-
1 утримання
содержа́ние ( обеспечение средствами) -
2 смуга утримання
полоса́ удержа́нияУкраїнсько-російський політехнічний словник > смуга утримання
-
3 воздержание
1) (действие) з[в]держування, з[в]держання, утримування, утримання; (о пище, питье) піст. [Після довгого посту знов почав пити];2) (свойство) з[в]держування, з[в]держання, утримування, утримання. См. Воздержность.* * *1) ( умеренность) помі́рність, -ності; ( рассудительность) помірко́ваність2) ( от чего - удерживание) стри́мання, стримування (від чого); (уклоне́ние) утри́мання, утри́мування (від чого); ( неупотребление) невжива́ння (чого) -
4 жалованье
1) (деньгами регулярно) платня, (вообще плата) плата, заплата. [Місячна платня. Поменшила мені плату на карбованця що-місяця]. -нье деньгами и различн. припасами (содержание) - удержання, утримання. [Дійсні члени Академії, що дістають удержання, повинні жити в Київі]. Двойное -нье - подвійна платня. Третное -нье - третна платня. Добавочное -нье - додаткова платня. Жить -ньем - жити з платні. [Живу єдине з платні за службу (Кониськ.)];2) (пожалование) - см. Жалование 1.* * *1) платня́, пла́та; жа́лування; ист. утри́мання2) (награда, дар) пла́та3) см. жалование -
5 иждивение
(расход, издержки) кошт (-ту), наклад (-ду); (содержание) удержання, утримання, держиво. [Хрест я вже своїм коштом поставлю (Свидн.)]. Книга издана нашим - нием - книга видана нашим коштом, нашим накладом. Состоять, быть на -нии у кого - бути на удержанні (на утриманні, на держиві) у кого. [Мати живе на його держиві (Сл. Гр.)]. Народное -ние - людський хліб. [(Город Смоленське) княжого мужа з дружиною, чи то-б намісника княжого до себе на людський хліб прийняв (Куліш)].* * *1) утри́мання2) ( средства) ко́шти, -тів, кошт, -у\иждивение нием кого́ (чьим) — ко́штом (на́кладом) чиї́м
-
6 корм
1) (для людей и животн.) корм, покорм, прокорм (-му), (питание) пожива, поживок (- вку), поживність (-ности), (кормля) годівля, (преим. о людях: продовольствие) харч (-чи, ж. р. и редко -чу, м. р.), харчі (-чів), (пища) їжа; (фураж: солома, трава, сено) паша, (зерновой) обрік (-року), (на зиму для скота) зимівля; (для плотоядных животных ещё) жир (-ру), (для зверей) звіроядина. [Нещасному вовкові не послав бог корму (Рудч.). Мусить пташка малесенька дбати, де-б під снігом поживку шукати (Л. Укр.). Подивіться, чи там є собакам яка харч (Звин.). Я ще не тобі на жир (Рудан.)]. Подножный корм - паша, випас (-су). Пускать на подножный корм - пускати на пашу, на попасання, на попас;2) (действие) - см. Кормление 1;3) (стар.: прокормление) харчування, прохарчування, годівля, кормівля; (содержание) удержання, утримання, (вм. жалованья) годівля. Посадить кого на корм - посадити кого на годівлю, настановити кого на поживну посаду; срвн. Кормление 2.* * *1) ( для животных) корм, -у2) (пища для людей, продовольствие) харчі́, -чі́в, харч, -і и -у3) ( действие) годува́ння, годі́вля; годува́ння; харчува́ння -
7 лежать
1) лежати на чому, в чому, біля чого, під чим, (покоиться) спочивати. [Боже поможи, а сам не лежи (Номис)]. -жать на спине, на животе, на боку - лежати на спині, на череві, на боці. -жать ничком - лежати ниць (ницьма, долічерева). [Лежали ницьма на землі (Новомоск.)]. -жать навзничь - лежати навзнак(и) (горілиць, горізнач, горічерева). -жать в противоположные стороны головами - лежати митусем (митусь), (шутл.) валетиком. [Полягали як треба, а вранці митусем лежали (Козелечч.)]. -жать калачиком - верчика лежати. -жать в постели, в люльке - лежати у ліжку (у колисці). -жать пластом, лежнем - лежати лежма. [Лежма лежу хвора (Звягельщ.)]. -жать без сознания в обмороке - лежати непритомним. -жать замертво - лежати, як мертвий. -жать камнем - лежати каменем (як камінь). -жать боком (на боку) - лежати боком (боками), (валяться) кабанувати. [Городянські пани лежать боками (Яворн.). Не хочеться мені уставати, - щось я утомився, - так би й кабанував цілісінький день (Аф.-Чужб.-Шевч.)]. Имеется возможность вволю -жать - доліжно кому. [Чи доїжно, чи доліжно тобі? - питають наймичку (Номис)]. -жать больным - у недузі лежати. [Жінка в недузі лежала (М. Вовч.)]. -жать при смерти - лежати на смерть (на смертельній, на смертній постелі). -жать в родах - лежати в полозі (пологах). [А там жінка молоденька лежить у полозі (Руданськ.)]. Теперь он на погосте -жит - тепер він на цвинтарі спочиває;2) (быть положену, о неодуш. предм.) лежати. Потолок -жит на балках - стеля лежить на легарях (ощепинах) та на сволокові. Хлеб -жит - хліб лежить. Плохо -жит что-л. - легко лежить щось. [Не гріх тоді й підняти, що легко лежить (Мирн.)];3) (оставаться без употребления, движения) лежати, (понапрасну) дармувати. Хорошая слава -жит, а худая по дорожке бежит - добра слава лежить, а погана біжить. Худые, вести не -жат на месте - лихі вісті не лежать на місці. У него в сундуке -жит много денег - у його в скрині сила грошей (грошви). У него тысячи -жат в банках да в акциях - у його тисячі по банках та в акціях. -жать в дрейфе на якоре (морск.) - стояти (бути) на кітві (на якорі), лежати в дрейфі (дрейфувати). -жать невозделанным (агроном.) - вакувати, (целиною) облогувати, лежати облогом. [Третє літо ці дві десятині облогують (Харківщ.)];4) (быть расположену) лежати, бути, знаходитися, (расположиться) розлягтися, розгорнутися. [Основа лежить під самим Харковом (Куліш). Наше село розляглося по яру (Звин.)]. Весь город -жит как на ладони - все місто - як на долоні (розгорнулося). Селение - жит на большой дороге - село при битій дорозі (над шляхом). Киев -жит на запад от Харькова - Київ знаходиться від Харкова на захід;5) (иметься, быть) бути, лежати. Между нами -жала целая бездна - між нами була (лежала) ціла безодня (прірва). На улицах -жит непроходимая грязь - на вулицях (стоїть) невилазно багно (сила болота). На этом имении - жит тысяча рублей долгу - на цьому маєткові лежить тисяча карбованців боргу;6) (иметь склонность) лежати, хилитися, нахил мати до чого. Моё сердце к нему не -жит - моє серце не лежить до його;7) (заключаться, состоять) полягати, лежати, бути в чому. -жать в основе, в основании чего-л. - лежати в основі чого, бути за підставу (основу, підвалину) для чогось;8) (находиться на ответственности) бути на відповідальності чиїйсь, лежати, зависати на кому, на чиїй голові. [На твоїй голові все зависло (Каменечч.)]. Всё хозяйство - жит на нём - все господарство на його відповідальності, всі господарські справи лежать на ньому, належать до його. На ней -жит весь дом - до неї належать усі хатні справи, (принуд.) вся хата звисла на неї. -жать на обязанности кого-л. - бути чиїм обов'язком (на чиєму обов'язку). Содержание семьи -жит на моей обязанности - утримання родини (утримувати родину) це мій обов'язок, моя повинність. -жать на совести - лежати, тяжіти на совісті; срвн. Тяготеть. -жит на душе, на сердце (тяготит) - лежить, тяжить (каменем) на душі (серці), обтяжує душу (серце). Этот долг -жит у меня на душе - цей борг обтяжує мені душу (каменем лежить, тяжить на моїй душі). Лежащий - що лежить, (прилаг.) лежачий. [Лежачого не б'ють (Прик.)]. -щий выше - горішній, (ниже) долішній. -щий вокруг - околични[і]й, дооколични[і]й; срвн. Окружающий. [З дооколичних сіл припливуть на ниви звуки дзвонів (Стефан.)]. -щий хорошо - добре припасований (прилаштований), (о платье) гарно облеглий, доладній, доладу (по)шитий, як улитий. [Як улита свитка (Мирг.)].* * *лежа́ти\лежать на боку́ (на печи́) — перен. виле́жуватися, ледарюва́ти, байдикува́ти, ба́йди (ба́йдики) би́ти
-
8 оклад
1) (образ, очертание) обрис; зарис и зариси (мн.). Оклад лица - зариси обличчя, вид, твар (-ри);2) (на иконах и пр.) шата и шати (мн.), оправа, оздоба. [Образ у дорогій оправі];3) (оклад избы) підвалини;4) (налог) наклад, положений податок;5) (жалованье) положена платня, утримання.* * *1) (размер денежного вознаграждения, обложения) окла́д, -уподу́шный \оклад — ист. поду́шний окла́д
3) охотн. обляга́ння, обло́га4) горн. окла́д, -а5) церк. опра́ва, окла́д, -у -
9 окладной
1) шатний, оправний, оздобний. [Оправне срібло];2) податковий, оплатний. -ная книга - оплатна книга. -ной налог - положений податок. -ное жалованье, содержание - положена платня, утримання.* * *фин. окладни́й; ( налоговый) податко́вий -
10 посократить
(срок) скоротити, прикоротити (строк), (штаты, содержание, расходы) зменшити (штати, утримання, видатки), (во множ.) поскорочувати, поприкорочувати, позменшувати и позменшати що; срв. Сократить.* * *[тро́хи] скороти́ти; ( о многом) поскоро́чувати -
11 содержание
1) (количество) кількість, -кості; (содержимое) вміст, -ту2) (концентрация) концентр а/ ція3) (действие) утримання
См. также в других словарях:
утримання — I (втри/мання), я, с. Дія за знач. утримати I. II я, с. 1) Те саме, що утримування II. •• Бу/ти на утри/манні в кого, чиєму мати засоби для існування, живучи, харчуючись у кого небудь. 2) заст., спец … Український тлумачний словник
утримання — [утри/ман :а] н :а (забезпечення засобами до існування) … Орфоепічний словник української мови
утримання — 1 іменник середнього роду забезпечення засобами до існування утримання 2 іменник середнього роду від: утриматися … Орфографічний словник української мови
сустентація — утримання війська … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
Украинский флот (1917—1919) — Проверить информацию. Необходимо проверить точность фактов и достоверность сведений, изложенных в этой статье. На странице обсуждения должны быть пояснения … Википедия
стація — Станція, стація: житло, мешкання [48] зупинка, станція [51] зупинка, станція; тимчасове наймане житло [52] квартира, постій [21] місце перебування, проживання [30] натуральний податок з селян [42] натуральний податок з селян на утримання війська… … Толковый украинский словарь
Доманёвка — Эта статья содержит незавершённый перевод с украинского языка. Вы можете помочь проекту, переведя её до конца … Википедия
Великая Лепетиха — Эта статья или раздел нуждается в переработке. Пожалуйста, улучшите статью в соответствии с правилами написания статей … Википедия
акваріальний — а, е. Призначений для розміщення акваріумів, басейнів для розведення, утримання риб, водяних тварин. || у знач. ім. акваріа/льна, ої, ж. Помешкання для акваріуму, басейну; лабораторія для розведення, утримання риб, водяних тварин … Український тлумачний словник
притулок — лку, ч. 1) для кого і без додатка.Місце, де можна перебути якийсь час, відпочити і т. ін. || для кого, рідко кому. Місце, де можна сховатися або сховати когось від кого , чого небудь; захисток, укриття. || Місце, де хто небудь може постійно жити … Український тлумачний словник
стація — ї, ж. 1) іст. У Литві, Білорусії та на Смоленщині, Правобережній і Лівобережній Україні у 14 16 ст. – щорічний натуральний податок з селян, що стягався на утримання великокнязівського двору та урядовців. 2) іст. У Польщі та на загарбаних нею… … Український тлумачний словник