харчуватися

См. также в других словарях:

• харчуватися — у/юся, у/єшся, недок. 1) Задовольняти потребу організму в їжі, годувати себе; їсти. || Їсти в кого небудь, одержувати їжу у когось, десь. 2) Годуватися (про тварин). || Діставати, здобувати собі їжу …   Український тлумачний словник

• харчуватися — [харчува/тиес а] у/йус а, у/йеіс :а, у/йеіц :а, у/йуц :а …   Орфоепічний словник української мови

• харчуватися — 1) (задовольняти потребу організму в їжі, годувати себе), їсти, годуватися, живитися Пор. їсти, споживати I 2) (одержувати їжу, їсти в когось, десь), годуватися, столуватися …   Словник синонімів української мови

• харчуватися — дієслово недоконаного виду …   Орфографічний словник української мови

• їсти — I (приймати їжу), споживати, спожити, живитися, у[в]живати, у[в]жити, поживлятися, поживитися, кусати, жувати, ремиґати, трапезувати, їстоньки незм., їсточки незм.; припадати, припасти (до чого); наминати, у[в]минати, у[в]м яти, молотити, рубати …   Словник синонімів української мови

• годуватися — у/юся, у/єшся, недок. 1) Приймати їжу; харчуватися. || Приймати корм (про тварин). 2) Добувати засоби до існування. 3) Пас. до годувати 1) …   Український тлумачний словник

• еврифаг — а, ч. Той, хто здатний харчуватися різноманітною їжею тваринного та рослинного походження …   Український тлумачний словник

• еврифагія — ї, ж. Характерна для людини та деяких видів тварин здатність харчуватися різноманітною їжею тваринного та рослинного походження …   Український тлумачний словник

• живитися — живлю/ся, жи/вишся; мн. жи/вляться; недок. 1) Забезпечувати свій організм поживними речовинами; харчуватися. || Їсти. || чим. Уживати в їжу, споживати. 2) біол. Засвоювати необхідні для організму поживні речовини. 3) Забезпечуватися тим,… …   Український тлумачний словник

• заноситися — I зан оситися о/шуся, о/сишся, недок., занести/ся, су/ся, се/шся, док. 1) Підніматися високо вгору. 2) перен., розм. Чванитися, хизуватися, виявляти погорду перед ким небудь. 3) тільки недок., на що, безос., діал. За якимись ознаками, прикметами… …   Український тлумачний словник

• зимувати — у/ю, у/єш, недок. 1) неперех., де. Жити де небудь узимку, залишатися десь на зиму. || Бути розташованим, міститися де небудь протягом усієї зими. || чим, розм. Харчуватися чим небудь, їсти щось узимку. 2) перех., розм. Доглядати, годувати і т. ін …   Український тлумачний словник