фонація

См. также в других словарях:

• фонаційний — прикметник …   Орфографічний словник української мови

• фонаційний — а, е, спец. Стос. до фонації …   Український тлумачний словник

• фонація — ї, ж., спец. Утворення звуків та вимова їх …   Український тлумачний словник

• фонація — іменник жіночого роду …   Орфографічний словник української мови

• барорецепція — ї, ж. Здатність за допомогою нервових волокон відчувати звуковий тиск під час фонації …   Український тлумачний словник

• вокальний — а, е. 1) Стос. до співу, признач. для співу; співочий. 2) лінгв. Стос. до вокалізму. •• Вока/льна му/зика музика для голосу (солістів чи хору) з інструментальним супроводом або без нього. Вока/льна те/хніка комплекс умінь і навичок для свідомого… …   Український тлумачний словник

• електроглотографія — ї, ж. Графічна реєстрація коливань справжніх голосових зв язок у процесі фонації …   Український тлумачний словник

• звукоутворення — я, с. 1) Виникнення звукових хвиль. || Виникнення музичних звукових хвиль за допомогою різноманітних вібраторів – механічних, електронних та ін. 2) див. фонація …   Український тлумачний словник

• імпеданс — у, ч. 1) Повний опір електричного кола змінному струму, зумовлений омічним, індуктивним та ємнісним опором кола. 2) Реактивний опір, що його чинить жива тканина змінному струму. 3) муз. У вокальній педагогіці – загальний опір ротоглоткового… …   Український тлумачний словник