Перевод: с русского на все языки

со всех языков на русский

черкас

  • 1 черкас

    черкас

    Русско-казахский терминологический словарь "История" > черкас

  • 2 черкас

    черка́сець, -сця, черка́с (козак)

    Русско-украинский словарь > черкас

  • 3 черкесский

    …и черкасҳо, …и черкас, черкасӣ; черкесский язык забони черкасӣ

    Русско-таджикский словарь > черкесский

  • 4 черкес

    м
    черкас, черкас кешесе

    Русско-татарский словарь > черкес

  • 5 черкесский

    -ая; -ое
    черкас[лар]...ы

    Русско-татарский словарь > черкесский

  • 6 значительный

    1) (по размеру) значний, поважний, чималий, великий. [Значна частина селянства. На вулиці зібрався чималий гурт робітників (Черкас.)]. -ное большинство - значна більшість. -ная сумма - значна (чимала) сума. В -ной степени - великою мірою, в значній мірі. [Думка Луначарського великою мірою оправдана (Єфр.)];
    2) (имеющий значение, вес) значний, поважний, важний, важливий. [Цей автор занадто значна в нас постать (Грінч.). Мав якусь значну посаду (Черкас.). Декларація хоч нічого значного і видатного й не знаменує, але заслуговує все-таки уваги (Н. Рада). На перший погляд ці неорганічні помилки та дефекти видаються такими поважними, що… (Ніков.)]. Играть -ную роль в обществе - багато важити в громадянстві (в громаді, в товаристві);
    3) (выразительный) значущий, значливий, вимовний. -ный взгляд - вимовний, виразистий погляд.
    * * *
    1) ( большой) значни́й, вели́кий; ( изрядный) чима́лий и чимали́й, чимале́нький; ( немалый) неаби́який; ( выражающий значение) значу́щий

    в \значительный ой ме́ре (степе́ни) — значно́ю (вели́кою) мі́рою, в значні́й (у вели́кій) мі́рі

    2) (имеющий большое значение, влиятельный) значни́й, визначний, видатний; ( важный) важливий; ( о человеке) пова́жний

    \значительныйый челове́к — значна́ (визначна́, видатна́; поважна) люди́на

    3) (многозначительный, выразительный) значу́щий, значли́вий

    Русско-украинский словарь > значительный

  • 7 ковыль

    бот. Stipa pennata L. ковила, ковиль (-лю), (собир. ковилля), тирса, кійло, шовкова трава; (иссохший прошлогодний) свистуха. [За порослим очеретами й осокою ставком буяли пишною ковилою барвисті цілинні степи (Черкас.). Косим, братці, ми ковиль - та й поїдем в Крим по сіль (Пісня). Про що тирса шелестіла (Черкас.). Погляд був соколиний, а ус такий, що вітер маяв їм, як кійлом (М. Вовч.)]. Одно растение, один стебель -ля - см. Ковылина. - выль лесной, бот. Avena pubescens L. - вівсюнець (-нця). о[ві]всюг (-га), овес (р. вівса) заячий.
    * * *
    бот.
    ковила́, кови́ль, -лю́

    \ковыль волоси́стый — ти́рса, волоси́ста ковила́

    Русско-украинский словарь > ковыль

  • 8 черкеска

    ж
    якасыз җилән, черкас җөббәсе

    Русско-татарский словарь > черкеска

  • 9 черкесы

    мн.
    черкаслар, черкас халкы

    Русско-татарский словарь > черкесы

  • 10 черкешенка

    ж

    Русско-татарский словарь > черкешенка

  • 11 внедряться

    внедриться впроваджуватися, впровадитися в глиб чого, вкорінятися, вкорінитися, вщеплюватися, вщепитися у що, глибоко входити, увійти, втискатися, втиснутися, вселятися, вселитися. [Ідеї ці глибоко впроваджуються в свідомість мас. Воно глибоко втис(ну)лося в життя (Черкас.). Інтенсифікація увійшла в нерви і мозок людини (Ніковськ.). Терпи лихо, що вселилося (М. Вовч.). Нові порядки міцно вщепилися (вкорінилися)].
    * * *
    несов.; сов. - внедр`иться
    впрова́джуватися, впрова́дитися; укорі́нюватися и укоріня́тися, укорени́тися

    Русско-украинский словарь > внедряться

  • 12 злиться

    1) (злобиться) злоститися, злостувати, злитися, злувати, лютувати, лютитися, яритися, звіритися, пасіювати, (опис.) важким духом дихати на кого за що. [Він на мене злостився (Н.-Вол. п.). В неї закипіла злість: вона завсіди злостувала на Саню (Н.-Лев.). Андрій мовчки злував (Крим.) Чого-ж ти лютуєш? (Черкас.). Лютував старий за те, що ляхівку взяв (М. Вовч.). Там він пролежав аж до ночі, лютячись на всенький світ (Крим.). Пасіює, аж зубами скрегоче (Липовеч.)];
    2) (о стихии: бушевать) лютувати, лютитися, яритися. [Мороз так лютиться (Проск. п.)].
    * * *
    зли́тися, злости́тися (злощу́ся, злости́шся), злостува́ти, злува́ти (злу́ю, злу́єш); важки́м ду́хом ди́хати (дихаю, ди́хаєш и дишу́, ди́шеш); ( сердиться) се́рдитися, -джуся, -дишся; ( свирепеть) лютува́ти, люти́тися (лючу́ся, люти́шся), розлю́товуватися, -то́вуюся, -то́вуєшся, розлю́чуватися, -чуюся, -чуєшся

    Русско-украинский словарь > злиться

  • 13 играть

    1) (во что) грати, гуляти в що и в чого, (тешиться) гратися, бавитися в що, (в детск. яз.) гратоньки, граватовьки, гулятоньки, гуляточки. [Гуляють у тісної баби (Рудч.). Гуляєте в креймахи? В дамки гуляєте, чи ні? (Звин.). Чи ти граєш в якоїсь іграшки, чи що? - говорила Олеся (Н.-Лев.). Можна гратися, можна бігати, бурушкатися без кінця (Васильч.). Кругом них бавилася дітвора, дзвінким реготом сповняючи повітря (Черкас.)]. -рать в куклы, в жмурки, в мячик - гуляти, гратися в ляльки, в піжмурки, в м'яча. -рать в карты, в шахматы - грати, гуляти в карти, в шахи. [Троє вірмен зараз-же з боку біля Марка гуляють у карти (Грінч.)]. -рать по большой, по маленькой - грати в велику, в малу гру. -рать на мелок - набір грати. -рать в бубнах, в пиках - грати на дзвінці, на вині. -рать (с) чем - гратися, бавитися, гулятися (з) чим. С ним как с огнём -рать - з ним як з огнем гратися, гулятися, бавитися. -рать кем - гратися, бавитися, гулятися ким. [Чи будеш ним мов пташкою гулятись, на ниточці прив'яжеш для дитини? (Куліш). Вона чула серцем, що Миколай тільки бавиться нею (Гр. Григ.)]. Судьба -рает людьми - доля грається людьми, жартує з людьми. Кошка -рает с котятами - кішка грається з кошенятами. -рает, как кот мышью - грається, як кіт (з) мишею. -рать с кем (иметь партнёром) - грати, гуляти з ким; (тешиться, забавляться) гратися, гулятися, бавитися з ким. [З собакою унучок грався (Шевч.). Вовчиця на сонці з вовченятами грається (Рудч.). Ще недавно вона з їми в ляльки гулялася, а он тепер уже порається (Грінч.)]. -рать на бирже - грати на биржі. -рать на повышение - бити на підвищення;
    2) (на музык. инструм. и о них) грати (на що и на чому, у що). [Кобзар чутно як грає і співає про Морозенка (М. Вовч.). Бас гуде, скрипка грає (Номис)]. -рать на лире, на скрипке, на дуде, на пианино, на рояли - грати на ліру (и на лірі), на скрипку (и на скрипці), на дудку (и у дудку), на піяніно (и на піяніні), на роялі. [Грає на ліру (Звин.). Сидить кобзар на могилі та на кобзі грає (Шевч.)];
    3) что - грати що. -рать кого, чью роль изображать на сцене - грати, удавати кого, чию ролю. [Він грає Гамлета (Крим.). Жінок на театрі (грецькім) удавали теж чоловіки (Єфр.). І що-найпишнішії дами з придворних вдавали на сцені субреток моторних, щоб слави і втіхи зажить (Л. Укр.)]. -рать роль чего - грати, (исполнять) відігравати, відбувати ролю чого. Это не -рает роли - це не грає ролі, це не має ваги. -рать главную или руководящую роль, -рать первую скрипку (переносно) - першу скрипку грати, перед вести в чому. [В Київі знайшов Шевченко цілу вже громаду ентузіястичної молоди, між якою перед вели Костомаров та Куліш (Єфр.)]. -рать значительную, выдающуюся роль - чимало, багато важити (в чому). -рать свадьбу - справляти весілля. [Одної неділі справляли весілля Настине з Петром, другої вінчали Гната (Коцюб.)];
    4) (об игре света, красок, лица) грати (чим), мінитися (чим). [Небо грає усякими барвами (Коцюб.). По той бік Росі грала зірниця (Н.-Лев.). На устах під чорним вусом грала усмішка (Коцюб.)]. Солнце -рает на Пасху - сонце грає, міниться на Великдень. Шампанское -рает в бокале - шампанське грає в келіху. Румянец -рает - рум'янець грає, міниться. [В обох на щоках міниться невгасимою купинкою рум'янець (Васильч.)];
    5) (бродить) грати, шумувати, мусувати, (только переносно) буяти. [Чи не той то хміль, що у пиві грає? (АД.). Мед вже почав у бочці грати (Сл. Гр.)]. Молодая кровь -рает - молода, юнацька кров грає, буяє, шумує. [Бо то не кров юнацька в мене грає (Грінч.)]. Волна -рает - хвиля грає. Играя, Играючи (шутя) - гуляючи(сь), заіграшки[у]. Это -ючи сделать можно - це гуляючи(сь), заіграшки[у] зробити можна. Игранный - граний, гуляний.
    * * *
    1) гра́ти; (во что, с кем-чем) гратися, гуля́ти, гуля́тися; ( забавляться) ба́витися, -влюся, -вишся; ( относиться несерьёзно) жартува́ти

    \игратьть в зага́дки — гра́ти в за́га́дки, зага́дувати за́га́дки [оди́н о́дному]

    \игратьть в ку́клы — гра́тися (гуля́ти, гуля́тися) в ляльки́ (з лялька́ми)

    \игратьть в ша́хматы — гра́ти (гуля́ти) в ша́хи

    \игратьть глаза́ми — гра́ти очи́ма

    \игратьть коме́дию — см. комедия

    \игратьть на би́рже — гра́ти на бі́ржі

    \игратьть на не́рвах чьих — см. нерв

    \игратьть на́ руку (в ру́ку) кому́ — гра́ти на ру́ку кому́

    \игратьть огнём (с огнём) — гра́тися з вогне́м

    \игратьть роль — а) прям. гра́ти роль; б) перен. відіграва́ти роль

    \игратьть сва́дьбу — справля́ти (гуля́ти, гра́ти) весі́лля

    \игратьть свое́й жи́знью — гра́ти свої́м життя́м

    \игратьть слова́ми — гра́ти слова́ми; ( острить) каламбу́рити

    2) ( о вине и шипучих напитках) гра́ти, виграва́ти, -грає́, шумува́ти, -му́є
    3) (сверкать, отражаясь) гра́ти, виграва́ти, міни́тися, -ни́ться, перелива́ти, перелива́тися, блища́ти, блисті́ти, -ти́ть, ся́яти, ся́ти(ся́є); (о смене оттенков, тонов) лелі́ти

    \игратьть все́ми цвета́ми [ра́дуги] — гра́ти (виграва́ти, міни́тися, перелива́ти, перелива́тися) всіма́ ба́рвами [ра́йдуги]

    4) (о чувствах, мыслях, воображении) гра́ти, шумува́ти, буя́ти
    5) ( на музыкальном инструменте) гра́ти, виграва́ти

    \игратьть в две (в четы́ре) руки́ — гра́ти (виграва́ти) в дві (в чоти́ри) руки́

    \игратьть на скри́пке — гра́ти (виграва́ти) на скри́пці (на скри́пку)

    \игратьть пе́рвую скри́пку — гра́ти пе́ршу скри́пку

    6) ( петь) диал. співа́ти

    \игратьть пе́сни (пе́сню) — співа́ти [пі́сню, пісні́]

    Русско-украинский словарь > играть

  • 14 избегать

    I. избежать и избегнуть кого, чего
    I. уникати, уникнути, тікати и утікати, утекти кого, чого и від кого, від чого, минати, минути, (обходить) обминати, обминути, оминати оминути кого, що, (уклоняться) ухилятися, ухилитися від кого, від чого, (сторониться, чуждаться) сахатися, цуратися кого, чого, бокувати кого. [Уникав диму, та й упав в огонь (Приказка). Той щиро-український юмор, що тікає зверхніх ефектів (Єфр.). Хто дійсне страждає, той пильно утікатиме од усякої згадки, а не стане сам собі її викликати (Крим.). І Паволоч-місто того не минуло: Тетерине військо його обгорнуло (Грінч.). Та все те вмів Герман оминати щасливо (Франко). Хто зможе ухилитись, що нам боги всесильні присудили? (Куліш). Сахайся брехні (Сл. Гр.). Не сказати, що він цурався жіночого товариства (Грінч.)]. -гать ссоры - уникати, тікати сварки. -гать встречи с кем-л. - уникати, тікати зустрічи (стрічи) з ким. -гать кого - уникати кого, тікати від кого, обминати, (гал.) оминати кого, сахатися, цуратися кого. [Бачила, що він уникає її, що йому не до неї (Черкас.). Дружину вашу скрізь я буду обминать (Самійл.). Сахається вона тебе як чорта (Конгр.)]. -жать опасности - утекти небезпеки, обминути небезпеку. О если б -жать нам этой опасности - коли-б нас минула ця небезпека. -нуть наказания - утекти кари и від кари. Не -нуть тебе наказания - не минути тобі кари, не мине тебе кара, не втечеш од кари. -гать вопроса - ухилятися від питання.
    II. Избегать, избежать (о жидкости) - вибігати, вибігти, збігати, збігти; (о сыпуч. веществе) висипатися, висипатися. [Молоко збігло (Київщ.)].
    II. вибігати, оббігати, виганяти, вига(й)сати, вимахати, (образно) обполювати. [Вибігав усе село, поки його знайшов (Сл. Ум.). Оббігав Лисівку і Борисівку (Борзенщ.). Обполював усе село за горілкою (Гайсин. п.)].
    * * *
    I
    вибіга́ти, оббіга́ти, оббі́гти, -біжу́, -біжи́ш, збі́гати; обганя́ти, обгаса́ти, ви́ганяти, ви́гасати
    II несов.; сов. - избеж`ать и изб`егнуть
    (кого-чего) уника́ти, уни́кнути (кого-чого); ( уклоняться) ухиля́тися, ухили́тися (ухилю́ся, ухи́лишся) (від чого), утіка́ти и тіка́ти, утекти́ (утечу́, утече́ш) (від кого-чого, чого); ( обходить) мина́ти, мину́ти, обмина́ти, обмину́ти, омина́ти, омину́ти (кого-що); (несов.: сторониться) цура́тися (кого-чого), саха́тися (кого-чого)

    \избегать га́ть вопро́са — уника́ти (обмина́ти, омина́ти) пита́ння, ухиля́тися від пита́ння

    \избегать га́ть знако́мых — уника́ти (обмина́ти, омина́ти, цура́тися; саха́тися) знайо́мих

    \избегать га́ть неприя́тных разгово́ров — уника́ти неприє́мних розмо́в, обмина́ти (омина́ти) неприє́мні розмо́ви, ухиля́тися від неприє́мних розмо́в

    \избегать га́я подро́бностей — уника́ючи подро́биць, ухиля́ючись від подро́биць, обмина́ючи (омина́ючи, мина́ючи) подро́биці

    \избегать жа́ть наказа́ния — уни́кнути ка́ри, утекти́ [від] ка́ри

    не \избегать нуть (не \избегать жа́ть) наказа́ния кому́ — не мину́ти ка́ри кому́

    что́бы \избегать жа́ть чего́ — щоб уни́кнути чого́, щоб запобі́гти чому́

    Русско-украинский словарь > избегать

  • 15 интересовать

    цікавити, інтересувати кого. [Кожного цікавило, про що вони говорять (Черкас.)]. Меня это не -сует - мене це не цікавить, не інтересує; мене це не обходить; я цим не цікавлюся; мені це не в голові. [Мені не в голові театри та концерти, инше цікавить мене (Харківщ.). Мене пісні й пророцтва не обходять (Л. Укр.)].
    * * *
    ціка́вити, інтересува́ти; (преим. с отрицанием) обхо́дити, -дить

    меня́ э́то не \интересовать су́ет — мене́ це не ціка́вить (не обхо́дить, не інтересу́є)

    Русско-украинский словарь > интересовать

  • 16 истощать

    I. и Истощаться (стать тощим) схуднути, змарніти, (изнемочь) охлянути, охлясти, винидіти, (о мн.) похуднути, помарніти, поохлявати, похлясти. [Відімкнули келію, а той чернець зовсім винидів (Казка)].
    II. истощить
    1) кого (сделать тощим) - худити, схудити, (о мн.) похудити кого. [Нащо ви схудили вола отако? (Кам. п.). Геть похудив коні (Берд. п.)];
    2) кого, что (изнурять) - виснажувати и виснажати, виснажити, висиляти, висилити, стягувати и стягати, стягти, стягнути, (о мн.) повиснажувати, повисиляти, постягати, (работой ещё) виробляти, виробити, спрацьовувати, спрацювати, випрацювати кого, що; см. Изнурять. [Я- б вам порадив покинути як-найшвидше наше Туапсе, доки малярія вас не виснажила (Крим.). Марусю діти стягли, а свекруху - життя (Гр. Григ.)]. -щать землю, почву, поле - виробляти, виробити, виснажувати, виснажити землю, ґрунт, поле. [Виробили так землю, що вже нічого не родить (Сл. Гр.)]. -щать кого налогами - виснажувати, стягувати и стягати, збезсилювати, збезсилити податками кого. -щить государственную казну - виснажити державну скарбницю. -щить кошелёк - спорожнити, вичерпати гаманець. Пост -щает - піст виснажує, збезсилює. Тяжёлая работа -щила его силы - важка праця виснажила його (йому) силу, важка праця висилила його;
    3) (издерживать) витрачати и витрачувати, витратити (гроші, майно), (шутл. о деньгах) вишептати; см. Издерживать;
    4) (о запасах, средствах: вычерпывать) вичерпувати, вичерпати (запаси, засоби); см. Исчерпывать. -щить терпение - а) (кому) вичерпати чию терпеливість, (простов.) урвати терпець кому; б) (своё) вичерпати терпіння, терпець (свій). -щить свои силы - вичерпати свої сили или виснажитися. [Там спочивають ті, що вичерпали сили (Кн. Іова)]. -ться -
    1) возвр. з. виснажуватися, виснажитися, висилятися, висилитися, (работой) вироблятися, виробитися, спрацьовуватися, спрацюватися, випрацюватися, (отощевать) охлявати, охлянути, охлясти, (о скоте, почве ещё) перепастися. [Робітники працюють, робоча сила виснажується (Азб. Ком.). Виробився чоловік (Зміїв. п.). Виробилась земля (Грінч.)];
    2) витрачатися, витратитися, пере[ви]водитися, пере[ви]вестися, (шутл. о деньгах) вишептуватися, вишептатися; см. Издерживаться;
    3) (иссякать) вичерпуватися, вичерпатися, кінчатися, кінчитися. [Творчість народня, кажуть, вичерпується останніми часами (Єфр.)]. Средства наши начинают -щаться - засоби наші починають вичерпуватися. Терпение моё -щилось - терпіння моє вичерпалось, (простовато) у мене ввірвався терпець. Истощённый -
    1) (от Истощить) - виснажений, висилений, (работой ещё) вироблений, спрацьований; (о домаш. животн. ещё) роблений; витрачений, вичерпаний;
    2) (от Истощиться) виснажений, охлялий; см. Истощалый. [Увесь організм знесилений, виснажений (Кон.). Сіре виснажене обличчя (Черкас.)]. -ный болезнью - виснажений хоробою, (зап.) схорований. -ный плохим питанием - захарчований. -ная земля - виснажена, вироблена, перепала земля.
    * * *
    I несов.; сов. - истощ`ить
    1) висна́жувати, ви́снажити; (изнурять работой; делать неплодородной - о почве) виробля́ти и виро́блювати, ви́робити
    2) ( исчерпывать) виче́рпувати, ви́черпати, висна́жувати, ви́снажити
    II
    (сов.: похудеть) сху́днути; ( ослабеть) охля́ти (охля́ну, охля́неш), охля́нути, мног. похля́нути; перепа́стися, -паду́ся, -паде́шся; ( осунуться) змарні́ти, ви́снажитися

    Русско-украинский словарь > истощать

  • 17 кайла

    кайло (-ла). [Забравши своє звичайне шахтарське начиння - лямпочки, кайла, обушки, робітники один по одному почали виходити (Черкас.)].
    * * *
    горн.
    ка́йло

    Русско-украинский словарь > кайла

  • 18 караван

    1) (обоз) караван (-ну), каравана (-ни), валка. [За-для його завертають каравани, ідуть степом і марне погибають (Куліш). Азійське купецтво тягло валками з Криму мимо Черкас на Путивель або на Київ (Куліш)];
    2) (лошадей, птиц) табун (-на), ключ (-ча);
    3) (партия богомольцев или купцов) черідка, громадка, табун (-на).
    * * *
    карава́н, -у, ва́лка; ( вереница) ключ, -а

    журавли́ летя́т карава́нами — журавлі́ летя́ть ключа́ми (карава́нами)

    Русско-украинский словарь > караван

  • 19 копаться

    1) копатися, ритися, бути копаним, ритим;
    2) (в сыпучем) копатися, ритися, порпатися, порпли[я]тися, гребтися, шпортатися, шурпатися в чому. [Та не всі-ж, як ми, в землі риються (Рудан.). Курка порпається в смітті (Звин.). Служите в банку й порпаєтеся в нудних цифрах (Н.-Лев.). Шпортаючись у саду, Демид побачив… (Грінч.)];
    3) (в мокром, грязном) копатися, ритися, бабратися. баблятися в чому. [Ціле життя бабрався у гною (Коцюб.). Бабляється з діжею од самого ранку (Н.-Лев.)];
    4) (ковыряться) копатися, копирсатися, довбатися, длубатися, корпатися в чому. [Маніра копирсатися в своїх і чужих душах (Єфр.). Та це й місяць у голові длубатися, то такої штуки не видлубаєш (Грінч.). Василь усе вижидав та все в кешені довбавсь (Квітка). Антосьо все корпавсь у капшуці (Свидн.)];
    5) (в вещах) ритися, порпатися, поратися, шпортатися в чому. [Купа книжок, і я в них був порався (Крим.). Порпався в скрині, вибираючи, що-б одягти на роботу (Черкас.)];
    6) (возиться) марудитися, длубатися, вовтузитися з чим, у чому, над чим, (пров.) моняти що, моня[а]тися над чим. [Коло чого він там длубається? (Сл. Гр.). Вовтузиться чогось коло хвіртки (Мирн.). Мати щось моняла на полу (Тесл.). Моналися аж поки спізнилися (Полт.)]. Копающийся -
    1) що копається, риється, порпається, шпортається и т. д.;
    2) как прил. - см. Копоткий; как сущ. - см. Копотун.
    * * *
    1) копа́тися; (искать, перебирая, вороша что-л.) ри́тися, по́рпатися, по́рплитися, по́рплятися, шпо́ртати, шпо́ртатися; (возиться с чем-л.) по́ратися, длу́батися, довба́тися, ба́братися, ба́блятися, ко́рпатися, куйо́вдитися, мару́дитися
    2) страд. копа́тися; вибира́тися

    Русско-украинский словарь > копаться

  • 20 копёр

    I. (станок) капар (-ра), копер (-пра). [Шпилі чотирьох кумедних надшахтарних копрів (Черкас.)]. -пра на дело! - капар віра! -пра с дела! - капар майна!
    II. Копёр, раст. - а) Anethum graveolens L. - кріп, (редко) укріп (р. -ропу); б) Laserpitium latifolium L. - стародуб (широколистий) лиходійна (волошнева) трава.
    * * *
    техн.
    копе́р, -пра́

    Русско-украинский словарь > копёр

Страницы

См. также в других словарях:

  • ЧЕРКАС — Осетинское чергас ЧЕРКАС черкес беркут (В.И.Абаев). Предводитель войска, военачальник. Сохранилось у татар и русских в фамилиях Черкасов, Черкесов, Черкасский. Татарские, тюркские, мусульманские мужские имена. Словарь терминов …   Словарь личных имен

  • черкас — сущ., кол во синонимов: 2 • казак (26) • украинец (10) Словарь синонимов ASIS. В.Н. Тришин. 2013 …   Словарь синонимов

  • ЧЕРКАС — Ивашко Черкас, королевский дворянин. 1509. З. А. II, 63. Черкас Хрептов, литовский воевода. 1518. Лет. VIII, 262. Черкаш кушнер , каменецкий мещанин. 1565. Арх. VII, 2, 204. Черкас Олександров, посланный против Кучума. 1598. А. И. II, 1. Семен… …   Биографический словарь

  • Черкас — ЧЕРКАСОВ ЧЕРКАС ЧЕРКАШИН Черкасами называли правобережных украинцев (имеется ввиду правый берег Днепра). Отсюда же и название города Черкасы. Пушкин в поэме Полтава называет Марию Кочубей красой черкасских дочерей , в смысле украинских дочерей .… …   Русские фамилии

  • Черкас — Черкасы один из экзонимов украинцев, применявшийся в XVI XVIII столетиях как в Русском царстве, так и в некоторых государствах Западной Европы. Вообще черкасами именовались украинские казаки в официальных документах Московской Руси во 2 й… …   Википедия

  • черкас-кульский — черкас кульский …   Орфографический словарь-справочник

  • Черкас (Быково-Гребельский сельский совет) — Село Черкас укр. Черкас Страна УкраинаУкраина …   Википедия

  • Черкас (Поправский сельский совет) — Село Черкас укр. Черкас Страна УкраинаУкраина …   Википедия

  • Черкас, Олег Анатольевич — Олег Черкас Олег Черкас Дата рождения: 6 декабря 1961(1961 12 06) (51 год) Место рождения: Москва, СССР …   Википедия

  • черкас — черк ас, а (в старину: украинцы, украинские казаки) …   Русский орфографический словарь

  • черкас — див. черкаси …   Український тлумачний словник

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»