-
1 фуркотати
= фуркоті́ти1) фурча́ть; ( о лошадях) фы́ркать; ( о веретене) жужжа́ть2) пролета́ть [с шу́мом]; ( вверх) взлета́ть; ( о птицах) вспа́рхивать [с шу́мом]; ( в сторону) отлета́ть; (перен.) лете́ть3) ( издавать звуки) фурча́ть; гуде́ть ( о пламени); жужжа́ть ( о веретене) -
2 фуркотіти
см. фуркотати1) фурча́ть; ( о лошадях) фы́ркать; ( о веретене) жужжа́ть2) пролета́ть [с шу́мом]; ( вверх) взлета́ть; ( о птицах) вспа́рхивать [с шу́мом]; ( в сторону) отлета́ть; (перен.) лете́ть3) ( издавать звуки) фурча́ть; гуде́ть ( о пламени); жужжа́ть ( о веретене)
См. также в других словарях:
фуркотати — очу/, о/чеш і фуркоті/ти, очу/, оти/ш, недок., розм. 1) Утворювати одноманітно деренчливі звуки під час роботи (про механізми, машини і т. ін.). 2) Підсил. до фуркати … Український тлумачний словник
фуркотати — дієслово недоконаного виду розм … Орфографічний словник української мови
фуркотати — кочеш, че, Пт. Шуміти крилами … Словник лемківскої говірки
фуркотання — я, с. Дія за знач. фуркотати … Український тлумачний словник
фуркотіти — див. фуркотати … Український тлумачний словник
