хмарний

См. также в других словарях:

• хмарний — а, е. 1) Прикм. до хмара 1). 2) З хмарами (перев. про погоду); похмурий. || Укритий хмарами. || Непогожий (про частину доби, пору року). 3) перен. Те саме, що похмурий 2). 4) перен. Те саме, що похмурий 3) …   Український тлумачний словник

• хмарний — прикметник …   Орфографічний словник української мови

• похмурий — 1) (про погоду, пору року, частину доби, небо із хмарами, дощем, мрякою; про предмети оповитий темрявою, імлою), хмурий, хмарний, хмурний, спохмурнілий, похмурнілий, нахмурений, насуплений, понурий; хмуристий (трохи хмурий); безрадісний,… …   Словник синонімів української мови

• непогідний — а, е. Хмарний і дощовий; непогожий …   Український тлумачний словник

• непогожий — а, е. Хмарний і дощовий; непогідний …   Український тлумачний словник

• пахмурний — а, е, діал. Хмарний …   Український тлумачний словник

• похмарний — а, е, діал. Хмарний …   Український тлумачний словник

• сивий — а, е. 1) Який утратив своє забарвлення, став білим, сріблистим (про волосся). || Із білим, сріблистим (внаслідок утрати свого забарвлення) волоссям. || у знач. ім. си/вий, вого, ч.; си/ва, вої, ж. Людина, волосся якої втратило своє забарвлення,… …   Український тлумачний словник

• сірий — а, е. 1) Колір, середній між білим і чорним; барва попелу. || Блідий, з відтінком такого кольору (про обличчя, про людину з таким обличчям). || Із шерстю, що має барву попелу (про тварин). || у знач. ім. сі/рий, рого, ч. Тварина сірої масті (про… …   Український тлумачний словник

• тьмяний — а, е. 1) Слабий, неяскравий (про світло, вогонь і т. ін.). || Який дає мало світла, погано освітлює. || Сірий, похмурий, не сонячний, хмарний. || Слабо, погано освітлений, до якого погано проникає світло; темний. 2) Без блиску, матовий. || Мутний …   Український тлумачний словник

• хмаристий — а, е. Укритий хмарами; хмарний …   Український тлумачний словник