-
1 утримати
I(препятствовать уходу, падению, проявлению) удержа́ть; ( не давать проявиться какому-либо чувству) сдержа́тьII1) (только несоверш. - поддерживать в каком-либо состоянии) содержа́ть2) (несоверш. - давать средства для жизни) содержа́тьIII см. утримувати II
См. также в других словарях:
утримати — див. утримувати I … Український тлумачний словник
утримати — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
утримати — утримам, маш, (утримувати, мую), Пр. Тримати кого небудь, не даючи упасти; просити кого небудь залишитися; не віддавати ворогові позиції … Словник лемківскої говірки
втримання — втри/мати, втри/матися, втри/мування, втри/мувати, втри/муватися див. утримати, утриматися і т. д … Український тлумачний словник
держатися — держу/ся, де/ржи/шся, недок. 1) Схопившись, учепившись за кого , що небудь, зберігати якесь положення; триматися. || перен. Прагнути зберегти що небудь для себе, утримати за собою. || Притуливши руку до кого , чого небудь або поклавши руку на… … Український тлумачний словник
поутримувати — ую, уєш, док., перех. 1) Утримати (див. утримувати II) всіх чи багатьох. 2) Утримувати якийсь час … Український тлумачний словник
рубель — бля/, ч. 1) Вузька дерев яна дошка з ручкою і поперечними зарубками для качання білизни. 2) Довга жердина, яку кладуть зверху на віз із сіном, снопами й притягують за кінці вірьовкою так, щоб утримати вантаж … Український тлумачний словник
триматися — а/юся, а/єшся, недок. 1) за кого – що, кого, чого. Схопившись, учепившись за кого , що небудь, зберігати якесь положення; держатися. || Притуливши руку до чогось або взявшись за щось рукою, залишати її в цьому положенні. || перен. Спиратися в… … Український тлумачний словник
утриманий — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до утримати … Український тлумачний словник
утримання — I (втри/мання), я, с. Дія за знач. утримати I. II я, с. 1) Те саме, що утримування II. •• Бу/ти на утри/манні в кого, чиєму мати засоби для існування, живучи, харчуючись у кого небудь. 2) заст., спец … Український тлумачний словник
анкер — (нім. якір) 1. Вмурована у стіновий масив конструктивна металева або дерев яна деталь для скріплення частин споруди або підтримки виступаючих елементів. 2. Кілок з прив язаною віцею або забитий у землю, щоб утримати одяг крутостей земляних… … Архітектура і монументальне мистецтво