фуркати

См. также в других словарях:

• фуркати — аю, аєш, недок., розм. 1) Пролітати, утворюючи крилами характерні звуки; пурхати (про птахів). || Рухаючись, утворювати глухі, уривчасті звуки. 2) Швидко обертати що небудь, крутити чимось, утворюючи ним своєрідне гудіння. || Швидко обертатися,… …   Український тлумачний словник

• фуркати — дієслово недоконаного виду розм …   Орфографічний словник української мови

• фуркати — фуркам, каш, Пт. 1. Свистіти, свиснути, шуміти, гудіти. 2. Пурхнути, вилетіти. Птах фуркнув с під кряка вверх …   Словник лемківскої говірки

• пирхати — пирхнути 1) (видавати глухі звуки, шумно випускаючи повітря через ніс), пирскати, пирснути, чмихати, чмихнути, порскати, порснути, прискати, приснути; форкати, форкнути, фиркати, фиркнути, фуркати, фуркнути (перев. про коней) 2) (сердитим голосом …   Словник синонімів української мови

• фуркання — я, с., розм. Дія за знач. фуркати 3) і звуки, утворювані цією дією …   Український тлумачний словник

• фуркнути — ну, неш, док. Однокр. до фуркати 1), 3). || безос …   Український тлумачний словник

• фуркотати — очу/, о/чеш і фуркоті/ти, очу/, оти/ш, недок., розм. 1) Утворювати одноманітно деренчливі звуки під час роботи (про механізми, машини і т. ін.). 2) Підсил. до фуркати …   Український тлумачний словник

• гудіти — I (видавати протяжні низькі звуки), густи, гуготіти, гугоніти, гугни[і]ти; стугоніти, дуд(о)ніти, дудіти (глухо); ревіти, ревти (сильно); фуркати, фурчати, фуркота[і]ти (перев. обертаючись) Пор. гуркотати I II ▶ див. дзижчати, нити I …   Словник синонімів української мови

• фуркнути — фуркне, Пт. Див. фуркати …   Словник лемківскої говірки