-
1 хист
чgift, talent, endowment, faculty; ability, capacity, cleverness, facility; mother wit, sharpness -
2 хист
-успосо́бности; спосо́бность, дарова́ние; (преим. и с указанием чего) дар; ( сильнее) тала́нт -
3 хист
ნიჭი, უნარი -
4 хист
здольнасць -
5 хист
istidat, qabiliyet -
6 дар
ч1) ( подарунок) gift; ( пожертвування) donation2) (здібності, хист) gift (of); powerдар красномовства (слова) — gift of eloquence; elocution, faculty of speech; gift of the gab
3)дари данайців — Greek gift sg.
-
7 талант
-
8 талан
1. taliy, taqdir, felek, qısmet, nasip, yazı (доля)2. istidat (хист) -
9 інтуїція
ІНТУЇЦІЯ (лат. intuitio, від intueor - уважно дивлюся) - здатність безпосереднього осягнення істини без обґрунтування за допомогою доказу і без усвідомлення шляхів та умов цього осягнення; процес безпосереднього отримання знання шляхом цілісного охоплення проблемної ситуації без дискурсивного виведення і доказу. В історії філософії поняття І., розкриваючи безпосередній контакт свідомості з буттям, мало різний зміст - від інтелектуальної І. (як форми безпосереднього споглядання істини розумом) та містичної до емоційної та чуттєвої. Платон стверджував, що споглядання ідей (прообразів чуттєвих речей) є різновидом безпосереднього знання, що приходить як несподіване надчуттєве осяяння. Плотін, описуючи стан самоспоглядання вищого принципу буття - Першоєдиного, вважав, що воно знає себе лише у цілковито чистій І., де предметом цієї І. може бути ніщо інше як воно саме, оскільки немає ніякої різниці між І. та предметом. Декарт під І. розумів поняття ясного і пильного розуму - настільки просте й чітке, що не залишає ніякого сумніву в тому, що ми мислимо (звідси Декартове: "Мислю, отже існую"). Шеллінг розглядав інтелектуальну І. як форму самоспоглядання вищого "Я", де суб'єкт та об'єкт збігаються. Гегель аналізував І. у контексті безпосереднього знання. Фоєрбах під І. розумів пізнання у вигляді чуттєвого споглядання. Фройд трактував І. як підсвідомий інстинкт, в якому знаходиться першоджерело творчості. Інтуїтивізм (кін. XIX - XX ст.) вбачає в І. приховану в глибинах підсвідомого першопричину творчої активності, єдино вірогідний та достовірний засіб пізнання. Творча І., як особливий хист (художній, науковий) і як елемент творчої діяльності, залежить від накопичених життєвих вражень, обсягу творчо опрацьованого матеріалу, здобутків культури, в царині якої здійснюється ця творчість. -
10 конкретність істини
КОНКРЕТНІСТЬ ІСТИНИ - залежність істини від певних умов і обставин, простору і часу. Проблема К.і. виникає внаслідок того, що істина як ідеальне утворення має загальний і тому абстрактний характер, дійсність же завжди конкретна (див. абстрактне і конкретне). Цим покладається невідповідність між ними, що негативно впливає на всю діяльність людини. К.і. має три основних аспекти - теоретичний, практичний і логічний. 1) Теоретичний, або пізнавальний, стосується двох способів функціонування істини - її походження і застосування для пізнання нових об'єктів чи вирішення теоретичних завдань. Знання має характер істини, якщо воно виникає на певній об'єктивній основі і в своєму подальшому розвитку не пориває з нею С. формовані знання стають знаряддями його поширення і розвитку. Для цього треба мати уміння вибирати для даної конкретної ситуації єдино адекватні поняття, образи, правила і підводити під них об'єкти чи вирішувати задачу. Таке застосування абстрактного до конкретного Кант називав здатністю судження В. она - відмітна риса природного розуму, навчити їй не можна, на відміну від власне теоретичних знань. Як вміння вона виробляється прикладами і діяльністю З. датність судження - це мистецтво, хист до вибору адекватних ідей або їх створення для ще не пізнаних явищ. 2) К.і. в практичному плані - це адекватність ідеальних засобів для потрібної людині зміни речей, явищ та процесів. Уміння застосовувати такі засоби дається теж прикладами та практичною діяльністю. 3) В діалектичній логіці К.і. досягається методом сходження від абстрактного до конкретного. Таке сходження є одночасно рухом в середині самої думки і її наближенням до конкретної дійсності.М. Булатов -
11 Острозький Клірик
Острозький Клірик (?-?) - укр. письменник-полеміст, релігійний і освітній діяч. Про життя О.К. майже нічого невідомо. Невідомим залишається і його справжнє ім'я. Існує гіпотеза (Мицько), що О.К. - це острозький протопоп Ігнатій Наливайко. О.К. є автором двох полемічних творів. Ці твори свідчать про непересічний літературний хист автора, про глибину і гостроту його думки. М. Смотрицький, зокрема, оцінював його нарівні із С. Зизанієм та Філалетом З. а філософськими поглядами О.К. був православним християнським неоплатоніком, у творах якого, однак, елементи містики співіснують з ренесансно-гуманістичними ідеями. Так, виходячи з концепції християнського неоплатонізму, він обстоює абсолютну невизначеність Бога, його трансцендентність і водночас іманентність стосовно світу, розділяє людину на "внутрішню" і "зовнішню", підносить у ній духовний розум і вважає, що пізнання істини можливе тільки через самопізнання і містичне осяяння. Звідси заперечення "зовнішньої" - античної і схоластичної вченості, негативне ставлення до світських знань. Водночас самопізнання і містичні пошуки в собі Бога виводять О.К. не на утвердження аскетичного способу життя у монастирській келії, а на ренесансно-гуманістичну ідею необхідності самореалізації людини в земному житті завдяки розвитку закладеного в неї Богом таланту. Цю ідею згодом розвинув Сковорода у вченні про "сродну" працю. Свої здібності людина, на думку О.К., повинна використовувати для спільного блага, для боротьби за релігійні права та культурний розквіт свого народу.[br]Осн. тв.: "Исторія о листрикийском, то єсть, о разбойническомь Ферарскомь або Флоренскомь синоде в коротці правдиве списаная"; "Отпись на листЇ в БозЇ велебного отца Ипатія, володимерского і берестейского єпископа до ясне освецоного княжати Костентина Острозского, воеводьі Киевского - о залецанью и прехваленью восточнои церкви з заходньїм костелом ун^и або згодьі в року 1598 писаньїй".
См. также в других словарях:
хист — [хист] сту, м. (y) с т і … Орфоепічний словник української мови
хист — іменник чоловічого роду … Орфографічний словник української мови
хист — ловкость, сноровка, умение , южн. (Даль, Шолохов), хистный проворный , хистать двигать , укр. хист ловкость, способность, дар , хисткий шаткий, одаренный, ловкий , блр. хiстаць шевелить, трясти , чеш. chystati готовить , слвц. сhуstаt᾽ – то же,… … Этимологический словарь русского языка Макса Фасмера
хист — у, ч. 1) Уміння що небудь робити, поводити себе певним чином; здібності. || Надзвичайний природний дар, високий ступінь обдарованості; талант. || до чого. Природний нахил, потяг до чого небудь. •• Тобі/ не хист з інфін. ти нездатен, не з твоїми… … Український тлумачний словник
Хистæр гутондар — см. Хистæр гутондар – перевод Хистæр гутондар – афтæ хуындис, цæдисы уæнгтæ иу фæлтæрдджындæр хуымгæнджыты æхсæнæй сæхицæн хистæрæн кæй равзæрстой, уыцы хуымгæнæг. Хуымгæнæг амыдта куысты фæтк, кастис кустæг фос æмæ кусæнгæрзты уавæрмæ; бæрæг… … Словарь по этнографии и мифологии осетин
Хистæры ракуывд цины фынгыл — см. Хистæры ракуывд цины фынгыл – перевод – О Стыр Хуыцау! Æмбал кæмæн нæй, Цытджын Иунæг Хуыцау, табу Дæхицæн! – Оммен, Хуыцау! – Мæнæ а хæдзары бинонты кувинæгтæ Дын æхцон фæуæнт! – Оммен, Хуыцау! – Æппæт дуне рафæлдисæг Дæ, æмæ нæ Дæ хорзæх… … Словарь по этнографии и мифологии осетин
Хистæр гутондар – перевод — см. Хистæр гутондар Хистар гутондар (букв. «старший плугарь») – один из наиболее опытных пахарей, избиравшийся участниками цадис в качестве их старшего. Хистар гутондар являлся организатором работ, следил за состоянием скота и… … Словарь по этнографии и мифологии осетин
Хистæры ракуывд цины фынгыл – перевод — см. Хистæры ракуывд цины фынгыл Молитва старшего за пиршественным столом – О Хуыцау, единый в славе Своей, табу Тебе! – Оммен, Хуыцау! – Да будут приятны Тебе приношения дома этого. – Оммен, Хуыцау! – Сотворивший Вселенную, удостой нас Своего… … Словарь по этнографии и мифологии осетин
ХИСТ — ловкость, сноровка … Казачий словарь-справочник
хист — способность, деятельность … Воровской жаргон
хист — з.б.п., тытæ … Орфографический словарь осетинского языка
