-
1 Білий
-
2 Білий, Олег Васильович
Білий, Олег Васильович (1948, Київ) - укр. філософ. Закінчив УАД (1973). Докт. філологічних наук (1988). Керівник науково-дослідницької групи Ін-ту філософії ім. Г. Сковороди НАНУ, перший заст. головного редактора ж. "Політична думка". Фахівець у галузі філософії культури, теорії літератури, естетики, політичної філософії. Автор багатьох статей, розділів колективних монографій, індивідуальних досліджень. Праця Б. "Політологія посткомунізму" була видана укр. і англ. мовами, перевидана у доповненому вигляді у США і рекомендована як посібник для студентів амер. ун-тів.[br]Осн. тв.: "Літературно-художня цінність" (1986); "Таємниці "підпільної людини" - художнє слово - буденна свідомість - семіотика в лади" (1991); "Політологія посткомунізму" (1995) та ін.Філософський енциклопедичний словник > Білий, Олег Васильович
-
3 Олег Васильович Білий
Філософський енциклопедичний словник > Олег Васильович Білий
-
4 білий
бе́лый -
5 білий жар
бе́лое кале́ние, бе́лый нака́л -
6 білий метал
бе́лый мета́лл -
7 білий мосяж
бе́лая лату́нь -
8 білий стоп
бе́лый сплав -
9 білий фактис
бе́лый факти́с -
10 білий чавун
бе́лый чугу́н -
11 білий шум
бе́лый шум -
12 вигорілий
техн. вы́горевший, угоре́вший -
13 визрілий
техн. созре́вший -
14 вицвілий
физ. вы́цветший -
15 відлетілий
техн. отлете́вший -
16 горілий
техн. горе́лый -
17 дозрілий
техн. зре́лый (о пиве, вине и т. п.), созре́вший -
18 заиржавілий
техн.; физ. заржа́вевший, ржа́вый -
19 заіржавілий
техн.; физ. заржа́вевший, ржа́вый ( заржавевший) -
20 закипілий
физ. закипе́вший
См. также в других словарях:
Эпите́лий — (epithelium, LNH; Эпи + греч. thēlē сосок молочной железы; син. ткань эпителиальная) ткань, выстилающая поверхность и полости тела, образующая эпидермис, покрывающая слизистые оболочки пищеварительного тракта, воздухоносных, мочевых и половых… … Медицинская энциклопедия
струпішілий — Струпішілий: Струпішілий: змертвілий [47] зотлілий [XI] спорохнявілий, зотлілий [21] спорохнявілий [VI] … Толковый украинский словарь
очманілий — (який під упливом сильних переживань, страждань, під дією алкоголю, чаду тощо втратив здатність нормально міркувати, чинити), очамрілий, очмарілий, зачумілий, зачумлений, очумілий, чумний, у[в]чаділий, стуманілий, отуманілий (який утратив… … Словник синонімів української мови
білий — а, е. 1) Який має колір крейди, молока, снігу; прот. чорний. || Який кольором наближається до крейди, молока, снігу; світлий. || Уживається як постійний епітет до деяких назв. || Вимитий, випраний; чистий. || Посивілий, сивий, сивоволосий. ||… … Український тлумачний словник
горілий — (який зазнав дії вогню), палений; обгорілий, обпалений (ушкоджений вогнем); підгорілий, підпалений, пригорілий, припалений (трохи, частково); обвуглений, обвуглілий (укритий чорним нальотом) … Словник синонімів української мови
зомлілий — рідко зімлі/лий, а, е. Дієприкм. акт. мин. ч. до зомліти, зімліти. || у знач. прикм. || у знач. ім. зомлі/лий, зімлі/лий, лого, ч.; зомлі/ла, зімлі/ла, лої, ж. Про непритомну людину … Український тлумачний словник
незрілий — а, е. 1) Який не дозрів, не досяг повної стиглості (про фрукти, овочі, насіння); неспілий. 2) Який не досяг повного розвитку, зрілості, повноліття (про людину). || Характерний для людини, що не досягла зрілості. Незрілий розум. 3) перен.… … Український тлумачний словник
скам'янілий — рідше скамені/лий, а, е. 1) Який перетворився на камінь. || Який став твердим, наче камінь. || перен. Який зупинився в своєму розвитку, застиг у якій небудь формі: закостенілий. 2) перен. Який став нерухомим, завмер під впливом якого небудь… … Український тлумачний словник
спілий — а, е. Який доспів (про плоди, овочі, злаки і т. ін.); дозрілий, достиглий. •• Спі/лий ґрунт ґрунт, що за своїм фізичним та біохімічним станом готовий під посів або посадку сільськогосподарських культур. Спі/лий ліс ліс, який досяг граничного віку … Український тлумачний словник
розчервонілий — (який розчервонівся, розрум янився), розрум янений, розрум янілий, розшарілий, розжеврений, розпалений, розжеврілий … Словник синонімів української мови
доспілий — 1 дієприкметник від: доспіти доспілий 2 прикметник дозрілий; який досягнув повного розвитку … Орфографічний словник української мови