царський

См. также в других словарях:

• царський — а, е. 1) Прикм. до цар 1). || Належний цареві. || Який виходить від царя. •• Ца/рська горі/лка хім. суміш азотної та соляної кислот. 2) Пов язаний з політичним режимом на чолі з царем; монархічний, самодержавний. || Який має такий політичний… …   Український тлумачний словник

• царський — [ца/рс кией] м. (на) кому/ к ім, мн. к і …   Орфоепічний словник української мови

• царський — прикметник …   Орфографічний словник української мови

• Доманёвка — Эта статья содержит незавершённый перевод с украинского языка. Вы можете помочь проекту, переведя её до конца …   Википедия

• воцарятися — я/юся, я/єшся, недок., воцари/тися, рю/ся, ри/шся, док., заст. Вступати на царський престол; починати царювати …   Український тлумачний словник

• кормлінник — а, ч. У Росії 14 16 ст. – царський намісник, який виконував судово адміністративні функції і не одержував за свою службу жалування з державної скарбниці, а натомість мав право стягувати з люду додаткову данину на своє утримання …   Український тлумачний словник

• ліберія — ї, ж., заст. 1) Царський одяг. 2) Те саме, що ліврея …   Український тлумачний словник

• номарх — а, ч. Правитель нома – царський намісник у Стародавньому Єгипті …   Український тлумачний словник

• орнат — а, ч. У середньовічному східно християнському мистецтві – урочистий царський одяг головного персонажа релігійної сцени …   Український тлумачний словник

• посошний — а, е, іст. Якого нараховували на кожну соху (одиницю оподаткування) (про податок, повинність тощо). •• Посо/шне оподаткува/ння те саме, що посо/шне. Посо/шні лю/ди у Російській державі 16 17 ст. – феодально залежні селяни, яких царський уряд… …   Український тлумачний словник

• самодержавство — а, с. Форма правління державою, за якою верховна влада зосереджена необмежено в руках однієї особи – самодержця; абсолютна монархія, абсолютизм. || Необмежена влада самодержця. || Царський уряд …   Український тлумачний словник