чулий

См. также в других словарях:

• чулий — ла, ле, Вр. Милий, чуттєвий, чутливий. Мій Петрусь страшні чулий хлопец, зараз ся розплаче, кед почує, же мене дашто болит …   Словник лемківскої говірки

• чулий — а, е. 1) рідко. Здатний швидко й легко сприймати що небудь за допомогою органів чуття; чутливий. 2) Який легко проймається якими небудь враженнями, переживаннями, дуже вразливий. || Сповнений жалю, туги і т. ін. (про музику, поезію тощо). 3)… …   Український тлумачний словник

• чулий — [чу/лией] м. (на) лому/ л ім, мн. л і …   Орфоепічний словник української мови

• чулий — I (сповнений уважного, доброзичливого ставлення до людей), чуйний, чутливий, чуткий, прихильний; співчутливий, жалісливий, жалісний (схильний до жалости, співчуття) Пор. добрий I, 1), доброзичливий II ▶ див. уразливий I, сентиментальний …   Словник синонімів української мови

• чулий — прикметник …   Орфографічний словник української мови

• чуткий — I (який швидко й легко сприймає щось за допомогою органів чуття; про органи слуху який добре чує), чуйний, чулий; чутливий (про органи чуття) II ▶ див. чулий I, чутливий I …   Словник синонімів української мови

• душевний — а, е. 1) Зв язаний з внутрішнім психічним світом людини, її настроями, переживаннями та почуттями. || Який викликає приємні почуття, приємно вражає. •• Душе/вні хворо/би хвороби, спричинені розладнанням психічної діяльності людини. 2) Щирий,… …   Український тлумачний словник

• прихильний — а, е. 1) до кого – чого, діал. для кого. Який підтримує, захищає кого , що небудь, стоїть на чиємусь боці. || до чого. Який схвалює, обстоює що небудь, позитивно ставиться до чогось. || кому. Який відповідає чиїм небудь бажанням, думкам;… …   Український тлумачний словник

• серце — я, с. 1) Центральний орган кровоносної системи у вигляді м язового мішка, ритмічні скорочення якого забезпечують кровообіг. || Місце з лівого боку грудної порожнини, де розміщений цей орган. •• Пивне/ се/рце зміни в серці, які розвиваються при… …   Український тлумачний словник

• чуйний — чу/йна/, чу/йне/. 1) Який швидко й легко сприймає що небудь за допомогою органів чуття (слуху, нюху і т. ін.). || діал. Який прийшов до пам яті, опритомнів. •• Чу/йни/й сон неглибокий, сторожкий сон. 2) Те саме, що чулий 3). 3) Те саме, що… …   Український тлумачний словник

• чулість — лості, ж. Абстр. ім. до чулий …   Український тлумачний словник