хатка

и пр. ха́тка; ласк. хати́нка, хати́ночка, ха́тонька, ха́точка

хатка Г.

хатка ВН.

1. n

1) будиночок; сторожка (біля воріт); будка; приміщення воротаря

2) мисливський будиночок

3) тимчасове житло

4) намет індіанців, вігвам

5) масонська ложа

6) члени масонської ложі

7) ложа (в театрі)

8) квартира ректора коледжу (в Кембриджі)

9) хатка (бобра); нора (видри)

10) гірн. рудний двір

2. v

1) дати притулок; надати приміщення; поселити; розмістити

2) тимчасово поселитися; тимчасово проживати

3) наймати кімнату (у когось)

4) здавати кімнати; брати пожильців

5) засісти, застряти (про кулю тощо)

6) увігнати (кулю тощо); завдати (удару)

7) класти (у банк); давати на зберігання (комусь — with; кудись — in)

8) залишати

9) покласти, прибити (вітром, зливою)

10) вилягати (про посіви, хліб)

11) наділяти (правами тощо)

12) юр. подавати (скаргу тощо); пред'являти (обвинувачення)

* * *

1) будиночок; сторожка (біля воріт парку, маєтку); будка; мисливський будиночок; тимчасове житло; притулок; aмep. літній котедж

2) швейцарська ( у готелі); прохідна ( на підприємстві)

3) житло індіанців; вігвам, хоган; родина індіанців

4) хатка ( бобра); нора ( видри)

5) масонська ложа; члени масонської ложі

6) квартира директора коледжу

7) ложа ( у театрі)

8) гipн. рудний двір

1) розмістити; ( тимчасово) оселити; надати приміщення, дати притулок; влаштувати на постій; ( тимчасово) оселитися; ( тимчасово) жити

2) наймати кімнату; здавати кімнати; брати квартирантів

3) засісти, застрягти; всадити ( кулю); нанести ( удар); залишати

4) (in, with) поміщати, класти ( у банк)

5) прибити (про вітер, зливу); вилягати, полягати (про хліб, посіви)

6) наділяти (правами, повноваженнями)

7) юp. подавати ( скаргу); пред'являти ( звинувачення)

ум. Избушка

1) хата (ум. хатка, хаточка), хатина, ум. хатинка, хатинонька; срвн. Хижина, Лачуга. [Хата тепла, люди добрі (Приказка). Хаточки поховались у біленькі садки (М. Вовч.). Коло річки у садочку маленька хатина (Л. Укр.)]. -ба мазанная - (хата) мазанка, (хата) ліплянка, (хата) ліпка (-ки). -ба рубленая - хата рублена. [Хата моя рубленая, сіни на помості (Пісня)]. Белая -ба - хата, світлиця. Чорная или курная -ба - курна хата. Сборная -ба - зборня, розправа. [Десятник скликав людей у зборню (Сл. Ум.)]. Построить -бу - поставити, (зап.) покласти хату. [Поставлю хату і кімнату, садок-райочок насаджу (Шевч.)]. Своя -бушка свой простор - в своїй хаті своя правда і сила і воля (Шевч.). -бушка на курьих ножках - хатка на курячих ніжках. Не красна -ба углами, красна пирогами - хоч нема де й сісти, аби було що з'їсти (Приказка);

2) (чистая половина) світлиця, кімната.

* * *

1. n

1) притулок, пристановище

2) захисток, прикриття

3) заступництво, покровительство

4) притулок, приют (для сиріт тощо)

5) курінь, навіс; намет

6) військ. бомбосховище, сховище

7) метеорологічна будка

8) хатка (личинки комахи)

9) pl захисні (загороджувальні) насадження

2. v

1) дати притулок; укрити

2) бути притулком, використовуватися як притулок

3) знайти притулок (захисток); укритися, сховатися

4) захищати

5) рятувати, захищати, прикривати

6):

to shelter oneself — прикриватися, ховатися

7) військ. розташовувати на відпочинок

* * *

1) дах, пристановище, притулок

2) укриття, прикриття, захист; заступництво, захист

3) притулок ( для сиріт)

4) курінь; навіс; житло; метеорологічна будка; домик ( личинки комахи)

5) бомбосховище (bomb shelter, airraid shelter); вiйcьк. укриття

6) pl загороджувальні насадження

1) дати притулок; укривати; служити притулком, пристановищем; знайти притулок, пристановище; укриватися, ховатися

2) захищати, укривати; укритися, сховатися ( to shelter oneself); прикриватися

3) рятувати, захищати, укривати; прикривати; несхв. покривати, вигороджувати

4) вiйcьк. розміщати на відпочинок

1) будиночок; сторожка (біля воріт парку, маєтку); будка; мисливський будиночок; тимчасове житло; притулок; aмep. літній котедж

2) швейцарська ( у готелі); прохідна ( на підприємстві)

3) житло індіанців; вігвам, хоган; родина індіанців

4) хатка ( бобра); нора ( видри)

5) масонська ложа; члени масонської ложі

6) квартира директора коледжу

7) ложа ( у театрі)

8) гipн. рудний двір

1) розмістити; ( тимчасово) оселити; надати приміщення, дати притулок; влаштувати на постій; ( тимчасово) оселитися; ( тимчасово) жити

2) наймати кімнату; здавати кімнати; брати квартирантів

3) засісти, застрягти; всадити ( кулю); нанести ( удар); залишати

4) (in, with) поміщати, класти ( у банк)

5) прибити (про вітер, зливу); вилягати, полягати (про хліб, посіви)

6) наділяти (правами, повноваженнями)

7) юp. подавати ( скаргу); пред'являти ( звинувачення)

1) см. Дом;

2) домик игрушечный - цяцькова хатка, теремок. [Ось тобі ляльки й теремки].

* * *

Избушечка

1) хатка, хаточка, хатинка, хатиночка, хатинонька; см. Изба. [Благав у Бога тільки хату, одну хатиночку в гаю (Шевч.)];

2) (маленькое жильё, будка) хижка, ум. хижчина, (сторожка) сторожівня; см. Будка. [Ой там на моріжку, поставлю я хижку (Пісня). Я тобі поставлю хижчину в лісі і там будеш сидіти (Гн.)].

* * *

картоновий, картонний, тектуровий, (из «сахарной бумаги») бібуловий. -ный домик - (переносно) солом'яна хатка. -ный меч - (переносно) паперовий (папіряний) меч. -ный паяц - а) бібуловий паяц; б) (о человеке) папіряний блазень (-зня). -ная фабрика - картонова фабрика, тектурня.

* * *

1) (из карточек состоящий) картковий, картяний. -ный домик - карткова (картяна) будівля, (перен.) солом'яна хатка. -ный каталог - картковий каталог;

2) (относящ. к игре в карты) картівний, картярський. -ный долг - картярський борг. -ная зала - картярська заля. -ная игра - гра в карти, картярська (картяна) гра. -ный игрок - картяр (- ра), картівник, картник, картограй (-рая). -ный мастер - см. Карточник. -ный стол - стол до карт (до гри), картярський стіл. -ная фабрика - картівня. -ные фокусы - фокуси на картах, картові фокуси (штучки).

* * *

1) картко́вий и карткови́й

2) карт. картя́рський

квадратовий, квадровий, (иногда диал. о поверхности) круглий, (клетчатый) картатий. [Квадратові міри. Хатка завбільшки сорок квадратових аршин (Грінч.). Вся хата була зложена з липових квадратових брусів (Стор.). Картата плахта (Звин.). Наша хата кругла, а ваша довга (Харківщ.)]. -ный корень, мат. - квадратовий корінь.

* * *

курячий. Избушка на -рьих ножках - хатка на курячих ніжках (Грінч. I), на курячій ніжці.

* * *

думка, гадка, мисль и (реже) мисля (-лі), дума, дум (-му), погадка, (фамил.) погаданка, (помысл) помисл, умисел (-слу), ум.-ласк. думонька, гадонька, мислонька, думочка. [А думка край світа на хмарі гуля (Шевч.). Напрямки філософської думки (Основа 1915). Що хатка, то й инша гадка (Номис). Між ученими людьми пронеслася тоді гадка (Куліш). Мислі до суду не позивають (Номис). Серця не давлять понурії думи (Грінч.). В моїх чуттях, у помислах і мові (Франко). Стали умисли козацьку голову розбивати (Ант.- Драг.). І думу в мене, думу, як на морі шуму (М. Вовч.). Виорала дівчинонька мислоньками поле (Чуб. V). Усе їй той козаченько з мислоньків не сходить (Л. Укр.). Голос як сурмонька, але-ж чортова думонька (Номис). Думки-гадоньки не мають (Шевч.)]. -ль благодарная, высокая, низкая, благородная - вдячна, висока, низька (ниця), шляхетна думка (дума). [Творець високих дум (Самійл.) Гніздо думок високих (Франко)]. -ль светлая, остроумная блестящая - світла (ясна), бистра (дотепна), блискуча думка. -ль грустная, печальная, тяжёлая - смутна, сумна, важка думка. -ль предвзятая, задняя, преступная - упередня, потаєнна, злочинна думка. Делать что с предвзятою -лью - робити що з упередньою думкою (з упередженням). Говорить с задней -лью - говорити (казати) з потаєнною думкою (знарошна), (намекать, перен.) говорити (казати) на здогад буряків, щоб дали капусти. Иметь заднюю -ль на кого - закидати на кого, мати на кого потаєнну думку. -ль мрачная, чёрная - понура, чорна дум(к)а. -ль пылкая (горячая) - палка думка (гадка). [В- останнє згадати палкії гадки (Л. Укр.)]. -ль сокровенная, заветная - таємна, заповітна дум(к)а. Руководящая, главная -ль сочинения - провідна, головна думка (ідея) твору. Без -лей - без думок, бездумно. [Бездумно дивлячись (Л. Укр., Крим.)]. В -лях - на думці, у думці; срв. Мысленно. [Мовив собі на думці (Кониськ.). Виправдував він себе в думці (Васильч.)]. Иметь в -лях - мати на думці, покладати в думках, в голові класти, в голову собі класти. [Не мав на думці (Коцюб.). І в голову собі не клала (Сторож.)]. И в -лях не было, и в -лях не имел - і думки (гадки) не було, і на думці не було, і думки не мав, і думкою не вів, і в голові (в головах) не покладав про що, за що. [За вдачу її він тоді й не думав і гадки не мав (Н.-Лев.). Він і в голові собі по покладав (Н.-Лев.). Ти собі і в головах не покладай! (Квітка). Полягали спати, навіть думкою не ведучи про ніж (Франко)]. Мне это не по -ли (не по нраву) - це мені не до мислі (не до мислоньки, не до вподоби). [Як-же її любити, коли не до мислі? (Метл.). І не до любови, і не до розмови, і не до мислоньки моєї (Чуб. V)]. По -ли автора - на думку (на гадку) авторову, як гадає автор. При одной -ли об этом - на саму думку (згадку) про це. Материне серце обіллялося жалем на саму думку, що дитина мерзла-б (Коцюб.)]. С такими -лями - у таких думках, з такими думками. Вертится -ль - роїться (крутиться) думка (гадка). Взвешивать в -лях - розважати в думках (в мислях). Высказывать -ль (мнение) - висловлювати думку (гадку). Не допускать и -ли - і в думці не мати, і в голові не покладати, і в головах не покладати, і думки не припускати. Навести на -ль кого - на думку навернути кого. Наводить на -ль (намекать) - давати на розум, казати на здогад. Обратить все свои -ли на что - звернути (обернути) усі свої думки на що. Одна -ль опережает (обгоняет) другую - дум(к)а дум(к)у поганяє (пошибає, пошиває), (поэт.) за думою дума роєм вилітає (Шевч.). Обуревают меня -ли - беруть мене гадки (думки), облягають гадки (думки) голову, обсідають мене думи (думки), (поэт.) мислоньки заносять (Метл.). Осенила -ль - зринула (в голові) (осияла) думка, (фамил.) стрельнула, (шибнула) думка. [Якась надзвичайна думка стрельнула йому до голови (Грінч.)]. Ошрешиться от -ли - зректися думки, покинути думку. Потерять -ль - спустити з думки. Избавиться от -ли - позбутися думки. Притти на -ль - спасти (впасти, прийти) на думку, навернутися на думку. [На думку мені спало (Звин.). Досі мені й на думку ні разу не впало про заміжжя (Кониськ.)]. Приходить к -ли (к заключению) - приходити до думки (до висновку). Постичь -ль чью - збагнути думку чию. Подать, дать -ль - подати думку, на розум послати кому (Квітка). Вот так дельная -ль! - от так розумна (путяща) думка! Пугать (разгонять) -ли - полохати думки. [Немов яке страхіття полохає думки (Вороний)]. Меня пугает -ль, мне страшно при -ли - мене лякає думка, мені страшно (лячно) на саму думку. Собираться с -ми - збирати (докупи) думки, змірковуватися, (перен.) розуму збирати. [Хочуть говорити, не зміркуються (М. Вовч.)]. У него явилась -ль - з'явилася в його думка (Грінч.). От -лей ум за разум заходит - за думками, за гадками аж голова туманіє (Грінч.). Можно потерять рассудок (сойти с ума) от одной -ли - можна втратити розум (збожеволіти) з однієї гадки (на саму гадку). Я относительно этого одних с вами -лей - я про це (книжн. що-до цього) таких самих думок, як і (що й) ви, у мене однакові з вами думки про це (що-до цього). Я сказал это без всякой дурной -ли - я це сказав без усякої лихої думки (без усякого лихого наміру). Образ -лей - напрям думок, спосіб думання (мислення) (Франко). Хорошей -лью не грешно воспользоваться - з доброї думки не гріх і скористуватися. Книга эта богата -лями - ця книжка багата на думки. Эта -ль запала мне на сердце - ця думка припала мені до мислі (до душі, до серця). Одна -ль об этой опасности ужасает меня - сама гадка про цю небезпеку жахає мене. Узнавать образ -лей - вивідувати напрям думок, (перен.) ума вивідувати. Он хорошо выражает (свои) -ли - він добре висловлює (вимовляє) свої думки, у його хист до вислову думок (висловляти думки). Пьяного речи - трезвого -ли - що в п'яного на язиці, те в тверезого на умі. -лям тесно, словам просторно - мало слів, багато змісту; думок багато, аж слів не стає.

* * *

и Окошко ум. окошечко

1) вікно, ум. віконце, віконечко. Смотреть в -но - дивитися у вікно. Увидеть из -на - побачити у вікно. Из наших окон видно было… - з наших вікон (у наші вікна) видно було… Стоять у -на - стояти коло (біля) вікна, (для смотрящего со двора) стояти у вікні. Вылезть в -но, проникнуть через -но - вилізти вікном, пролізти вікном. Под -ном, под -шком - під вікном, під віконцем. Под -нами - попідвіконню. Грызть -на (просить милостыню) - ходити попідвіконню. Красное, переднее -но - чолове вікно. Судное -но - передпічне вікно. -но в боковой стене - причільне, причілкове вікно. -но в задней стене - напільне, полове вікно, (выходящее на печь) напічне, пічне вікно. -шко в тюремной двери (волчок) - прозурка, прозір (-зору), очко, вічко. -но из цельного стеклянного листа - аркуше[о]ве вікно. С большими -нами - вікнастий. Ни окошек, ни дверей, полна горница людей (огурец) - без вікон, без дверець, повна хатка овець (огірок);

2) (водея в болоте) вікно, вікнина, вікновина.

* * *

1) (помещ. для собаки) будка, халабудка, халабудочка, конура, конурка;

2) (вообще для животн.) халабудка, хатка, гніздо, нірка, нора, печера. [Знітився і скулився, як слимак у своїй халабудці (Франко)];

3) (жильё человека) хижка (хижина), (тесн. комнатка) цюпка, (закоулок) закамарок (-рка), закамарочок (-чка), (перен.) пора, (шалаш) курінь (- реня). [Вбилися йому в пам'ять нічліги в тіснім, поганім закамарку (Франко). Живе в якійсь норі (Крим.)]. Жалкая -ра - вбога, мізерна хижка. Спрятались в свои -ры - поховалися по своїх норах (закамарках).

халупа, хата, хатина, хатка

халупа, хата, хатина, хатка