-
1 церемонний
-
2 церемонний
ceremonious; courtly; ( манірний) over-nice, finicking -
3 церемонний
1) церемо́нный2) церемо́нный; ( выражающий смущение) стесни́тельный -
4 церемонний
ceremónnyjприкм.
См. также в других словарях:
церемонний — а, е. 1) Надзвичайно ретельний у дотриманні прийнятого етикету, правил поведінки, у своїх діях. Церемонна людина. || Те саме, що манірний. || Власт. манірній людині. || Те саме, що проханий 2). 2) Який відповідає вимогам етикету, суворому… … Український тлумачний словник
церемонний — [цеиреимо/н:ией] м. (на) н:ому/ н :ім, мн. н :і … Орфоепічний словник української мови
церемонний — прикметник … Орфографічний словник української мови
церемонність — ності, ж. Властивість за знач. церемонний; дотримання умовностей у поведінці … Український тлумачний словник
церемонно — Присл. до церемонний … Український тлумачний словник
манірний — (позбавлений простоти і природности), розманіжений, маніжний, церемонний, дзиґльований … Словник синонімів української мови
прошений — (якого доводиться довго просити зробити щось, прийти кудись), проханий, церемонний … Словник синонімів української мови