-
1 иноземный
чужинний, чужоземний, чужинецький чужоземський, чужосторонній, иноземний; срвн. Иностранный. [Визволення з неволі чужинецької (Єфр.). Чужоземські звіри (Звин.). Заводять усе в своїх домах по-иноземному (Куліш)]. -ное слово - чуже, чужомовне слово.* * *торж.інозе́мний; чужозе́мний, чужи́нський, чужи́нницький, чужи́нний -
2 иностранный
чужоземний, чужоземський, (заграничный) закордонний. -ный язык - чужоземна, чужа мова. -ное слово - чужомовне, чуже слово. -ная политика - закордонна, чужоземна політика. Министерство, министр -ных дел - міністерство, міністр закордонних (чужоземних) справ. Комиссар по -ным делам - комісар закордонних справ. -ные обычаи, порядки и т. п. - чужоземщина, (редко) иноземщина. [Мова московського панства, помазаного чужоземщиною (Куліш)].* * *1) інозе́мний; чужозе́мний, чужи́нний2) ( относящийся к ведению внешней политики) закордо́ннийМинисте́рство \иностранный ых дел — Міністе́рство закордо́нних справ
-
3 cudzoziemski
[цудзожємскі]adjчужоземний, іноземний, чужоземський
См. также в других словарях:
чужоземський — а, е, розм. Те саме, що іноземний … Український тлумачний словник
чужоземський — прикметник розм … Орфографічний словник української мови
чужоземний — 1) (який стосується іншої держави, країни, мови, належний їм), чужий, чужинський, чужинницький, чужинний, і[и]ноземний, чужоземський, чужосторонній, чужинецький Пор. чужомовний 2) див. закордонний … Словник синонімів української мови
