Перевод: со всех языков на украинский

с украинского на все языки

циганити

  • 1 попрошайничать

    циганити, канючити, лабзюкати и -кувати, миркати, жебрати, злидарити, старцювати. [Лабзюкати хліб під вікном (Грінч.). Почепивши торбу, пішла попідвіконню миркати (Квітка)].
    * * *
    же́брати, жебрува́ти, жебра́чити, ( клянчить) каню́чити; ( выпрашивать) цига́нити

    Русско-украинский словарь > попрошайничать

  • 2 mump

    v
    1) бути не в настрої; дутися
    2) прикидатися нещасним; лицемірити
    3) жебрувати, старцювати; канючити; циганити
    4) обманювати, дурити
    * * *
    I [memp] v; іст.
    1) = mumble II
    2) дутися, бути не в гуморі; прикидатися нещасним; лицемірити
    II [memp] v
    1) злидарювати; жебрати; канючити
    2) icт., обманювати

    English-Ukrainian dictionary > mump

  • 3 выманивать

    выманить
    1) виманювати, виманити кого, виваблювати, вивабити. [Виманили вовка з лісу. Хочуть турки нас вивабити в поле];
    2) виманювати, виманити щось, видурювати, видурити, вимантачувати, вимантачити, циганити, вициганити, виморочувати, виморочити.
    * * *
    несов.; сов. - в`ыманить
    вима́нювати, ви́манити; (хитростью, обманом) виду́рювати, ви́дурити, сов. ви́мантачити

    Русско-украинский словарь > выманивать

  • 4 канючить

    1) канючити, циганити чого в кого. [Ото канючить (Номис). Третій (бурсак) у четвертого канючив п'ятака (Яворн.)];
    2) (о филине) канькати. [Він розумів, про що канькає каня (Коцюб.)].
    * * *
    каню́чити; ( выпрашивать) цига́нити, вицига́нювати

    Русско-украинский словарь > канючить

  • 5 клянчить

    канючити чого в кого, циганити, (попрошайничать) лабзюкати де, лабзюкувати, жебрати що в кого, миркати; срвн. Канючить 1 и Попрошайничать. [Пригадую колись ходив я по хаті за матір'ю і канючив хліба (Васильч.). Жебрала, неначе стара циганка (Н.- Лев.)].
    * * *
    каню́чити; ми́ркати

    Русско-украинский словарь > клянчить

  • 6 мозжить

    1) міжчити, товкти (доки не розтовчеться), (дробить) дробити, кришити, (плющить) плющити, плескати, чавити що; (колотить кого) товкмачити, мотлошити кого. [Можчили голови і спини (Котл.). Міжчив мене (Звягельщ.)]. -жить голову кому, перен. - гризти (міжчити) голову кому, золити кого, дозоляти кому. -жить кого (просьбами о чём) - канючити в кого чого, жебрати в кого що и чого, циганити;
    2) (безл.: ломить) ломити, крутити що, ломотіти в чому, (корчить) судомити що в кого и кому. [На негоду кості в мене крутить (Київ)]. У меня голову -жит - мені голову ломить, у мене голова тріщить.
    * * *
    1) (ныть, ломить) ни́ти, ломи́ти
    2) (кого) перен. золи́ти (кого), дозоля́ти (кому), гризти (кого)

    Русско-украинский словарь > мозжить

  • 7 Лезжать

    1) (браниться) лаятися; (брюзжать) бурчати, буркотіти;
    2) теревенити, базікати; срвн. Тараторить;
    3) канючити, циганити; срвн. Канючить и Клянчить.

    Русско-украинский словарь > Лезжать

  • 8 Напискляветь

    спискли[я]віти; навикнути канючити (циганити).

    Русско-украинский словарь > Напискляветь

  • 9 Наянить

    (нахальничать) нахабувати, нахабничати; (назойничать) настирятися, настирливо (настирно) чіплятися (до кого), сліпицею (сльотою) у вічі лізти (кому), (попрошайничать) канючити, лабзюкати, циганити.

    Русско-украинский словарь > Наянить

См. также в других словарях:

  • циганити — ню, ниш, недок., перех. і без додатка, розм. Випрохувати, видурювати що небудь; канючити. || заст. У весільному обряді – ходити по хатах переодягнутими циганами та ін. і випрохувати різні речі, щоб поміняти їх потім на горілку. || Обманювати,… …   Український тлумачний словник

  • циганити — дієслово недоконаного виду розм …   Орфографічний словник української мови

  • циганити — ганю, ниш, Ол. Брехати, обманювати …   Словник лемківскої говірки

  • циганити — обманювати, говорити неправду …   Лемківський Словничок

  • зациганити — ню, ниш, док., розм. Почати циганити, настирливо випрошувати що небудь …   Український тлумачний словник

  • канючити — чу, чиш, недок., перех., зневажл. Настирливо й жалібно (часто до набридливості) просити що небудь у когось; випрошувати, циганити …   Український тлумачний словник

  • виманювати — виманити (добувати, одержувати що н. за допомогою хитрощів), видурювати, видурити, витягати, витягувати, витягти, витягнути, виуджувати, виудити, вимантачувати, вимантачити, виморочити, циганити, вициганити …   Словник синонімів української мови

  • випросити — випрошувати (просячи, домогтися чого н. / одержати що н.), випрохати, випрохувати; виблагати, вимолити, вимолювати (благаючи); виплакати, виплакувати (зі сльозами благаючи); виканючити, виканючувати, вициганити, вициганювати, циганити, визудити,… …   Словник синонімів української мови

  • просити — I (що, чого, про що, з інфін., зі спол. щоб звертатися із проханням до когось; спонукати кого н. щось зробити), прохати, проситися (з інфін. і без додатка), випрохувати, випрохати (що), шапкувати (про / за що); жадати (чого), домагатися (чого… …   Словник синонімів української мови

  • вициганити — дієслово доконаного виду випросити розм …   Орфографічний словник української мови

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»