-
1 шити
техн. тача́ть, шить ( соединять нитками края ткани) -
2 шити за викройкою
шить по вы́кройкеУкраїнсько-російський політехнічний словник > шити за викройкою
-
3 вивішити
техн. выве́шивать -
4 вирішити
разреша́ть -
5 заплішити
техн. закли́нивать -
6 провішити
техн. выве́шивать -
7 розплішити
техн. раскли́нивать -
8 Пошивать
шити поволі, иноді, часами. -
9 трогать
несов.; сов. - тр`онуть1) (кого-что) торка́ти, торкну́ти (кого-що); ( прикасаться) торка́тися, торкну́тися (кого-чого, до кого-чого), доторка́тися и дото́ркуватися, доторкну́тися, доторка́ти, доторкну́ти (до кого-чого, кого-чого); руша́ти, ру́шити (кого-що); ( щупать) ма́цати, ма́цнути и пома́цати (кого-що); ( сдвигать с места) зру́шувати, зру́шити, пору́шувати, пору́шити (кого-що)тро́нуть за плечо́ кого́ — доторкну́тися до плеча́ чийо́го
2) (задевать, затрагивать) чіпа́ти и зачіпа́ти, зачепи́ти, -чеплю́, -че́пиш; (кого) займа́ти, зайня́тине тронь! — не займа́й!, не чіпа́й!, не руш!
3) ( волновать) звору́шувати, звору́шити, сов. зру́шити; ( умилять) розчу́лювати, розчу́лити; диал. пору́шувати, пору́шити4) (сдвигаться с места, отправляться в путь) руша́ти, ру́шити\трогатьгай! — руша́й!; ( при езде на лошади) торка́й!
5) (сов., слегка попортить) [тро́хи] попсува́ти, [тро́хи] зіпсува́ти; ( о морозе) приби́ти, мног. поприбива́ти -
10 наслаждать
насладить тішити, натішити, усолоджувати, усолодити кого, що чим, о[на]солодити що чим; срв. Услаждать. [Чим-же я вас нагороджу, ваші літа осолоджу? (Пісня)]. -дить слух музыкой - натішити слух (вуха) музикою, (о себе самом) натішитися музикою.* * *несов.; сов. - наслад`ить1) ті́шити, наті́шити, потіша́ти, поті́шити, усоло́джувати, усолоди́ти, -джу́, -ди́ш2) (сов.: сделать сладким) насолоди́ти -
11 потешать
потешить тішити, потішати, потішити, натішити, бавити, забавляти, побавити кого чим. [Потішив він нас своїми оповіданнями чудними]. Людей -шает - людей забавляє.* * *несов.; сов. - пот`ешитьті́шити и потіша́ти, поті́шити; ( забавлять) забавля́ти, заба́вити и позабавля́ти -
12 замедлять
несов.; сов. - зам`едлить1) ( что) спові́льнювати, спові́льнити, упові́льнювати, упові́льнити; ( движение) прити́шувати, прити́шити, сти́шувати, сти́шити; ( задерживать) затри́мувати, -мую, -муєш, затри́мати, заде́ржувати, -жую, -жуєш, заде́ржати\замедлятьть ход — спові́льнювати, спові́льнити (упові́льнювати, упові́льнити, прити́шувати, прити́шити, сти́шувати, сти́шити) рух (ходу́), сти́шуватися, -шуюся, -шуєшся, сти́шитися, упові́льнюватися, -нююся, -нюєшся, упові́льнитися
2) ( проявлять неторопливость) бари́тися, и забаря́тися, забари́тися, га́ятися и зага́юватися, -га́ююся, -га́юєшся, зага́ятися\замедлять лить с отве́том — зага́ятися (забари́тися) з ві́дповіддю
слу́чай не \замедлять лил предста́виться — незаба́ром тра́пилася (ви́пала) наго́да
-
13 обрадовать
зрадувати, урадувати, у[по]тішити, по[з]веселити кого чим. Обрадованный - зрадуваний, утішений чим.* * *обра́дувати, пора́дувати, поті́шити, уті́шити; сті́шити; ( развеселить) звесели́ти, повесели́ти; диал. ура́дувати -
14 порадовать
порадувати, потішити, повеселити кого чим. Чем -дуешь? - чим потішиш, чим повеселиш? Порадованный - порадуваний, потішений. Срв. Радовать.* * *пора́дувати; ( потешить) поті́шити, уті́шити, сті́шити; ( доставить удовольствие) повесели́ти -
15 предрешать
предрешить передрішати, передрішити, вирішати, вирішити, розвязувати, розвязати наперед, (предопределять) прирішати, прирішити. [Не передрішаючи заздалегідь, який то буде лад (Грінч.). Що бог прирішив, не втямить ніхто і ніяк (Крим.)]. Не -шая вопроса о том… - не вирішаючи (не розвязуючи) наперед питання про те… Не -шайте событий - не попереджайте подій. Предрешённый - передрішений, вирішений наперед, прирішений. -ться - передрішатися, передрішитися, вирішатися, вирішитися, розвязуватися, розвязатися наперед.* * *несов.; сов. - предреш`ить1) ( решать наперед) вирі́шувати и виріша́ти напере́д, ви́рішити напере́д, передріша́ти, передріши́ти2) ( обусловливать) зумо́влювати, зумо́вити, обумо́влювати, обумо́вити; ( предопределять) визнача́ти и визна́чувати [напере́д], ви́значити [напере́д]; (давать в удел, обрекать) приріка́ти, приректи́ -
16 Прогрешить
прогрішити. -шить век свой - прогрішити, грішно прожити свій вік. -ться - прогрішити, згрішити; см. Провиниться. -
17 взрыхлять
взрыхлить спушувати, спушити, підпушувати, підпушити. [Підпушив яблуню. Спушував землю в саду].* * *несов.; сов. - взрыхл`итьрозпу́шувати, розпу́шити и мног. порозпу́шувати, спу́шувати, спу́шити, підпу́шувати, підпу́шити и мног. попідпу́шувати -
18 вышивать
вышить вишивати, вишити, гап[ф]тувати, (гладью) настилувати, (ажурным швом) мережа[и]ти, вимережа[и]ти, шити, (пошити) мережку, шити хрещиком, настилуванням, низзю, занизуванням; (в прорезь) вирізом, вирізуванням. Вышиваемый предмет - вишиванка. Вышитый, вышивной - вишиваний, мережаний, гап[ф]тований; (гладью) настилуваний; (в прорезь) вирізуванням пошитий; (низзю) завліканий. [А в нашої Бондарівни завлікані плічки]; (отдельными цветками) цвіткований (М. Вовч.).* * *несов.; сов. - в`ышитьвишива́ти, ви́шити и мног. повишива́ти; (золотом, серебром) гаптува́ти и вигапто́вувати, ви́гаптувати; ( узорами) мере́жати, ви́мережати, мере́жити, ви́мережити -
19 забавлять
-ся, забавить, -ся бавити, -ся, забавляти, -ся, забавити, -ся, (реже) вбавити, -ся, тішити, -ся, потішати, -ся, потішити, -ся. [І її колись бавила мама цією пісенькою (Грінч.). Діти так гарненько бавляться. Ти моєї дитини не вбавиш (Пісня). Ой любив тебе, потішав тебе та як мати дитятко (Пісня)].* * *забавля́ти; (преим. ребёнка) ба́вити; ( тешить) тішити, потіша́ти -
20 исшивать
исшить1) (узором: вышивать) вишивати, вишити, (о мн.) повишивати що;2) (израсходовать на шитьё) вишивати, вишити що (нитки) на що. [Вишила усю заполоч - нема чим шити (М. Грінч.). Ниточку шовку вишила (Грінч. III)]. Исшитый - вишитий. -ться - вишиватися, бути вишитим.* * *несов.; сов. - исш`ить1) ( украшать шитьём) вишива́ти, ви́шити, -шию, -шиєш и мног. повишива́ти, мере́жати и мере́жити и вимере́жувати, ви́мережати и ви́мережити; ( расшивать) розшива́ти, розши́ти, -ши́ю, -ши́єш2) ( расходовать при шитье) вишивати, ви́шити
См. также в других словарях:
шити — ши/ю, ши/єш, недок. 1) перех. і неперех., чим, на чому і без додатка. Скріплювати, з єднувати ниткою за допомогою голки частини чого небудь (тканини, шкіри і т. ін.). || перен., розм. Видавати звуки, що нагадують строчіння на швейній машині. 2)… … Український тлумачний словник
шити — [ши/тие] ши/йу, ши/йеиш … Орфоепічний словник української мови
шити — 1) (скріплювати, з єднувати ниткою), сті[ьо]бати; строчити (на швацькій машині) 2) див. вишивати … Словник синонімів української мови
шити — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
погрѣшити — ПОГРѢШ|ИТИ (42), ОУ, ИТЬ гл. 1.Промахнуться, не попасть в цель: аще же камень вергъ на пса… и погрѣшi||въ пса ѹдарить чл҃ка. и ѿ того ѹмреть. неволное ѹбииство есть. КР 1284, 176б–в; || потерпеть неудачу, не суметь чтол. сделать: аще словомь… … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
отърѣшити — ОТЪРѢШ|ИТИ (18), ОУ, ИТЬ гл. Отвязать, развязать: и по ѹмъвении вьсѣх. отрѣши(т) понѧ(в). УСт к. XII, 30; тѹ привѧза и… таче пришедъши м҃ти ѥго по двою д҃нию отрѣши и. ЖФП XII, 29а; поѧсъ ѿрѣшити. рекше сана лишити. (τῆς ζώνης ἀφαιρουμένου) КР… … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
пересмішити — шу/, ши/ш, док., перех., розм. Насмішити, розсмішити всіх чи багатьох … Український тлумачний словник
посмішити — шу/, ши/ш, док., перех. 1) Док. до смішити. 2) Смішити якийсь час … Український тлумачний словник
тішити — шу, шиш, недок., перех. 1) Робити комусь приємність, бути комусь утіхою; радувати кого небудь. Тішити око. 2) Розважати, звеселяти. 3) Те саме, що плекати 1). || Бавити, пестити, доглядати (дитину). 4) Розраджувати кого небудь, розвіювати сум,… … Український тлумачний словник
розсмішити — (викликати сміх, примусити сміятися), насмішити; засмішити (довести сміхом до знемоги) … Словник синонімів української мови
грѣшити — ГРѢШ|ИТИ (15), ОУ, ИТЬ гл. 1. Промахнуться, не попасть в цель: иже секырою вергъ и грѣшивъ. ПНЧ 1296, 31; змию же ˫адовиту мнѩть. нъ пакы гл҃ють ѥгда се клюнувъши пьрвъ+ѥ грѣшить. то ˫адъ на землю излѣѥть. СбХл XIV, 109; ѡвчюхъ Ст҃ополчь держа… … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
