шеп-шеп

См. также в других словарях:

• шепётка — (В.Д.) …   Словарь употребления буквы Ё

• шепіївський — прикметник …   Орфографічний словник української мови

• шепінгування — іменник середнього роду …   Орфографічний словник української мови

• шеп құру — (көне.) қарсыласты өткізбеу үшін жасалған бөгет. Ш.қ. шабуылдау, ұрыс жүргізу, жою, реттеу, ұстау, оқ ату, іздеу, алыстату секілді түрлерге бөлінеді. Тарихтан сарматтардың шебі қолдың шыбық сүйегі секілді, ал Әмір Темір әскері жаңа туған ай… …   Казахский толковый терминологический словарь по военному делу

• шепітський — прикметник шепітський прикметник …   Орфографічний словник української мови

• шеп-шеп — од. Тауықты шақырғанда айтылатын одағай сөз …   Қазақ дәстүрлі мәдениетінің энциклопедиялық сөздігі

• шепіт — поту, ч. 1) Тихе мовлення, при якому звуки вимовляються без участі голосових зв язок. || перен. Тихий шум, шелест, дзюрчання і т. ін. || заст. Чаклування, яке здійснює баба шептуха. 2) перев. мн., розм. Чутки, поголоски, розмови (перев. потайні) …   Український тлумачний словник

• шепітний — а, е. 1) Позбавлений звуку, голосу; сповнений шепоту. 2) лінгв. Який вимовляється, здійснюється без участі голосових зв язок (перев. про звуки, вимову) …   Український тлумачний словник

• шепіт — [ше/п іт] поту, м. (ў) пот і …   Орфоепічний словник української мови

• шепітний — [ше/п ітнией] м. (на) тному/ т(‘)н ім, мн. т(‘)н і …   Орфоепічний словник української мови

• шепінг — іменник чоловічого роду поперечно стругальний верстат …   Орфографічний словник української мови