-
1 шало
нареч.несамови́то, шале́но -
2 вішало
техн. ве́шало -
3 вешала
спец.ві́шала, -шалве́шало — ед. ві́шало
-
4 людный
1) (многолюдный) людний, великолюдний, (выс. стиль) велелюдний, (диал.) мирний. [І день, і ніч плачу на розпуттях велелюдних (Шевч.)]. -ный город, -ная улица, площадь - людне (великолюдне) місто, людна вулиця, площа, людний майдан. Сделаться -ным, более -ным - полюднішати, полюдніти. Улицы сделались более -ными - вулиці полюднішали, на вулицях полюднішало. [Тільки весною запахло, вже й на вулицях полюднішало (Полт.)];2) (населённый) залюднений. Стать -ным - залюднитися.* * *лю́дний; торж. велелю́дний; ( ставший более людным) полюдні́лийлю́дное ме́сто — лю́дне мі́сце
-
5 побелеть
побіліти, збіліти; побілішати. Он -лел со страху - він побілів (збілів) з страху. См. Побледнеть. Полотно уже немного -лело на солнце - вже трохи побілішало полотно на сонці. Побелевший - побілілий, збілілий.* * *побілі́ти, збілі́ти; ( стать более белым) побілі́шати; ( побледнеть) пополотні́тина дворе́ \побелеть — ( рассвело) безл. надво́рі побілі́ло (посвітлі́ло; стало светлее: посвітлі́шало)
-
6 потеплеть
потепліти, потеплішати, степліти. [В хаті потепліло (потеплішало). Вода степліла]. На дворе -ло - надворі потепліло (потеплішало). Потеплевший - см. Потеплелый.* * *потеплі́ти и поте́пліти, потеплі́шати; степлі́ти; диал. зате́плі́ти -
7 вешало
техн.ві́шало -
8 вешало
техн.ві́шало -
9 засвежеть
посвіжі́ти, посвіжі́шати\засвежеть же́ло — безл. посвіжі́ло, посвіжі́шало
-
10 людно
нрч. людно, велелюдно, (диал.) мирно. [Приїду додому, - весело буде, людно (М. Вовч.). В хаті стало мирно, аж тісно (Коцюб.)]. Более -но - людніше. Делается, становится (сделалось, стало) более -но - люднішає (полюднішало), стає (стало) людніше де. [На світі де-далі стає людніше (Коцюб.)]. Конно, -но и оружно - кінно, людно і збройно, конем, людом і зброєю.* * *нареч.лю́дно; торж. велелю́дно -
11 неприятность
1) неприємність, прикрість (-ости). [Доноси були причиною великих неприємностей для його (Доман.). Сором перед тією півсотнею культурних людей, що через його відсутність зазнали таких неприємностей (Ле). Йому трапилася прикрість (Грінч.). Тоді-б я була не дочекалася ніяких прикростей од вас (Крим.)]. Причинять, причинить -ность - робити (чинити), зробити (вчинити) неприємність (прикрість), (образно) підвезти воза (візка) кому. [Не роби прикрости (Волинь). Заборона бавитися з селянськими дівчатами дратувала Яринку, робила їй навіть прикрість (Коцюб.). Я знаю, хто підвіз візка! (Мирний)]. Нажить -ность (беду) - набратися прикрости (прикростей, неприємности, неприємностей, лиха), (испытать) зазнати прикрости; срв. Наживать 1 (-жить беду);2) неприємність, нелюбість, немилість, прикрість, досадність (-ости). -ность положения усилилась - неприємність становища погіршала (збільшилася), становище сприкрішало. -ность его обращения известна - неприємність (неприязність) його поводження відома.* * *неприє́мність, -ності; при́крість, -рості; хале́па и ха́лепа -
12 побледнеть
збліднути, побліднути, збіліти, побіліти; (сделаться ещё более бледным) побліднішати. -неть как полотно - сполотніти, пополотніти, (образно) взятися крейдою, побіліти, як стіна (як смерть). Он -нел с испугу как полотно, как смерть - він зблід (поблід) з переляку як стіна (як крейда), він сполотнів (пополотнів) з переляку, як смерть. [Олеся зблідла, аж пополотніла як смерть (Н.-Лев.)]. Отчего ты так -нела - чого ти так зблідла (збіліла)? Несколько -неть - прибліднути (трохи). Он похудел, -нел в лице - він схуд і зблід (зблякнів) на виду. Небо ещё более -нело перед рассветом - небо ще побліднішало перед світом. Побледневший - см. Побледнелый.* * *зблі́днути, поблі́днути; ( слегка) приблі́днути; ( о человеке) поблі́днути на виду́, ( как полотно) пополотні́ти, сполотні́ти; ( потускнеть) збля́кнути, побля́кнути; ( выцвести) ви́цвісти; диал. ви́бліднути -
13 повеселеть
повеселіти, повеселішати, звеселіти, звеселитися. [Поет чогось немов повеселів (Л. Укр.). У нас в хаті повеселішало (М. В.). Хмари звеселіли (Шевч.)]. Повеселевший - з[по]веселілий.* * *повеселі́ти, звеселі́ти; ( стать веселее) повеселі́шати -
14 полюднеть
полюдніти, полюднішати. [У Харкові останніми роками дуже полюднішало].* * *полюдні́ти; ( стать более людны) полюдні́шати -
15 рассветать
несов.; сов. - рассвест`исвіта́ти несов., розсвіта́ти, розсвіну́ти, несов. розсвіта́тися, зорі́ти; (безл.) розвидня́тися и розви́днюватися, -нюється, розви́днітися, розви́дніти сов., видні́ти, повидні́ти и повидні́шати, дні́ти несов., сов. свіну́ти, свіну́тися, освіну́ти, несов., сов. засвіта́ти; безл. на світ (на зорю́, на день) займа́тися несов., благословля́тися на світ, благослови́тися, -ви́ться (поблагослови́тися) на світ, сов. узя́тися (ві́зьметься) на світ, обви́дніти\рассветать та́ет — [світ] світа́є (розсвіта́є, зорі́є), розсвіта́ється, розвидня́ється, розви́днюється, видні́є, дні́є, засвіта́є; на світ (на зорю́, на день) займа́ється, благословля́ється на світ
\рассветать свело́ — розсвіло́, розсвіну́ло, розви́днілося, розви́дніло, повидні́ло, повидні́шало, свіну́ло, світ (до́світок) свіну́в, освіну́ло, засвіта́ло; благослови́лося (поблагослови́лося) на світ, узяло́ся на світ, обви́дніло
-
16 шалон
текст., ист.шало́н, -у -
17 шалоновый
текст., ист.шало́новий -
18 Похолоднеть
безл. похолодати, похолоднішати, (зап.) постуденіти. [Ще не осінь, а вже похолодало (Звин.). Постуденіло на дворі (Кам'ян.). Похолоднішало у нас тепер]. -
19 вешала
мн. (ед. вёшало с) овеза (то-ри махсус барои хушконидани тӯри моҳигирӣ, моҳӣ ва ғ.)
См. также в других словарях:
шало — нареч, кол во синонимов: 5 • безрассудно (35) • бешено (45) • дурашливо (15) • … Словарь синонимов
Шало-Лысенкова операция — (Chalot; Н. К. Лысенков, 1865 1941, сов. анатом и хирург; син. Шало Лысенкова ампутация нрк) экзартикуляция плеча с предварительной перевязкой магистральных сосудов … Большой медицинский словарь
Шало́ — Лысе́нкова опера́ция — (Chalot; Н. К. Лысенков, 1865 1941, советский анатом и хирург; син. Шало Лысенкова ампутация нрк) экзартикуляция плеча с предварительной перевязкой магистральных сосудов … Медицинская энциклопедия
Шало — нареч. качеств. разг. сниж. Преисполнившись сумасбродства, безрассудства, проникшись ими. Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 … Современный толковый словарь русского языка Ефремовой
шало — см. Шалый … Энциклопедический словарь
шало — см. шалый; нареч. Ша/ло взглянуть. Ша/ло улыбнуться … Словарь многих выражений
ШАЛО — Kucz Szalo, ратненский мещанин. 1565. Арх. VII, 2, 273 … Биографический словарь
ампутация по Шало-Лысенкову — см. Шало Лысенкова ампутация … Большой медицинский словарь
ве́шало — вешало, а … Русское словесное ударение
вішало — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
вішало — а, с. 1) Закріплена на стовпах або підвішена на мотузках чи дротинах тичка для сушіння чого небудь; жердка. 2) діал. Вішалка (у 1 знач.) … Український тлумачний словник
