-
1 храм
-
2 храм
-
3 храм
-у1) церк., перен. храм2) церк. престо́льный пра́здник, храмово́й пра́здник -
4 храм
temple -
5 храм
hramч.chram, świątynia -
6 храм
ტაძარი -
7 храм
касьцёл -
8 храм
mabet; храми – maabit -
9 оскверняти храм
-
10 китайський
Chinese; Chinaкитайський абакус мат. — suan pan
-
11 біжниця
-
12 божниця
-
13 вімана
-ивима́на ( храм в индийской архитектуре) -
14 контина
-и; диал. -
15 святиня
-
16 храмовий
I хра́мовийхра́ма (род. п. от храм)II храмови́йцерк.храмово́й, престо́льный -
17 архетипи
АРХЕТИПИ ( від грецьк. αρχή - початок, походження; τυποξ - слід, відбиток) - в широкому розумінні наскрізні - символічні структури історії культури, асоціюють певний тематичний матеріал свідомого та підсвідомого функціювання людських цінностей. Символіка А. співвіднесена з ідейним чи образним змістом таким чином, що при усіх конкретноісторичних варіаціях цього змісту інваріантним, незмінним залишається сама тематизація через архетипічні символи тих чи тих цінностей. Так трійця "істина - добро - краса" притаманна всім епохам цивілізаційного розвитку, але в кожній з них має специфічне змістове втілення за наскрізності самої теми співвіднесення моральних, естетичних та гносеологічних цінностей. З символічного боку А. є пресупозиціями, тобто схильностями до реалізації певних образів чи ідей, прототипами чи можливостями їх здійснення в культурних процесах. Поняття А. було введено піфагорійцями та розглядалося в подальшому платоністськими школами як аналог "вічних ідей" (ейдосів) в їх символічному позначенні. В такому розумінні А. використовувались Діонісіем Ареопагітом, Бруно, Кеплером, Сковородою. В функції "праформ" А. трактувалися в творчості Дайте, Гете, Т. Манна. У психологічному плані вчення про А. розроблялось Юнгом, який пов'язував їх з символічними структурами "колективного підсвідомого" типу "Самість" (особистість власного "Я"), "Маска" (соціальні ролі, що заміщають справжню суть особи чи псевдо-"Я"), "Тінь" (чи анти-"Я", демон), "Аніма" (образ жіночості) та ін. За різними аспектами здійснення А. можуть виступати як міфологеми (на зразок фантастичних уявлень про небо, землю, пекло) чи як раціональні утворення (типу наскрізних для історії науки уявлень про атоми, образів симетрії та гармонії, хаосу та порядку), або образи етико-нормативної свідомості (як то 10 заповідей в їх співвіднесенні з євангелічними чи апокрифічними притчами). До А. відноситься і символічне використання понять "Захід" та "Схід" як специфічних виявів демократичних та деспотичних тенденцій суспільного розвитку. Існують також національні А., які, за Гайдеггером, у ментальності різних народів можуть позначатись образами типу "Дім" (символ святого довкілля, буття), "Поле" (символ життєвого топосу, джерела існування), "Храм" (символ святинь). Аналіз А. є евристичним засобом дослідження культур та національної свідомості.С. Кримський -
18 Максимович, Михайло Олександрович
Максимович, Михайло Олександрович (1804, хут.Тимківщина, нині с.Бугуславець Черкаської обл. - 1873) - укр. вчений-енциклопедист, ботанік, натурфілософ, історик, етнограф, письменник. Закінчив словесний (1819 - 1821) та природничий (1821 - 1823) від. філософського ф-ту Московського ун-ту. Магістр фізико-математичних наук, докт. слов'яно-рос. філології, чл.-кор. Петербурзької АН. У 1833 р. очолював кафедру ботаніки Московського ун-ту, в 1834 - 1835 рр. - перший ректор Київського ун-ту, проф. рос. та слов'янської філології (1834 - 1841, 1843 - 1845). Творча спадщина налічує понад 200 назв книг, статей, рецензій. У 1823 - 1834 рр. працював переважно в галузі природознавства. М. - фундатор наукового українознавства. Автор піонерських праць з історії літератури України-Русі, порівняльного аналізу "південно-російської мови" з іншими слов'янськими мовами, один із перших дослідників і перекладачів на укр. мову "Слова о полку Ігоревім", речник концепції самобутності і самостійності укр. мови, тяглості і неперервності (починаючи з Києво-княжої доби) укр. історії. Мислитель-романтик, що орієнтувався у культурознавстві на народні основи культури; свій час усвідомлював як "час народності". Один із перших у Росії (і Європі) дослідників народної поезії. Видав три збірки укр. народних пісень (1827, 1834, 1849), перша з яких стала подією не тільки в літературному, а й світоглядному вимірах культурного життя тогочасної Росії. Натурфілософ з помітною шеллінгіанською тенденцією. Філософія М. відзначається виразним ухилом в кордоцентризм. Природу М. сприймав не як засіб для задоволення утилітарно-матеріальних людських потреб, а як храм, єдність речовинного і духовного, як життя, що "бере свій початок від Бога". Бог, у розумінні М., не Годинникар, а Художник. Тому природа - це не годинниковий механізм, а вражаючий красою художній витвір, в якому немає дрібниць, бо кожна частинка відображає Ціле. За М., кожна наука має бути і філософією - єдністю розуму і серця.[br]Осн. тв.: "Головні засади зоології, або науки про тварин" (1824); "Про системи рослинного царства" (1827); "Основи ботаніки". У 2 кн. (1828, 1831); "Роздуми про природу" (1833); "Лист про філософію" (1833).Філософський енциклопедичний словник > Максимович, Михайло Олександрович
-
19 синтоїзм
СИНТОЇЗМ ( від япон. - шлях богів) - національна релігія японців, що сформувалася в VI - VII ст. на базі родоплемінних анімістичних культів і шаманства. Синтоїсти поклоняються сонму божеств і духів (камі), які оживлюють всю природу, здатні втілитися в будь-який предмет і стають об'єктом релігійного шанування. Центральне божество - сонячна богиня Аматерасу Омікамі. Головне в С. - поклоніння камі, зв'язок між ними і людьми здійснюється через представника богині Сонця на Землі - імператора (мікадо), який вважається родоначальником усіх японців. Тому імператор (тенно) разом з усією родиною сакралізується, а їхній культ - тенноїзм стає складовою С. В результаті багатовікової взаємодії С. з буддизмом в Японії утворився своєрідний релігійний синкретизм. У наш час виникли численні неосинтоїстські секти, які утверджували ідеали предків, гарантували не потойбічне, а земне благополуччя. Священна книга С. - збірник легенд "Кодзикі" Ц. ентром релігійного життя С. є храм Ясукуні в Токіо.Л. Филипович
См. также в других словарях:
храм — храм, а … Русский орфографический словарь
храм — храм/ … Морфемно-орфографический словарь
ХРАМ — муж., ·стар. хоромы, жилой дом, храмина жен. Вшедше в храмину, Матф. | Храм и храм Божий, здание для общественного богослуженья, всякого исповеданья; церковь. Веи... стоящии во храме Господни, Псалтирь. Не весте ли, яко храм Божий есте, а дух… … Толковый словарь Даля
храм — а; м. 1. Здание, предназначенное для совершения богослужений и религиозных обрядов. Древнерусские храмы. Храмы Московского Кремля. Буддийский х. Х. богини Дианы. Дорога к храму (о возвращении к религиозным духовным ценностям). 2. кого чего. Высок … Энциклопедический словарь
храм — Молельня, моленная, богомольня, мольбище, святилище (церковь, собор, часовня, кирка, костел, синагога, мечеть, капище, требище, кумирня, дацан, бурханище, кереметь, пагода). Божий дом. .. См … Словарь синонимов
храм — сущ., м., употр. часто Морфология: (нет) чего? храма, чему? храму, (вижу) что? храм, чем? храмом, о чём? о храме; мн. что? храмы, (нет) чего? храмов, чему? храмам, (вижу) что? храмы, чем? храмами, о чём? о храмах 1. Храм это здание, которое… … Толковый словарь Дмитриева
ХРАМ — ХРАМ, храма, муж. (книжн.). 1. Здание для богослужения, церковь (церк.). 2. перен., чего. Место, предназначенное для занятий чем нибудь (ритор.). Храм науки. Храм искусства. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 … Толковый словарь Ушакова
ХРАМ — ХРАМ, а, муж. 1. Здание для богослужения, церковь. Древнерусские храмы. Буддийский х. 2. перен. Место служения науке, искусству, высоким помыслам (высок.). Х. науки. • Дорога к храму (высок.) путь к вере, к Богу. | прил. храмный, ая, ое (к 1 знач … Толковый словарь Ожегова
Храм — культовое здание, предназначенное для богослужения и выполнения религиозных обрядов. Архитектура основных типов храмов (святилища, христианские церкви, мусульманские мечети, иудаистские синагоги, буддийские храмы) исторически… … Художественная энциклопедия
Храм — Храм, церковь – здание, предназначенное для богослужений. Иногда храмом может называться и часть гражданского здания, используемая для богослужений. Если храм двухэтажный (с алтарем на каждом этаже), то об этажах принято говорить: верхний храм ,… … Католическая энциклопедия
ХРАМ — Божий. Жарг. шк. Шутл. ирон. Учительская. (Запись 2003 г.). Храм Спаса на картошке. Разг. Ирон. Собор Воскресения Христова, или Храм на крови (Спас на крови) в Ленинграде, который в советское время использовался как овощехранилище. Синдаловский,… … Большой словарь русских поговорок
