-
1 чудуватися
(кому, чому, з кого, з чого) удивля́ться (кому, чему); диви́ться (кому, чему) -
2 чудуватися
ayretlenmek, ayran olmaq, taaciplenmek, şaşmaq
См. также в других словарях:
чудуватися — у/юся, у/єшся, недок., чому, з кого – чого і без додатка. Бути в стані здивування, виявляти подив, здивування; дивуватися … Український тлумачний словник
чудуватися — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
чудуватися — дуюся, єшся, Пт. Дивуватися. Люде ся чудуют, чом ты втюк зо села? … Словник лемківскої говірки
чудитися — джу/ся, ди/шся, недок., заст. Чудуватися … Український тлумачний словник
чудувати — у/ю, у/єш, недок., розм. 1) перех. і без додатка. Викликати подив, здивування в кого небудь; дивувати. || безос. 2) неперех., з кого – чого. Чудуватися … Український тлумачний словник
чудитися — дієслово недоконаного виду чудуватися рідко … Орфографічний словник української мови
