хапання

См. также в других словарях:

• хапання — я, с. Дія за знач. хапати I …   Український тлумачний словник

• хапання — іменник середнього роду …   Орфографічний словник української мови

• хобот — а, ч. 1) Витягнута рухома носова частина морди у слонів і деяких інших тварин, що служить для дихання, нюхання, дотику й хапання. || Витягнута передня частина (або вирости передньої частини) тіла в деяких безхребетних тварин, що виконує функції… …   Український тлумачний словник

• актинія — ї, ж. Морська тварина типу кишковопорожнинних із щупальцями для хапання їжі; морський анемон …   Український тлумачний словник

• раптус — а, ч. 1) Хапання; несамовитість, імпульсивна дія у вигляді нападу. 2) Гострий стан збудження, викликаний надзвичайно сильним депресивним афектом …   Український тлумачний словник

• хапальний — а, е. Стос. до хапання. •• Хапа/льний рефле/кс мимовільне захоплення немовлям предмета, вкладеного в його кисть …   Український тлумачний словник

• брудний — I 1) (про істоту / річ покритий гряззю, болотом), заболочений, закаляний 2) (про зовнішній вигляд кого / чого н. покритий брудом, немитий тощо), забруднений, замазаний, вимазаний, замащений; замурзаний, зашмарований; несвіжий, заношений (про одяг …   Словник синонімів української мови