Перевод: с украинского на все языки

со всех языков на украинский

фраза

  • 1 фраза

    ж
    phrase; грам. тж. sentence; муз. phrase

    самі фрази — phrases; mere words, bunkum, buncombe, claptrap, windy rhetoric

    Українсько-англійський словник > фраза

  • 2 фраза

    сказ
    фраза

    Українсько-білоруський словник > фраза

  • 3 фраза

    Українсько-англійський юридичний словник > фраза

  • 4 фраза

    фра́за; (сложное синтаксическое целое грам.) сказ

    Українсько-російський словник > фраза

  • 5 фраза

    fraza
    ж.
    fraza, frazes

    Українсько-польський словник > фраза

  • 6 фраза

    ფრაზა

    Українсько-грузинський словник > фраза

  • 7 фраза

    ibare

    Українсько-турецький словник > фраза

  • 8 заяложена фраза

    Українсько-англійський словник > заяложена фраза

  • 9 риторична фраза

    Українсько-англійський словник > риторична фраза

  • 10 стереотипна фраза

    Українсько-англійський словник > стереотипна фраза

  • 11 ходяча фраза

    current phrase, tag dictionary

    Українсько-англійський словник > ходяча фраза

  • 12 ідентичність

    ІДЕНТИЧНІСТЬ, ідентифікація (від лат. identicus - тотожний; facio - роблю) - термін, що у повсякденному, науковому та філософському мовленні означає (букв.) - те саме; дію встановлення ідентичності називають ідентифікацією. Існує багато різновидів ідентифікації, класифікація яких здійснюється на підставі того, пр ми ідентифікуємо, або, як ми ідентифікуємо. Досить часто доводиться мати справу з ідентифікацією поодиноких явищ, які у філософії прийнято позначати словом "індивіди" (партикулярії). Спосіб ідентифікації індивідів значною мірою залежить від того, з якими різновидами індивідів ми маємо справу. Якщо їх класифікувати за ознакою "сталість - мінливість", то маємо поділ: а) сталі утворення, або сталості; б) події; в) процеси. До сталостей належать індивіди з більшменш чіткими просторовими межами, які можуть мати відповідну структуру або перебувати у деякому стані. Сталими ми їх вважаємо тому, що нехтуємо тими змінами, які в них відбуваються у межах деякого часового відрізку: ці зміни не виходять поза допустимі межі, визначені у вибраному нами критерії ідентичності С. посіб ідентифікації індивідів залежить також від їх поділу на види буття - тобто від прийнятої онтологічної концепції, на основі якої ми класифікуємо об'єкти (див. онтологія). Окрім індивідуальної ідентичності та відповідної ідентифікації часто доводиться вдаватися до видової ідентифікації, тобто встановлювати належність даного індивіда до множини чи "сімейства" індивідів. У повсякденному мовленні видову ідентифікацію, як правило, здійснюють з допомогою висловів типу: "це таке (-а, -ий) саме (-а, -ий)". Будь-яка повсякденна мова містить у собі цілий набір різноманітних засобів для індивідуальної та видової ідентифікації: таку роль, напр., виконують власні імена (людей, країн, націй, місцевостей, установ, подій, історичних періодів тощо), вказівні займенники (як правило, у супроводі жестів або - як у випадку слова "таке, -а, -ий" - у супроводі деяких зразків), загальні імена (поняття) - разом з відповідними засобами співвіднесення цих імен з індивідами (напр., фраза "це - дерево" у супроводі жесту) і т.д. У філософії способи ідентифікації пов'язані з онтологічними та методологічними концепціями. У сучасній філософії розуміння способів ідентифікації поєднують, як правило, з підходами, які позначають термінами "концептуалізм" та "операціоналізм" Н. авіть якщо техніка ідентифікації, яку ми застосовуємо, прямо не вказує на своє концептуальне походження (як, скажімо, застосування лакмусового папірця в хімічних лабораторіях), то все ж, як правило, за цією технікою стоять деякі концепти, деяка теорія; за висловом Поппера, наші лабораторії "заряджені" теоріями. Критерії ідентичності та техніки ідентифікації у різних галузях людської діяльності мають між собою мало спільного - їх окремо встановлюють у кожній галузі. Напр., для того, щоб сказати, що щось залишається "тим самим" або є "таким самим", ми повинні співвідносити свої концепти і критерії з тим, як окремі люди, людські колективи та установи ідентифікують самі себе. Важливою особливістю гуманітарних наук є взаємозалежність та взаємовплив ідентифікації та самоідентифікації.
    В. Лісовий

    Філософський енциклопедичний словник > ідентичність

См. также в других словарях:

  • фраза — ы, ж. phrase f. <лат. phrasis выражение, оборот речи. 1. устар. Предложение, словосочетание на письме. Фразу свою кончать тогда, когда надобно перо обмакнуть в чернильницу; период тогда. когда нужно его перечинить. 1793. Крылов Похвальная речь …   Исторический словарь галлицизмов русского языка

  • ФРАЗА — ФРАЗА, фразы, жен. (греч. phrasis). 1. То же, что предложение2 в 1 знач.; вообще сочетание слов, выражающее законченную мысль. Длинные фразы. Писать короткими фразами. 2. Словесное выражение мысли. Отделаться пустыми фразами. Ходячая фраза.… …   Толковый словарь Ушакова

  • ФРАЗА — (фр., от греч. phrasis). 1) речь; также пустые слова, без убеждения. 2) предложение, соединение слов, выражающее мысль. 3) в музыке: отдел темы или другой музыкальной мысли. 4) в пении: мелодическая фигура, которая может быть спета, не переводя… …   Словарь иностранных слов русского языка

  • фраза — См. выдумка, предложение, речь стереотипная фраза, фразы... Словарь русских синонимов и сходных по смыслу выражений. под. ред. Н. Абрамова, М.: Русские словари, 1999. фраза выдумка, предложение, речь; выражение, оборот, конструкция; фразы,… …   Словарь синонимов

  • Фраза — единица речи, выражающая законченную мысль. Фраза может соответствовать предложению. См. также: Речевая деятельность Финансовый словарь Финам …   Финансовый словарь

  • Фраза — ФРАЗА. См. Предложение и Сказ. Литературная энциклопедия: Словарь литературных терминов: В 2 х т. / Под редакцией Н. Бродского, А. Лаврецкого, Э. Лунина, В. Львова Рогачевского, М. Розанова, В. Чешихина Ветринского. М.; Л.: Изд во Л. Д. Френкель …   Литературная энциклопедия

  • фраза — витиеватая (Эртель); забористая (Маркевич); закругленная (Олигер); крикливая (Надсон); напыщенная (Юшкевич); пикантная (Писемский); пышная (Лермонтов); раздутая (Фет); трескучая (Боборыкин, Григорович, Некрасов, Писемский); хлесткая (Эртель);… …   Словарь эпитетов

  • фраза —     ФРАЗА, выражение, оборот, книжн. речение …   Словарь-тезаурус синонимов русской речи

  • ФРАЗА — (от греч. phrasis выражение) ..1) отрезок речи между двумя паузами, объединенный интонацией2)] Единица речи, выражающая законченную мысль. Может соответствовать предложению (поэтому иногда употребляется в значении предложение ) …   Большой Энциклопедический словарь

  • Фраза — (иноск.) рѣчь напыщенная, громкая, но безъ содержанія. Фразеръ пустословъ, краснобай, любитель фразъ. Ср. Фразеры не опасны... Достоевскій. Бѣсы. 2, 4, 3. Ср. φράζειν говорить, вѣщать. См. Без фраз …   Большой толково-фразеологический словарь Михельсона (оригинальная орфография)

  • ФРАЗА — ФРАЗА, ы, жен. 1. Законченное высказывание (в 3 знач.). Длинная, короткая ф. 2. Напыщенное выражение, прикрывающее бедность или лживость содержания. Пустые фразы. Избегать фразы. 3. Ряд звуков или аккордов, образующий относительно законченный… …   Толковый словарь Ожегова

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»