-
1 шиплячий
-
2 шиплячий
I прич., прил.шипя́щийII прил. лингв.шипя́щий -
3 шиплячий
szypl'aczyjприкм. -
4 шиплячий
fısıltılı, (шипучий) sızğırğan (про змію) -
5 звук
ч1) sound; муз. toneзвук пострілу — report of a shot, sound of a shot
шиплячий звук (шипіння) — fizzle; ( при смаженні на вогні) sizzle
2) лінгв.трубний звук — blare, blaring sound
шиплячий звук грам. — hiss, hush, sibilant
См. также в других словарях:
шиплячий — а, е. 1) Дієприкм. акт. теп. ч. до шипіти. 2) у знач. прикм. Який шипить. || у знач. ім. шипля/чі, чих, мн., лінгв. Те саме, що Шипля/чі зву/ки (при/голосні). •• Шипля/чі зву/ки (при/голосні) лінгв. назва деяких передньоязикових звуків, п … Український тлумачний словник
шиплячий — 1 дієприкметник від: шипіти шиплячий 2 прикметник який має властивість шипіння … Орфографічний словник української мови
прошипіти — плю/, пи/ш; мн. прошипля/ть; док. 1) неперех. Видати шиплячий звук, шипіння 2) перех. Промовити шиплячим голосом, виражаючи роздратування, гнів і т. ін. 3) неперех. Пролетіти, проїхати і т. ін. з шипінням. 4) неперех. Шипіти якийсь час … Український тлумачний словник
