-
1 фронт
чхолодний фронт метеор. — cold front
-
2 фронт
-
3 фронт
frontч.front військ. -
4 фронт
ფრონტი -
5 фронт
cebe -
6 фронт тріщини
ru\ \ фронт трещиныen\ \ crack frontde\ \ Rißfrontfr\ \ \ [lang name="French"]fissure front, crique frontгранична лінія, що розділяє в процесі утворення і росту тріщини область тріщини і монолітного металу -
7 фронт розчинника
Українсько-англійський словник з аналітичної хімії > фронт розчинника
-
8 Народний фронт
People's Front, popular front -
9 літфронт
-у(літерату́рний фронт) литфро́нт (литерату́рный фронт) -
10 грозовий
грозовий перемикач — earthing switch, lightning switch
грозовий розряд — bolt, air discharge, lightning discharge, storm discharge
грозовий фронт — thundery front, thunder-head
грозовий шквал — thunder squall, thundersquall
-
11 єдиний
1) unitary2) one, only, single, soleєдиний картридж комп. — all-in-one cartridge
єдиний представник — exclusive representative, sole representative
3) ( об'єднаний) united, unifiedєдиний економічний простір — common free market zone, united economics of a number of countries
єдиний тариф — uniform rate, consolidated tariff
єдиний фронт — unified ( united) front
4) ( загальний) common, single5) ( одноманітний) uniform6) ( неподільний) indivisible -
12 народний
1) ( загальнонаціональний) national2) people's, popular; publicнародний суд іст. — People's Court
3) (про пісню, творчість) folk -
13 наступ
ч( оперативний) drive, offensive; ( тактичний) attackперейти в наступ — to take ( to assume) the offensive
розгорнути наступ — to develop ( to increase) the offensive
-
14 оголений
1) nude, naked, bald2) ( про місцевість) bare, uncovered, windswept, bleak, exposed -
15 проривати
I = прорвати2) с.-г. to weed out; to thinII = проритипроривати собі хід — to burrow ( to dig) one's way through ( across)
-
16 Хвильовий, Микола Григорович
Хвильовий (Фітільов), Микола Григорович (1893, с. Тростянці Харківської губ. - 1933) - укр. поет, прозаїк, культуролог, ідеолог укр. Відродження 1920-х рр., організатор низки мистецьких угруповань (ВАПЛІТЕ, ПРОЛІТ-ФРОНТ, ж. "Літературний Ярмарок" та ін). Філософські погляди розвивав у художніх творах та публіцистиці під маскою державної комуністичної ідеології, за допомогою прийомів, названих ним "свідоме парикмахерство", "запах слова" та інших езопівських кодів, спираючись на близькі йому висловлювання офіційних ідеологів. Основною ідеєю публіцистики X. була візія азіатського ренесансу й пов'язана з нею концепція культурної революції в Україні. Україна завдяки своїй специфіці європейської колонії євразійської імперії може і повинна стати промотором ренесансу Азії. Для цього вона мусить сама вийти зі стану провінційного "Сонгороду". Іронічно перефразуючи революційні гасла типу "Дайош Європу", X. сформулював гасла "Дайош інтелігенцію, робітничий клас, Європу", "Геть від Москви" тощо. Це означало плекання інтелігенції й притягнення її до державобудівництва, українізацію робітництва і спілку його з селянством, підйом рівня мас до рівня культурної еліти, підйом рівня самої еліти до кращих взірців європейської культури, вироблення за допомогою цієї еліти психологічного типу укр. "фаустівської"лгодини. Ця концепція протиставлялася сталінсько-зміновєхівській концепції відродження великої імперії, творення автарксичного господарства, що базується на централізованій експлуатації мас, керованих новою ведучою верствою. Відповідна концепція культурної революції була протиставлена пролеткультівській та сталінській концепціям, спрямованим на нівеляцію культури до рівня маскультури та на звуження культури до технічних навичок. В основі історіософії і культорології X. лежить циклічна модель еволюції, подібна моделям "євразійців" Я. кщо євразійці спиралися на циклічні моделі Данилевського, Шпенглера, Леонтьєва, на солідаризм Муссоліні та соціал-дарвінізм Ніцше, то X. в основу своєї моделі поклав ідеосимвол Христа Я. к і Курбас, Тичина, X. належав до того ідейного напряму, що йде від Сковороди, ІОркевича, В. Соловйова, Бєлого, зближається з антропософією філософа-містика Штайнера. Символікою штайнерівської циклічної моделі еволюції людини до переображення її в духа Свободи просякнута вся апокаліптика X. Але в штайнерівську візію майбутньої культури "народу Христа" (Євразію) X. вніс ідею специфічної місії укр. народу в духовно-матеріальній еволюції людства. Практика й теорія вітаїзму, "акромантики" X. нерозривна з історіософією. Завданням епохи "горожанських воєн" є революція для духу, гармонізація - спираючись на силу одухотворення мистецтва, живого слова, евритмію Штайнера - розуму почуття і волі в приспаній імперією людині. Підпорядковані актуальним вимогам доби, політичні погляди X. видозмінювалися, але в основі своїй близькі соціалізмові Франка, Дрогоманова, боротьбістам, деяким течіям анархізму та робітничої опозиції. Переслідуваний режимом, X. покінчив із собою.М. ПлющФілософський енциклопедичний словник > Хвильовий, Микола Григорович
См. также в других словарях:
фронт — фронт, а, мн. ч. ы, ов … Русский орфографический словарь
фронт — фронт/ … Морфемно-орфографический словарь
фронт — а, м., ФРУНТ а, м. front m. нем. Fronte < лат. frons (frontis) лоб, передняя сторона. 1. Строй солдат, войск. БАС 1. Можно легко себе представить, что такой великий фрунт, будучи стесняем примкнувшим к нему багажем, в прямой линии маршировать… … Исторический словарь галлицизмов русского языка
Фронт — Сторона штампа, у которой располагается рабочее место оператора Источник: ГОСТ 2.424 80: Единая система конструкторской документации. Правила выполнения чертежей штампов … Словарь-справочник терминов нормативно-технической документации
фронт — сущ., м., употр. часто Морфология: (нет) чего? фронта, чему? фронту, (вижу) что? фронт, чем? фронтом, о чём? о фронте; мн. что? фронты, (нет) чего? фронтов, чему? фронтам, (вижу) что? фронты, чем? фронтами, о чём? о фронтах 1. Фронтом называется… … Толковый словарь Дмитриева
ФРОНТ — и (устар.) фрунт, фронта, муж. (от лат. frons лоб). 1. Воинский строй шеренгами. «Команда… была выстроена во фронт.» Станюкович. «Весело мне страх выслушивать о фрунте и рядах.» Грибоедов. Пройти перед фронтом. Стать во фронт (стать прямо,… … Толковый словарь Ушакова
ФРОНТ — (фр. front = лат. frons, tis передняя часть). 1) военный войсковой строй. 2) фасад здания. Словарь иностранных слов, вошедших в состав русского языка. Чудинов А.Н., 1910. ФРОНТ выстроенное в длинную линию войско, если смотреть на него спереди.… … Словарь иностранных слов русского языка
фронт — а; мн. род. ов, дат. там; м. [от лат. frons (frontis) лоб, передняя сторона] 1. Строй войск, солдат. Построить войска во ф. Идти фронтом (шеренгой). // Сторона строя, в которую военнослужащие обращены лицом (машины лобовой частью). Повернуть полк … Энциклопедический словарь
ФРОНТ — (французское front, от латинского frons лоб, передняя сторона), 1) оперативно стратегическое объединение вооруженных сил, создаваемое обычно с началом войны. 2) Линия развертывания передовых подразделений и их соприкосновения с противником на… … Современная энциклопедия
ФРОНТ — ФРОНТ, а, мн. ы, ов, муж. 1. Воинский строй шеренгой. Выстроить взвод во ф. (лицом к командиру). 2. Обращённая к противнику сторона боевого расположения войск, линия, по к рой развёрнуты передовые подразделения. Ф. полка. 3. Высшее оперативно… … Толковый словарь Ожегова
фронт — сфера, область, мир, круг, участок, поле, нива, поприще; сторона, фрунт, окклюзия, строй, театр военных действий, объединение, армия Словарь русских синонимов. фронт см. сфера Словарь синонимов русского языка. Практический справочник. М.: Русский … Словарь синонимов