хтось

дехто

хто-небудь

хтось

 хтось

хтось із них, хто-небудь; бири-бири т'елеҗек мында хтось має сюди прийти СБФ; сизе бири-бири д'елеҗек йохсам, ненен бек азирлений? до вас, хтось має прийти, що мати так готується? СГС; бири-бири маа верди т'аат хтось дав мені папір М.

хтось ВН, У, Г-СГ; айрылмайа да гӱнлер д'ельди — йазых та дэген д'имсе йох прийшла пора розлучатися, а поспівчувати нікому ВН; чох хычырдым, чох та бағырдым — д'имсем т'ельмеди я довго кричав, довго гукав — ніхто до мене не прийшов ВН, У; сенин д'имсен йох му? у тебе немає нікого? Г; бен эвимдэн чыхсам, д'имсем дуймаз як я виходитиму з моєї хати, ніхто не почує СЛ; ӧльсем, табута д'ирсем, ағламайа д'имсем йох якщо я помру й ляжу до труни, оплакати мене буде нікому СГ; пор. кимсе, т'имсе, т'имсей.

хтось Кб., Г; котрий М; кимсейи танымаз иди нікого не впізнавав Г; ол, кимсе чобанлых этсе герек Исраил халхыма той, котрий буде пастирем мого народу, Iзраїля М; пор. д'имсе, т'имсе, т'имсей.

1) вопросит. - хто? (р., вин. кого, дат. кому, после предлог. (до) кого, (на) кому, тв. ким, местн. (на) кім, (на) кому). [Кого я? - де? - коли любив? Кому яке добро зробив? (Шевч.). На кого ти покинув худобу дома? (Мирний)]. Кто здесь, там? - хто тут, там? Кто вы такой? - хто ви такий? хто ви будете? (зап.) хто ви за о[ї]ден (за о[ї]дні)? Кто идёт? - хто йде? Кого вам надо? - кого вам треба? От -го это письмо? - від кого цей лист? За -го вы меня принимаете? - за кого ви мене маєте (вважаєте)? Кому жизнь не мила! - кому життя не миле (не любе)! Кем это сделано? - хто це зробив? Кем вы недовольны? - з кого (ким) ви незадоволені? Кто же? - хто-ж? Кто бы? - хто-б? Кто бы это (был)? - хто-б (хто- ж би) це (був)? Кто бы не хотел? - хто-б не х(о)тів?

2) указат., относит. - хто. [Знаю тебе, хто єси (Єв. Мр.). Недоля не бачить, з ким їй жартувати (Шевч.)]. Вот кто - ось (от, он) хто. Тот, кто; тот, кого и т. д. - той, хто (що); той, кого (що його, якого, котрого) и т. д. [Хто не працює, той не їсть (Київщ.). Хіба-ж вони не слуги слуг того, кого ви князем темряви назвали? (Л. Укр.). Нехай-же працюють словами й пером ті, що мають дві шкури в запасі (Самійл.)]. Тот, кем вы были обижены, наказан - хто вас покривдив, того покарано. Кому бы учить, тот сам дурит - кому-б учити, той сам дуріє. Некого, Некому - см. отдельно. Не у кого - см. Кого;

3) неопр. - хто. [Стиха-стиха, порідко, щоб кого не розбудити, вистукує сторож (Васильч.)]. Кабы кто знал моё горе! - коли-б (якби, щоб) хто знав моє горе! Что у кого болит, тот о том говорит - що кого болить, той про те й говорить. Кому-кому, а вам бы не следовало этого делать - кому-кому, а вам-би не слід цього робити. Кто-кто; кого- кого; у кого - у кого и т. д. - хто - хто, кот(о)рий (котре) - кот(о)рий (котре); кого - кого, кот(о)рого - кот(о)рого; у кого - у кого, у кот(о)рого - у кот(о)рого и т. д. [Хто так, а хто сяк (Сл. Гр.). Що кого втомило: кого щастя, кого сльози, - все нічка покрила (Шевч.). Кому воля, а кому неволя (Мирний). Котрий пише, котрий читає, а котрий то й байдики б'є (М. Вовч.). Він пізнав, котре в селі найбільший злодій, котре найбільший багач (Стефаник)]. Кто бы ни; кого бы ни и т. д. - хоч-би хто, хоч хто, хто-б не, аби-хто; хоч-би кого, хоч кого, аби-кого, кого-б не и т. д. Кто бы он ни был - хоч-би хто він (хто-б він не) був, аби-хто. [Кождому, аби-хто, уміла дотяти своїм бистрим язиком (Франко)]. Кто бы ни говорил, не слушай - хоч- би хто казав, не слухай; хоч хто казатиме, не слухай (Сл. Гр.). Кто бы ты ни был, я тебя не выдам - хоч-би хто (ким) ти був, я тебе (на тебе) не викажу. Кого бы я ни попросил, все отказываются - кого-б я не попросив, усі відмовляються. -го бы (то) ни было - хоч кого, хоч-би кого, хоч-би хто там був, аби-кого, будь-кого, кожного. От -го бы то ни было - хоч- би від кого, від будь-кого, від кого-будь. Я рада каждому письму, от -го бы оно ни было - я радію з кожного листа, хоч-би від кого він був. Я не жду ничего от -го бы то ни было - я не чекаю нічого ні від кого. Я был бы рад кому бы то ни было - я зрадів-би (був-би радий) хоч кому (хоч-би кому, будь-кому, аби-кому, хоч-би хто там був, кожному). Больше чем кто бы то ни было - більш ніж хто (ніж будь-хто). Не кто иной, как - не хто (инший), як. [І зробив це не хто, як він сам (Крим.)]. Кто-то, кого-то, кому-то - хтось, когось, комусь. [Прийшов хтось та взяв щось, бігти за ним - не знаю за ким (Номис). Хтось утік, а когось, кажуть, таки зловлено (Київщ.). Я знаю, комусь-то вона серденько крає (Л. Укр.)]. Кто-нибудь, кто-либо; кого-нибудь, кого-либо и т. д. - хто, хтось, хто-небудь, котрий(сь), (кто бы то ни был) будь-хто, хто-будь, аби-хто, (пров.) будлі-хто; кого, когось (после предл. кого, когось), кого- небудь, котрого(сь), будь-кого, кого-будь, аби-кого, будлі-кого и т. д. [Може хто вас полаяв? (М. Вовч.). Може кого з рідні моєї бачили? (Київщ.). Як хтось почне, то й я робитиму (Н.- Лев.). Згадай же хто-небудь її на сім світі (Шевч.). Не ти, так хто-будь купить (Київщ.). Треба-ж колись будлі-кого покохати та й заміж піти (Н.-Лев.)]. Кого-нибудь одного (из двух) - когось одного, котрогось (із двох). Если меня кто-либо спросит, скажите, что - коли про мене хто спитається, скажіть (скажете), що. Не думаю, что бы кто-нибудь знал об этом - не думаю, щоб хто(сь) про це знав. Сомневаюсь, что бы кто-либо из вас мог сделать это - не думаю, щоб котрий з вас міг зробити це. Он счастливее, чем кто-либо - він щасливіший за будь-кого (як хто). Пусть это сделает кто-нибудь другой - хай це зробить хто инший. Ему всегда хочется кого-нибудь осуждать - його (йому) завжди кортить когось судити. Кому- нибудь да понравится - комусь та сподобається. Пусть кто-нибудь попробует - будет меня помнить - хай-но спробує котрий(сь) (котре), пам'ятатиме мене; ану спробуй котрий, будеш мене пам'ятати. Пусть кто-либо из вас решится - хай котрий (котре) зважиться. С кем-нибудь, с кем-либо и т. п. - з ким(сь), з ким-небудь, (с кем бы то ни было) будь, з ким, з котрим(сь), з ким-будь, аби з ким, (пров.) будлі з ким. [Станеться, хоч і не зо мною, хоч і аби з ким, яка причина (Квітка)]. Кто-попало; кого-попало и т. д. - будь-хто, хто-будь, аби- хто; будь-кого, кого-будь, аби-кого, (пров.) кого-попадя и т. д. Кто-угодно, кто ни есть; кого-угодно, кого ни есть и т. д. - будь (будлі)-хто, хто-хоч, аби-хто; будь (будлі)-кого, кого-хоч, аби-кого и т. д. [Віддаси кому-хоч (Київщ.). Побить, то й аби-хто знайдеться (Номис)]. Кого, кому вам угодно - кого, кому хочете. Это сделает и кто-угодно - це зробить і аби-хто (і будь-хто). Редко кто - мало-хто, хтось-не-хтось. [Там - у кожній хаті верстат, а у нас хтось-не-хтось (мало хто) тче (Звиног.)]. Кое-кто, кое-кого, кое с кем и т. п. - см. Кое-кто.

* * *

1. n

1) важна персона, поважна людина

2) такий-то, ім'ярек

3) нечистий, диявол

4) любий; люба

2. pron indef.

1) хтось, дехто

2) хто-небудь; хтось

* * *

1) часто ірон. поважна людина, поважна особа, "цяця"

2) ім'ярек, такий-то

3) дiaл. милий; мила

4) у сполученнях

1) хтось, дехто

2) хто-небудь

1. пит. займ. хто; т'имниң ВН-У / т'имнин ВН-У / т'имин СМ-СК род. в. кого, чий; т'имд'е П, СМ, т'име К дав. в. кому; т'имни ВН-У, т'ими Г-СК зн. в. кого; т'имдэ місц. в.; т'имдэн вих. в.; т'имнер мн. хто — про багатьох Б; т'им болса / оса хтонебудь О / К; т'имниз? хто ви такі? ВН; т'иминиз бар? хто в вас є? Б; т'ими йырлай, т'ими ашай, т'ими ойняй хтось із них співає, хтось їсть, хтось танцює СЛ; т'ими миний, т'ими тӱший хтось із них підіймається, хтось злазить СГ; т'имин неси бар що в кого є Б; т'имниң / т'имин арабасына миндиң, аның йырын йырла на чийого воза сів, того й пісню співай СБА / НМ.

2. у складі спол.

т'им т'и котрий; т'им т'и эртэн халхар, дуруп не йазар? хто встає рано, що пише, встаючи? СЛ; т'им т'и алып бу шарабы ичер дэ айлянып сизе дэр... штэ о т'еретин, базирд'ан аға, танырсын да Ашых Ғариби хто, взявши це вино й повернувшись до тебе, скаже... от саме в ту мить ти, пане купець, і впізнаєш Ашиха Гаріба СК; пор. д'им, ким.

I. мест, неопр. хтось, (при имени, фамилии ещё) такий (собі), якийсь собі; один якийсь (такий), на ім'я; один якийсь (такий), на прізвище; срв. Некий 1. [Байку українську після Гребінки репрезентують провінціяли: такий собі Мазюкевич в 50-х роках у Київі видав чотирнадцять байок Крилова в українському перекладі (М. Зеров)]. -то Шмидт рассказывал мне, что… - такий (собі) Шмідт (один такий (якийсь), на прізвище Шмідт,) розповідав мені, що… -то в сером - хтось у сірому. [Андреєв полюбляє схематичні персонажі: Хтось у сірому, Той, що дістає поличинки, - такі їх імена (М. Зеров)].

II. (Не кто) мест. указат.-отриц.

1) (никто не) ніхто не; (не кто иной) не хто(сь) инший, ніхто инший. -то тебя просил - ніхто тебе не просив. Не кого зовут, - тебя - не кого(сь) иншого кличуть (нікого иншого не кличуть), а тебе; не кого(-ж) кличуть, як тебе. Не кому говорят, что не тебе - не кому(сь) иншому кажуть (нікому иншому не кажуть), а тобі;

2) (с переносом удар. на отрицание - в косв. пад.). Некого - нема(є) (прош. вр.: не було, буд.: не буде) кого, нікого. Мне -го просить об этом - мені нікого (мені нема кого, я не маю кого) просити про це. Некому - нема(є) кому, нікому. [Нема кому запитати, за що їх убито (Шевч.). Розкрив-би я своє серце, та нікому (Куліш)]. Некем - нема(є) ким, ніким. Не за кого - нема(є) за кого, ні за кого. Не к кому - нема(є) до кого, ні до кого. Не на ком - нема(є) на кому, ні на кому. Не о ком - нема(є) про (за) кого, ні про кого, ні за кого. Не от кого - нема(є) від кого, ні від кого. [Ні від кого мені піти з дому, бо сама (одна) дома (Вовчанщ.)]. Не при ком - нема(є) при кому (кім), ні при кім. [Трудно; нема при кім нам жити (Л. Укр.)]. Не с кем - нема(є) з ким, ні з ким. [Ні з ким буде поплакати (Шевч.)]. Не у кого - нема(є) в кого, ні в кого. [Ні в кого було спитать (П. Тичина)].

* * *

1. n

1) одиниця; число один

2) номер перший; номер один

3) один, одинак

4) один рік

5) година

2. adj

1) один

2) єдиний

3) цілий, єдиний, нерозлучний

4) той самий, цей же

5) однаковий, незмінний

6) якийсь

3. num

1) один

2) номер один, перший

4. pron indef.

1) хтось, якийсь

2) у неозначених особових реченнях

3) для уникнення повторення

4) у поєднанні з присвійними займенниками та прикметниками

5) цей, той самий

* * *

1) ( число) один; одиниця (цифра; figure of one); (of) один з (якої-небудь кількості, числа); раз ( при лічбі); один, одинак; ( один) рік ( про вік); година

2) фiлoc. ідея, сутність ( у Платона)

3) (a, the one) людина, примітна у якому-небудь відношенні; герой; майстер

1) один

2) єдиний

3) єдиний; однаковий; predic цілий, єдиний, нерозлучний

4) той самий, цей же; predic однаковий, незмінний

5) якийсь, невизначений; якийсь, такий собі ( перед власними іменами)

1) [wan]тк. sing у неозначено-особових реченнях

2) щоб уникнути повторення

3) цей, той ( самий)

4) один, цей разом

pron indef.

хтось, хто-небудь, будь-хто

* * *

indef; pron

дехто (р. декого, д. декому и т. д.), денехто (р. денекого), декот(о)рий, деякий(сь), подеякий, хто, хтось, хтось-не-хтось. [Ще дехто скаже: «Авже-ж що так!» (Грінч.). Між вас денехто вбачав мене, як воював у полі (Куліш)]. Кое у кого, кое с кем, кое о ком - де в кого и в декого, де з ким и з деким, про декого и де про кого. [Не стане куль - червінцями тоді стрілятимем, - їх де в кого багато (Грінч.)].

* * *

дехто з них, хтось У; т'имиси бахай, т'имиси йох хтось дивиться, хтось не дивиться У.

1) питати, запитувати

2) довідуватися (про — about, after, for)

3) спитати, хотіти бачити

4) просити, попросити (щось, чогось — for)

5) запрошувати

6) вимагати (від — of, from)

7) призначати (називати) ціну

* * *

1) запитувати, питати; (about, after) довідуватися; ( for) запитувати, хотіти бачити ( кого-небудь); просити до телефону ( кого-небудь)

2) (по) просити (поради, допомоги); просити дозволу ( зробити що-небудь)

3) вимагати; бути потрібним; бути необхідним; вимагати

4) запрошувати ( ask out)

5) призначати ціну; правити ( яку-небудь суму)

1. n

1) топтання

2) тупання

3) зневажання, нехтування

2. v

1) топтати, витоптувати (траву тощо); розтоптувати

2) давити (виноград)

3) важко ступати; гупати

4) зневажати, нехтувати; гнітити

* * *

1) тупання, тупотіння

2) топтання

3) знехтування

1) топтати; розтоптувати, толочити

2) важко ступати ( trample across trample along trample down trample through trample up)

3) (on, upon over) наступати

1) часто ірон. поважна людина, поважна особа, "цяця"

2) ім'ярек, такий-то

3) дiaл. милий; мила

4) у сполученнях

1) хтось, дехто

2) хто-небудь

кто хтось має право, (властен) властен хтось. [Він властен віддати її за кого схоче (Ор. Лев.)].

* * *

1) (кажется) здається, бачиться, (сокращ.) бачця; см. Казаться 5. [Здається, хтось гукає (Ніков.). Бачиться, уже світає];

2) (казалось бы, как будто, никак) неначе, наче, ніби, либонь. [Неначе, хтось іде (Грінч.). Ніби, змарніли ви дуже. Та ти, либонь, блудиш? (Рудан.)];

3) (вероятно, должно быть) десь, мабуть, (диал.) надісь. [Я на ролі любовників, десь, нездатний (Крим.). Мабуть, із шестеро їх прийшло (Київщ.)].

* * *

нрч. пильно, нагально, притьмом, (крайне) конче; (хоть караул) пробі, аж пробі, аж ґвалт; см. ещё Настойчиво. [Мені пильно треба його побачити (Харківщ.). Хтось мене нагально кличе, хтось мене бажає пратьмом побачити (Крим.). Притьмом просить (Квітка). Притьмом наказав йому, щоб він їхав (Кониськ.). А Салієнчисі аж ґвалт потрібні гроші (Крим.)]. -но прошу вас - прохаю вас пильно.

* * *