый словарь Даля
Шлюб — гэта каханне, якое папрасілі яшчэ пра што нішто … Слоўнік Скептыка
шлюб — іменник чоловічого роду … Орфографічний словник української мови
шлюб — у, ч. Родинний союз, співжиття чоловіка й жінки за взаємною згодою. Цивільний шлюб. Церковний шлюб. •• Морганати/чний шлюб книжн. офіційно не визнаний шлюб особи царського роду з особою нижчого походження, який не давав їхнім дітям прав… … Український тлумачний словник
шлюб — род. п. а свадьба, женитьба, венчание , зап., южн. (Даль), укр., блр. шлюб из польск. slub – то же, относительно которого см. Брюкнер 531 и сл … Этимологический словарь русского языка Макса Фасмера
Шлюб — див. Таїнство Шлюбу … Словник церковно-обрядової термінології
шлюб — Союз чоловіка й жінки, що прийняли Таїнство Шлюбу … Словник церковно-обрядової термінології
шлюб — 1) (спільне родинне життя чоловіка й жінки), подружжя, союз; заміжжя (життя одруженої жінки); мезальянс (нерівний); співжиття (на віру, без вінчання й запису); партія (корисливий) 2) (шлюбна церемонія), одруження, вінчання, вінець, розпис … Словник синонімів української мови
брати шлюб — Приймати Таїнство Шлюбу; вінчатися; шлюбуватися … Словник церковно-обрядової термінології
давати шлюб — Здійснювати Таїнство Шлюбу; вінчати; шлюбувати … Словник церковно-обрядової термінології
брати шлюб — Пр. Одружуватись … Словник лемківскої говірки